Олександр Сергійович Жабенко

🇺🇦 Слава Ісусу Христу! 🌞 Присвячується Еммі Кок.

(Филип’ян II, 12-16)

Филип’ян II, 13 — ‘θεος γαρ εστιν ο ενεργων εν υμιν και το θελειν και το ενεργειν υπερ της ευδοκιας’ — ‘theos gar estin o energon en ymin kai to thelein kai to thelein kai to energein hyper tes eudokias’ — буквально Бог бо є Тим, Хто діє (звершує) у вас і волю (бажання), і дію (звершення) задля (згідно, заради) доброї волі (благовоління). Вірні співдіють Богові у звершенні Божої волі та дії у них самих та інших творіннях, але оскільки Бог Першим веде їх до того, дає сили і дарує це, то і можна сказати, що то саме Він звершує. Дивіться більше про те українською мовою за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Blahodat.html

https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Diya_blahodati.html

https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BozhaBlahodat.html

https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html

Филип’ян II, 16 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — мені. ‘ημεραν’ — ‘emeran’ — день.

Павло знову хвалить филип’ян у їх чеснотах, свідчачи, що ті чесноти від Бога, свідчить про значення вірних християн для світу (паралель з Матфея X, 16, XII, 39, також з Матфея V, 14-16 та іншими місцями Писання). Висловлює також і особисту радість від того, що його власна апостольська праця серед них була успішною для спасіння (висловлює у формі метафори бігу, змагання атлетів).

(Луки IX, 18-22)

Луки IX, 18 — ‘προσευχομενον’ — ‘proseukhomenon’ — високо, одухотворено молився (мається на увазі за людською природою, що це була висока молитва).

Визнання апостолів Ісуса Христа Сином Божим, висловлене апостолом Петром. Лука подає коротше, ніж Матфей.

Про паралельні місця у Матфея (Матфея XVI, 13-21) та Марка (Марка VIII, 27-31) дивіться за посиланнями:
12072023.html

26072023.html

01042023.html

Мученику сотнику Лонгину, що при Хресті Господньому:
(2 Тимофія II, 1-10; Матфея XXVII, 33-54)
Про часте читання з Апостола дивіться за посиланням:
21062023.html

Матфея XXVII, 40 — ‘ημεραις’ — ‘emerais’ — дням (дні).

Матфея XXVII, 41 — ‘εμπαιζοντες’ — ‘empaizontes’ — насміхалися.

Матфея XXVII, 43 — ‘ειμι’ — ‘eimi’ — (Я) є. Вживається при наголошенні.

Читання з Євангелія, безпосереднім свідком та учасником подій якого був сотник Лонгин. Саме його визнанням завершується читання.

Дуже глибоке читання про Страждання Ісуса Христа на Хресті.

Дивіться також:
15072023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Джерело:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/