Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Літургія:
1 Коринтян X, 5 — 'ἐν τοῖς πλείοσιν αὐτῶν' - 'en tois pleiosin auton' - у багатьох з них; багатьма ними
. Обидва варіанти перекладу з відповідним дієсловом правильні. 'κατεστρώθησαν' - 'katestrothesan' - розкидані, розсіяні по землі
. 'ἐν τῇ ἐρήμῳ' - 'en te eremo' - у пустелі
. Де.
1 Коринтян X, 6, 11 — 'εἰς τὸ μὴ εἶναι ἡμᾶς ἐπιθυμητὰς κακῶν' - 'eis to me einai hemas epithymetas kakon' - щоб не бути нам жадаючими зла
. Прийменник 'eis' тут вказує на причину, мету.
1 Коринтян X, 8 — 'πορνεύωμεν' - 'porneuomen' - чинити розпусту
.
1 Коринтян X, 9 — 'ὑπὸ τῶν ὄφεων' - 'hypo ton opheon' - від зміїв; під зміями
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на пасивний стан дієслова у давньогрецькій мові.
1 Коринтян X, 10 — 'ὑπὸ τοῦ ὀλοθρευτοῦ' - 'hypo tou alothroutou' - від губителя; під губителем
. Аналогічно до попереднього родовий відмінок, що вказує на пасивний стан дієслова. Духовно ті, хто незадоволені та нарікають, докоряють несправедливо, ті люди є руйнівниками, губителями самих себе найперше.
1 Коринтян X, 11 — 'εἰς οὓς τὰ τέλη τῶν αἰώνων' - 'eis ous ta tele ton aionon' - в яких кінець віку; до яких кінець віку
. Скоріше друге, бо не в людях кінець віку, а до них прийшов, настає.
Апостол Павло пише, що Старозавітні події стали прообразами і наукою (повчанням) для його сучасників-християн, а краще розуміти для всіх християн — бо останні часи тривають від часу Першого Пришестя Христа і аж до Другого Пришестя Христа.
Багато дослідників вважають, що те, що відбувалося у Старому Завіті тілесно, у Новому відбувається переважно душевно — наприклад, якщо хто тоді через важкі гріхи гинув тілесно, то у Новому це відбувається з душею такої людини — вона гине душевно, віддаляючись від Бога. Можна сказати, що така послідовність відповідає послідовності, як малі діти засвоюють вміння співчувати болю інших людей і тварин — спочатку вони навчаються усвідомлювати чийсь тілесний біль через видимі і помітні ознаки, а згодом навчаються і співчувати душевному болю, який може виражатися не так видимо, як тілесний.
Тут же Павло перераховує деякі відомі приклади зі Старого Завіту з думкою, що вони мають навчити християн вірності Богові в різних її проявах (Павло перераховує деякі).
Зазначу, що життя виключно заради матеріальних задоволень прирівняно тут до ідолослужіння, бо таке життя ставить матеріальне на місце Бога. Сучасна людина часто не схильна так думати, але потрібно розуміти, що якщо людина живе заради матеріального, то смисл її життя, на її думку, зводиться лише до цього, і такою ж є і мета. Вона тоді нехтує тим, для чого насправді переважно сотворена — щоб бути вічно щасливою у любові з Богом. Нею тоді певною мірою керує
(визначає її думки, погляди, почуття, поведінку тощо) матеріальний світ, і можна сказати, що вона певною мірою служить йому. Тоді думка про те, що це можна назвати ідолослужінням, згідно Павла, стає сучасній людині ближчою, доступнішою для розуміння.
Християнам же потрібно пам'ятати про своє покликання.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25072023.html
Матфея XVI, 6 — 'προσέχετε ἀπὸ τῆς ζύμης τῶν Φαρισαίων καὶ Σαδδουκαί' - 'prosekhete apo tes zymes ton Pharisaion kai Saddoukai' - уважними будьте (подалі) від закваски фарисеїв та саддукеїв
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що потрібно бути уважними, щоб триматися подалі від позиції фарисеїв (переконаних у своїй правоті засліплених ревнителів людських передань) та саддукеїв (віруючих, які насправді втратили віру у дієвість Божої сили, зайняті лише земним). Коли люди приєднуються до земного, суєтного, іноді і неправильного, коли при цьому певні своєї правоти, тоді це без переміни цього ставлення веде до занепаду, а часом і до спротиву Богові, як сталося у випадку з фарисеями та саддукеями, які стали ворогувати проти Христа. Звичайно, потрібно бути уважними, бо людина може спокуситися подібно їм, і будучи християнином чи християнкою.
Дивіться більше про логіку фарисеїв та саддукеїв за посиланням (щодо учорашнього читання):
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28072025.html
Матфея XVI, 7, 8 — 'ἐν ἑαυτοῖς' - 'en heautois' - у самих собі; внутрішньо
. Сталий вислів.
Матфея XVI, 11, 12 — 'ἀπὸ τῆς ζύμης' - 'apo tes zymes' - від закваски; закваски
. Дивіться вище щодо вірша 6. Прийменник 'apo' підкреслює те, що потрібно усіляко віддалятися від фарисейства та саддукейства (останнє є образом зневіри). 'ἀπὸ τῆς διδαχῆς' - 'apo tes didakhes' - від науки; від вчення; вчення
— дивіться пояснення щойно.
Безпосереднє продовження учорашнього читання, де було описано, що входить у ту закваску
детальніше. Потрібно сказати, що питання знаку є лише частиною того, чого потрібно берегтися, але частиною доволі промовистою. Приклади чудес нагодування людей показують, що Христос любить хліб, зокрема квасний, а говорить про духовність. Розуміння ж учнів тоді було буквальним, матеріальним. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24072023.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25072023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!