Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Оскільки вчора було велике свято у будній день, то рядове читання було перенесене на сьогодні, чому їх сьогодні два. Подаю обидва разом у дужках.
Літургія:
2 Коринтян VII, 10 — 'εἰς σωτηρίαν' — 'eis soterian' - у спасіння; на спасіння; щоб спастися
. Останній переклад більш зрозумілий і більш прозорий. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії.
2 Коринтян VII, 11, 16 — 'ἐν παντὶ' - 'en panti' - у всьому
. Тут місце, на яке потрібно поглянути глибше. Павло докорив коринтянам щодо гріхів одного з них і їх неправильну реакцію, і тут пише, що зробили коринтяни у відповідь на докір. Потрібно відразу сказати, що слова апостола Павла не можна розуміти загалом
, для будь-якого докору. Добре відомо багато випадків, коли саме дійсно винні люди виявляли саме те, що Павло тут називає як доказ чистоти у справі
. Тобто загалом усе це не є доказом невинності у чомусь. Але чому тут апостол пише так? Логіка справді глибша у цьому випадку. Він називає в першу чергу те, що повʼязане з вольовою сферою людини. Тобто він зауважує, що докір викликав сильну вольову реакцію. Апостол переживав, що неправильне ставлення до гріха призведе до демотивації життя у Христі, до охолодження любові
, про яке попереджає Христос у Євангеліях. І вольова реакція коринтян показала їх вмотивованість, їх щире глибоке бажання жити і далі побожно і благочестиво у Христі, а тих, хто згрішили — покаятися. Отже, той гріх не зменшив мотивацію коринтян, тобто не занечистив
їх волю. Тому Павло і каже про чистоту
. Важливе місце, оскільки воно також показує, як проявляється істинне покаяння у багатьох випадках.
2 Коринтян VII, 13 — 'ἀπὸ πάντων ὑμῶν' - 'apo panton hymon' - від вас усіх
. Прийменник 'apo' підкреслює самовідданість коринтян-адресатів листа у духовному спілкуванні з Титом.
2 Коринтян VII, 14 — 'ἐν ἀληθείᾳ' - 'en aletheia' - в істині; істиною
. Як. Скоріше перше, оскільки воно логічніше і граматично більш коректне в українській мові.
2 Коринтян VII, 15 — 'εἰς ὑμᾶς' - 'eis hymas' - (при русі; коли згадує про) до вас
. Мається на увазі, рухи сердечні
, тобто образний вислів про поступове зближення Тита і коринтян.
2 Коринтян VII, 16 — 'θαρρῶ ἐν ὑμῖν' - 'tharro en hemin' - сміливий у вас; завзятий у вас
. Йдеться про довіру і надійність, тому за смислом переклад буде покладатися на вас; мати впевненість у вас
.
12 вірш — мається на увазі — Павло не старався стати стороною конфлікту, старається зберігати безсторонність, неупередженість, критичність.
І далі Павло хвалить Тита та коринтян за виявлені утішення та добре поводження.
Більше про перше читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25082023.html
Більше про друге читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26082023.html
Марка II, 19 — 'ἐν ᾧ' - 'en ho' - у них
. Прийменник у
підкреслює цінність молодого як безцінного скарбу.
Марка II, 20 — 'ἀπ’ αὐτῶν' - 'ap auton' - від них
. Прийменник 'ap' (форма 'apo' перед наступним голосним) підкреслює, що молодого заберуть зовсім, цілком. 'ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ' - 'en ekeine te hemera' - у ті дні
. Сталий вислів.
Марка II, 21 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' - 'ap autou' - від нього
. Нове відривається старого
, тобто Господь не підносить у важливості старе чи нове, але їх цілісність. У випадку апостолів це очевидно.
Марка II, 22 — 'εἰς ἀσκοὺς παλαιούς' - 'eis askous palaious' - у старі винні бурдюки
. Куди.
Три короткі притчі (образи для вдумування та пізнання) щодо посту та стану учнів Христа, Коли Він з ними.
Смисл першого порівняння (з гостями) доволі прозорий.
Щодо латки і бурдюків — Господь має на увазі, що між старим ставленням до благочестя (обрядовим) та Євангелієм є помітні відмінності, так що неможливо вмістити
обидва добре. І оскільки учні покликані до оновлення у Христі, у Новому Завіті, то Христос ніяк не вимагає від них того, що їм може навіть зашкодити у цьому головному. Гарний приклад також для поступового навчання новому життю разом з Христом — потрібно готуватися на оновлення, а не переформатування
старого. Адже справжня чеснота не є переформатованим
старим способом життя, який чеснотним не був.
Тому Христос таким чином захищає учнів від докорів фарисеїв.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25082023.html
Матфея XX, 29 — 'ἀπὸ Ἱερειχὼ' - 'apo Iereikho' - з Єрихону
. Прийменник 'apo' підкреслює, що вони покидали Єрихон, ідучи далі.
Матфея XX, 30 — 'παρὰ τὴν ὁδόν' - 'para ten hodon' - до близькості з дорогою
. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує на те, що ті двоє сліпих сіли ближче до дороги раніше, щоб люди звернули на них увагу (від неї залежала їх милостиня).
Писав раніше, слова і прохання сліпих фактично є Євангельським записом Ісусової молитви, бо Син Давида
— це Месія, Христос, отже, фактично, Ісусова молитва поєднує прохання сліпих, сповідання Петра і молитву митаря (комбінує усі три, охоплюючи дуже багато).
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26082023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!