My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(1 Коринтян X, 28-XI, 7)
1 Коринтян X, 29 — 'ὑπὸ ἄλλης συνειδήσεως' - 'hypo alles syneideseos' - іншим сумлінням. Тут прийменник 'hypo' вжитий з родовим відмінком, вказує на пасивний стан дієслова була судимою, підкреслює те, що йдеться про суд, здійснюваний сумлінням іншої людини. Питання апостола у цьому смислі цілком логічне, адже якби дійсно було навпаки — воля людини судилася б іншим сумлінням як суддею, тоді люди судили б один одного, а не Бог, бо їхні сумління мали б владу судити інших. Але насправді у повному сенсі судити може лише Бог.

1 Коринтян X, 31 — 'εἰς δόξαν θεοῦ' - 'eis doxan theou' - у славу Божу; на славу Божу; для слави Бога. Прийменник 'eis' підкреслює рух самих людей і призначення їх дій, тобто чим вони мають увінчатися, до чого мають вести і прямувати.

Читання має темою турботу про сумління, а також різні особисті відмінності між християнами та як ці особливості потрібно розуміти. Дуже насичені тексти, і не дуже зрозумілі.

1) Про ідоложертовне. Продовження попередніх читань з цього приводу, пояснення, що потрібно уникати ідоложертовного не через його особливість, не тому, що це якась особливо погана духовна їжа, джерело зла тощо, а через сумління людей, щоб не було спокус до язичництва, ідолослужіння, відречення від Христа та подібне.

2) Про чоловіків і жінок. Павло пише про духовні речі, які ми (наші сучасники) не до кінця розуміємо. Наприклад, залишається загадкою, чому Павло згадує ангелів і що це має означати у цьому контексті. Тим не менше, якщо щось у Писанні є не зрозумілим, це не привід його відкидати.

Павло каже, що відмінності між статями передбачені Богом, і що їх наявність є доброю, як і те, що Бог сотворив. Павло підкреслює, що одна стать не існуватиме, якщо не існуватиме інша, що вони взаємно важливі. Він же говорить і про відмінності. Раніше писав трохи на цю тему, напишу тут знову.

Чому Бог сотворив чоловіка першим, а жінку — після того, це Божа тайна. Тим не менше, Павло говорить, що це має значення для всіх людей, що це не випадковість і не просто подія. Тобто у цьому був Божий задум. З огляду на цей задум Павло і міркує про усі згадані у читанні питання щодо того.

Потрібно зазначити, що через неясність можна загалом допустити багато помилок у розумінні.

Я зупинюся на одній, а з того буде видно також, як розуміти багато інших. Сотворив для (заради) не означають, що відбувається порівняння важливості, значимості жінки та чоловіка. Наприклад, аналогічна фраза Бог сотворив людину для вічного щастя разом з Ним у любові, тобто що за Божим задумом людина має здобути це вічне блаженство, не означає, що людина і вічне блаженство порівнюються щодо їх значимості, важливості, і що вічне щастя важливіше, ніж сама людина. Аж ніяк. Тому і слова, що жінка сотворена через (для, заради, з огляду на) чоловіка — так само не означають, що вона менш важлива, менш значима чи нижча. Але йдеться про первісний Божий задум, якими мають бути люди. Можна так сказати, що світ людей і їх стосунків не має перетворюватися на повністю дуалістичний, полярно-зрівноважений світ, де жіноче протистоїть чоловічому і повністю його зрівноважує. Ні, але Бог задумав світ з відмінностями, які впливають на його архітектурність, на його побудову, на його багаторівневість і багатоплановість, які незважаючи на всю їх потенційно можливу складність чи простоту можуть і мали б утворювати гармонію. Думаю, саме в такому ключі потрібно ці всі міркування розуміти.

Наведу ще таку будівельну аналогію (богослів'я має такий термін Боже домобудівництво, частиною якого є сотворення людини). Якщо ви плануєте будинок, і хочете, щоб кухня була вікнами на південь (у Південній півкулі — на північ), щоб протягом дня там було багато світла, а тоді з огляду на це розміщуєте інші приміщення, це ніяк не означає, що кухня є важливішою за всі інші приміщення. І якщо кухня буде важливішою, коли йдеться про приготування їжі, то, наприклад, коли йдеться про відпочинок і сон — такими будуть інші кімнати, наприклад, спальні.

З огляду на ці міркування можна дивитися і на усі згадані з приводу. Якщо чоловікові природніше (властивіше; сучасною мовою — коротке волосся простіше відповідає чоловічому стилю мислення, ніж жіночому) мати коротше волосся, а жінці — довше, то нічого дивного у цьому немає; так само нічого дивного не було б, якби було навпаки.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27072023.html

(Матфея XVI, 24-28 )
Матфея XVI, 24 — 'ἀπαρνησάσθω ἑαυτὸν' - 'aparnesastho heauton' - нехай повністю заперечить самого себе; нехай відречеться самого себе; нехай зречеться самого себе. Перше слово походить від 'apo' та 'arneomai', де префікс 'ap' підкреслює відмову, віддалення, зречення.

Матфея XVI, 27 — 'ἐν τῇ δόξῃ τοῦ πατρὸς' - 'en te doxe tou patros' - у славі Отця. У чому, в якому стані, в оточенні та явленні чого.

Матфея XVI, 28 — 'ἐν τῇ βασιλείᾳ αὐτοῦ' - 'en te basileia autou' - у Царстві Своєму. Як, у чому, у явленні та силі чого. Тут в обох випадках наче простір, чи середовище, але це не стільки певний простір, скільки важлива зміна способу існування світу. Подібно як Воскресіння Христа змінило стан існування його людської природи.

Читання про слідування за Христом, про Його Друге Пришестя, а також про славу Царства, яка може явитися деяким вірним ще у цьому житті (невдовзі після того ці слова в особливий спосіб здійснилися для Петра, Якова та Іоана Зеведеєвих, оскільки Христос преобразився на горі Фавор).

Про хрест гарно написано щодо читання паралельного місця у Марка:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19032023.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27072023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел