Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, який наразі готується до публікації. Поки залишу його результати нерозкритими, щоб не створювати анонс публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
1 Коринтян XIV, 21 — 'ἐν τῷ νόμῳ' - 'en to nomo' - у Законі
. Де. 'ἐν ἑτερογλώσσοις καὶ ἐν χείλεσιν ἑτέρων' - 'en heteroglossis kai en kheilesin heteron' - в інших мовах і в інших устах; іншими мовами й іншими устами
. Можливі обидва варіанти перекладу, хоча другий більш безпосередній і тому є доречнішим, адже йдеться про бажання Бога бути почутим людьми задля їх спасіння та життя вічного.
1 Коринтян XIV, 22 — 'εἰς σημεῖόν' - 'eis semeion' - у знак; для знаку; на знак
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету: для чого
.
1 Коринтян XIV, 24 — 'ὑπὸ πάντων' - 'hypo panton' - усіма
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і означає, що суд і докори стають частиною життя людини через інших людей.
1 Коринтян XIV, 25 — 'ἐν ὑμῖν' - 'en hymin' - у вас
. Де, серед кого.
Цитата з Закону — це Ісайї XXVIII, 11 (у своєрідній редакції).
Оскільки іноді досвід буває негативним і може сприяти гріхам, то багато коринтян вважали, що краще бути недосвідченими, щоб не грішити. Апостол Павло каже, що краще не мати досвіду, який веде, спонукає, навчає грішити, натомість краще мати досвід розумного, доброго, побожного, благочестивого життя — і чим більше такого, тим краще, без обмеження.
Різноманітний добрий досвід, знання, вміння сприяють поширенню віри, сприяють спасінню, тому це один з засобів, яким Господь може користуватися, щоб краще звертатися до людини (опосередковане звернення через цей досвід, знання, вміння тощо). Натомість нерозкаяні у злі люди відкидають і це, якщо залишаються нерозкаяними.
Прикладом розуму у вірі є те, коли пророцтва правильно вживаються, як і говоріння різними мовами. Відразу видно, що Божі дари потрібно розумно вживати для загального добра і спасіння.
Перевагу ж має у Церкві те, що справді добре для багатьох чи всіх. Приклад Павла з наверненням людини від слухання пророцтв є красномовним. Прихід до віри може бути у різний спосіб, і може бути у такий, можна сказати, чудесний спосіб також.
Потрібно сказати, що дієвість пророкування усіх у Церкві пояснюється не тим, що вони викривають когось, а тим, що їм вдається знайти шлях до серця
, до його таємниць, до порухів сердечних тощо. Тобто потрібно розуміти, що в часи апостола Павла, не було масової культури, як уже довгий час є зараз, кожен язичник чи язичниця думали у багатьох випадках по-різному, усі будучи людьми. Тому вони часто не розуміли один одного, одна одну, часто приховували таємниці серця, ділилися лише чимось з того. Не так, як зараз люди обговорюють смаки і якісь деталі подій чи фільмів, музики тощо. Тому успішність пророкування полягала не в суді над кимось, а у тому, що вірні дією Святого Духа здатні розуміти серця інших людей, є відкритими і ведуть до щирості інших. А багато язичників шукали цю щирість, що і ставало причиною їх навернення.
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30092023.html
Матфея XXV, 1 — 'εἰς ὑπάντησιν τοῦ νυμφίου' — 'eis hyantesin tou nymphiou' - для зустрічання (під час ходи) молодого (тобто нареченого); щоб зустріти молодого
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії.
Матфея XXV, 2 — 'πέντε δὲ ἐξ αὐτῶν' — 'pente de ex auton' - пʼять же з них
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на вибір з групи (людей).
Матфея XXV, 4 — 'ἐν τοῖς ἀγγείοις' — 'en tois angeiois' - у посудинах (тих)
. Де.
Матфея XXV, 6 — 'εἰς ἀπάντησιν' — 'eis apantesin' - для зустрічі; щоб зустріти
. Прийменник 'eis' тут вказує на мету дії.
Матфея XXV, 8 — 'ἐκ τοῦ ἐλαίου' — 'ek tou elaiou' - з (тієї) оливи
. Прийменник 'ek' тут вказує, звідки вони хотіли узяти оливи собі.
Матфея XXV, 10 — 'εἰς τοὺς γάμους' — 'eis tous gamous' - у весілля; для весілля
. Прийменник 'eis' вказує тут водночас на рух і мету.
Матфея XXV, 13 — 'γρηγορεῖτε οὖν, ὅτι οὐκ οἴδατε τὴν ἡμέραν οὐδὲ τὴν ὥραν' — 'gregoreite oun hoti ouk oidate ten hemeran oude ten horan' - будьте бадьорими (як ті, які не сплять уночі на противагу тим, хто спить), отже, бо не бачите (не знаєте, не сприймаєте, не думаєте) ні день, ні годину (певний визначений період часу, певний момент часу); пильнуйте, отже, бо не бачите ні день, ні годину
. Тут немає прийменників, але думка дуже промовиста, зупинюся на ній детальніше. Те, що ми не знаємо час Другого Пришестя, а часто і переважно також час своєї смерті, Христос уподібнює ночі (а для тих, які будуть живі під час Його славного Пришестя — півночі). Діви усі перед приходом молодого заснули, хоча чекали на нього. Якби нерозумні діви пильнували, не спали в очікуванні молодого, то за час чекання усвідомили б, що буде з ними без оливи, коли прийде молодий. Натомість вони заснули, не усвідомивши, всупереч головній думці притчі. Заснули і мудрі. Натомість Христос закликає нас усіх бути бадьорими у незнанні, коли ми не бачимо Його, не спати у темряві невідання. Ми не знаємо ні загальних обставин перед самим кінцем світу (які образно включені у поняття дня
(дивіться більше за посиланням:
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/
), ні конкретних обставин і часу (які включені у поняття години
, більше про що дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09022023.html
Gardner, Martin. The Unexpected Hanging: And Other Mathematical Diversions. United States, Simon and Schuster, 1969.
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
на сторінках 84-85), це наше небачення принципове і не дозволяє впевнено сказати, що ось зараз настане Друге Пришестя (дивіться про цікавий парадокс очікування і несподіванки у відомій книзі (існують переклади книги):
Gardner, Martin. The Unexpected Hanging: And Other Mathematical Diversions. United States, Simon and Schuster, 1969.
але ми можемо бути бадьорими, пильнувати уночі. Незнання, подібно ночі, не сприяє вірі, але не може суттєво їй нашкодити (як і не шкодить бадьорості сам нічний час). Якщо може людина у темряві не спати, то може і вірити. Господь каже, що саме таке очікування з вірою і старанна готовність мають бути нашим завданням.
Дивіться про читання з Євангелія за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25012025.html
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09022023.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30092023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!