Христос Воскрес! 🌞
Продовження проповіді Петра з приводу зцілення кривого. Про початок дивіться у творі за посиланням:
22042023.html
Діяння III, 21 — часи відновлення
— час Другого Пришестя Христового у славі. Дехто розумів так, що відновлення
(αποκαταστασις) — це те, що усе розумне творіння навернеться до Бога і зрештою, навіть після мук, стане добрим і не буде більше мучитися. Але загалом Писання не підтверджує скінченність вічних мук для диявола та тих, хто з ним. Навпаки, висловлюється завжди, що вони не закінчаться. Тому така думка не є прийнятою Церквою.
Краще зрозуміти це питання можна після гарного твору за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
У силу здійснення свободи творіння стан його у вічності буде таким, що не змінюється на протилежний — радість буде радістю, що зростає, а муки будуть муками, які не перетворяться на радість.
Діяння III, 22 — мене
— ‘εμε’.
Про обітницю Божу Авраамові дивіться у творах за посиланнями:
29032023.html
28032023.html
27032023.html
Діяння III, 26 — Слугу Свого
— може також перекладатися як Дитину Свою
або Отрока Свого
, загалом тут підкреслюється упокорення Сина Божого.
Петро проповідує про Ісуса як про Обіцяного Богом Месію.
Розповідь про участь Ісуса, Божої Матері та апостолів у весіллі в Кані Галілейській, а також про перше чудо Ісуса — перетворення води на найкраще вино (майже неалкогольне, схоже на свіжий виноградний сік, про що писав раніше в інших творах, дивіться, наприклад, за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
).
Іоана II, 4 — Мені
— ‘εμοι’.
Відоме місце, я зверну увагу на кілька непомітних деталей.
Вино швидко закінчилося — це означає, що люди вільно пили та їли в присутності Ісуса та Марії, апостолів, тобто Вони ніяк не були стримувачами
радісної події, святкування. Господь, Який сотворив людей для блаженної вічності з Ним, радів чудовій події одруження Своїх друзів.
Господь на прохання Матері відповідає не зовсім зрозуміло — але в загальному виконує прохання Марії. Дещо загадкові слова Ісуса стають зрозумілішими, якщо подивимося на них як на слова Бога-Творця, Який радіє з людьми природній радісній події — їх одруженню. Він уже обдарував їх одруженням, уже благословив Своєю присутністю, уже розділив і примножив їх радість у звичайний і навіть благодатний спосіб — а тут ще потрібне чудо… Це показує, що природної радості від стосунків, від спілкування, від радості особливої події та подібне цілком достатньо, і вона не потребує у такому випадку ще чогось надзвичайного і надприродного — чуда. Господь навчає цим нас цінувати життя.
Друга причина — містична — у Таїнстві Євхаристії Він перетворює вино на Свою Кров, а тут потрібно щось ще перетворити на вино. Причому на самому початку служіння, тоді як Євхаристія була при завершенні. Також з пробитого ребра Ісуса згодом витечуть кров і вода, що буде засвідчене, що також розуміють таємничо через сотворення людини в Раю та союз Христа і Його Нареченої — Церкви (з ребра першого Адама була сотворена Єва, а Церква утверджується через Таїнства Ісуса — через воду та кров — Хрещення та Причастя). У Кані вода має повністю стати вином, тоді як у Таїнстві Причастя Кров подається під виглядом вина. Це зовсім різні стани. Господь хоче зберегти унікальність Євхаристії.
Але обидві причини не є власне перешкодою для Божої любові та щедрості. Тому Господь виконує прохання Матері і творить перше чудо.
Це також наука для нас, бо означає, що Господь, Який сотворив суботу для людини, а не людину для суботи
, не діє за якимось буквалізмом, який начебто вищий за добробут людей. Ні, але Він діє з любові до людей.
Так Господь вчинив перше чудо, показав силу заступництва Божої Матері та Свою любов до людей.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Джерело:
24042023.html