Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Літургія:
Римлян XI, 14 — 'σώσω τινὰς ἐξ αὐτῶν' - 'soso tinas ex auton' - спасу декого з них
. Прийменник 'ek' у своїй формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про представників тих людей, євреїв. Тут апостол хоче викликати в євреїв бажання стати вірними у Христі, подібно як раніше уже такими стали язичники, які після проповіді Павла навернулися. Фактично сучасною мовою ми б скоріше сказали, що Павло тут рекламує
християнство, є маркетологом і PR-менеджером. Але варто помітити також неоднозначність поняття заздрість
. Десята заповідь забороняє пожадати те, що є у ближніх. Тобто фактично, забороняє заздрити, тобто бажати привласнити собі щось, що не є своїм. Але тут суттєва різниця — особливі стосунки з Богом і спасіння не є чимось чужим
для євреїв, оскільки вони є нащадками Авраама за плоттю і Обраним народом. Тобто апостол Павло хоче викликати не бажання чогось, що є у навернених язичників і немає у євреїв, але природне бажання свого
для євреїв — спасіння та Бога. Можна було б сказати, що це не заздрість, але ревність, але і щодо ревності є зауваження не меншої ваги. Ревність означає, що особа вважає щось своїм і особливо дбає про те, також щоб воно і далі було своїм
. Але спасіння і Бог не є суто єврейськими
, про що апостол Павло багато тут же пише. Тому і слово ревність
він не вживає. Можна бачити, що він хоче викликати бажання спільного блага для всіх. Власне, звідси можна бачити Божий задум, навіщо у людини є почуття заздрості та ревності — щоб викликати бажання спільного блага. Гріхопадіння пошкодило ці почуття, як і інші, але тут бачимо їх Божий смисл.
Римлян XI, 15 — 'ζωὴ ἐκ νεκρῶν' - 'zoe ek nekron' - життя з мертвих
. Вислів, який слав паралеллю до Пасхальних слів вітання та віри. Прийменник 'ek' тут вказує на початковий стан смерті та перехід від нього до протилежного стану — до життя. Не те, що життя походить від смерті, але що люди перейдуть від смерті до життя
.
Римлян XI, 17 — 'ἐνεκεντρίσθης ἐν αὐτοῖς' - 'enekentristhes en autois' - прищепився у них; прищепився серед них
. Де.
Про страх Божий дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/pfbid02381k6YqnjMrJuCGALKBMRRx1i6yMoZZHmtuBnkHxwRN6z5EUwkc9aRbZx4dvfgsrl
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Римлян XI, 24 — 'σὺ ἐκ τῆς κατὰ φύσιν ἐξεκόπης ἀγριελαίου καὶ παρὰ φύσιν ἐνεκεντρίσθης εἰς καλλιέλαιον' - 'sy ek tes kata physin exekopes agrielaiou kai para physin enekentristhes eis kallielaion' - тут більш точним буде переклад ти згідно природи був відтятий від дикої оливки і до близькості з природою защеплений до (у) доброї оливки
. 'para' тут з аккузативом, що якраз тут доцільно перекласти як до близькості з
. Природа
у цьому вірші пов'язана з життям та цінностями, з характером поведінки, образом думок, почуттів, загалом життям людей, описуючи усе це загалом і одним словом. Смисл цього у тому, що колишні язичники, а тепер християни, через Христа віддалилися і залишили язичництво і життя його, а стали християнами з їхнім життям. Вони виявилися близькими Христові, а не язичництву.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062025.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18072024.html
Матфея XI, 27 — 'Πάντα μοι παρεδόθη ὑπὸ τοῦ πατρός μου' - 'panta moi paredothe hypo tou patros mou' - усе Мені передане Отцем Моїм
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на пасивний стан передане
. Потрібно сказати, що якщо людина пізнає Сина Божого з любов'ю, то цим вона уподібнюється Отцю, Який знає і любить Сина, Який Його послав у світ. Прийняти Сина може людина, яка подібно до Отця Його любить, також вона приймає Божий задум щодо спасіння людей та інше подібне. А це означає, що вона подібна Отцю у цьому, а це можливе тільки тоді, якщо Отець їй це дає. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052023.html
Матфея XI, 29 — 'μάθετε ἀπ’ ἐμοῦ' - 'mathete ap emou' - навчіться від Мене
. Вживання прийменника 'apo' у його формі 'ap' перед голосним наступного слова вказує на індивідуальні особливості вірних у виконанні цієї заповіді. Христос не кличе усіх буквально прийти до розп'яття тілесного, наприклад, але кожна вірна людина має у своєму випадку навчитися, на своєму місці, у своїх обставинах, у міру своїх можливостей, згідно своєї особистості, індивідуальності тощо. У цьому сенсі усі вірні не схожі повною мірою на Христа, відділені
у віці цьому від Нього без гріха (звідки і прийменник), але за Його передбаченням, покликанням і дозволом, для багатоманітності служінь та загального багатства і блага.
Матфея XI, 30 — ярмо Моє добре, корисне, любе, легке, і тягар Мій легкий
— більш буквальний переклад. Щодо цих слів (які очевидно є оксимороном) є також твір за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Дивіться також паралельне місце в Якова I, 19-27:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08022024.html
Там дивиться на досконалий закон свободи
— нахилившись, вдивляється
— тобто постійно пам'ятає і докладає певних сил, щоб виконувати. Дивіться:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/pfbid0YSWBSTJb1owvaFCsrjtPNfcARR89zry7LyN2Pq2fxEAgWVM8eaXsUcWJSXh2Jn56l
Важливим є сприйняти ці слова повністю, усім серцем. Інакше буде здаватися, що вони не зовсім правильні.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18072024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!