My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.

З початком Великого посту! Добре постити та радісно зустріти Світле Христове Воскресіння!

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.

Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітніх книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.

На 6-му часі:
(Ісайї I, 1-20)
Ісайї I, 1 — 'ἐν βασιλεία ᾿Οζίου καὶ ᾿Ιωάθαμ καὶ ῎Αχαζ καὶ ᾿Εζεκίου' — 'en basileia Oziou kai Ioatham kai Akhaz kai Ezekiou' - у царювання Озії, та Йоатама, й Ахаза, й Езекії. Коли.

Ісайї I, 5 — 'πᾶσα κεφαλὴ εἰς πόνον καὶ πᾶσα καρδία εἰς λύπην' — 'pasa kephale eis ponon kai pasa kardia eis lypen' - уся голова для муки (для болю) і все серце для смутку. Тобто усі наповнені болями та смутками.

Ісайї I, 6 — 'ἀπὸ ποδῶν' — 'apo podon' - від ступнів ніг. Прийменник 'apo' вказує на те, звідки починається відлік. 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у ньому. Де.

Ісайї I, 7 — 'κατεστραμμένη ὑπὸ λαῶν ἀλλοτρίων' — 'katestrammene hypo laon allotrion' - повалена (прим. за Стронгом) чужим народом. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан дієприкметника (ким повалена).

Ісайї I, 8 — 'σκηνὴ ἐν ἀμπελῶνι' — 'skyene en ampeloni' - намет (прим. за Стронгом) у винограднику. Де. 'ὀπωροφυλάκιον ἐν σικυηράτῳ' - 'oporophylakion en sikyerato' - шатро на ночівлю в огірковому полі (прим. за Стронгом). Де.

Ісайї I, 12 — 'ἐκ τῶν χειρῶν ὑμῶν' — 'ek ton kheiron hymon' - з рук ваших. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки те, про що йде мова береться.

Ісайї I, 14 — 'εἰς πλησμονήν' — 'eis plesmonen' - переповненням (прим. за Стронгом). Мається на увазі, що вони стали чимось, про що Господь каже: Досить вже цього!.

Ісайї I, 15 — 'ἀποστρέψω τοὺς ὀφθαλμούς μου ἀφ’ ὑμῶν' — 'apostrepso tous ophthalmous mou aph hymon' - відводжу (відвертаю) (прим. за Стронгом) очі Мої від вас. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним 'hy' вказує на те, що Господь відвертається повністю від того, цілковито, безсумнівно.

Ісайї I, 16 — 'ἀφέλετε τὰς πονηρίας ἀπὸ τῶν ψυχῶν ὑμῶν ἀπέναντι τῶν ὀφθαλμῶν μου' — 'aphelete tas ponerias apo ton psykhon hymon apenanti ton ophthalmon mou' - заберіть (усуньте) зло (злі речі, у множині) з душ (з життів) ваших навпроти очей Моїх (прим. за Стронгом). Прийменник 'apo' вказує на те, що усунути злі справи, думки, слова тощо потрібно повністю, цілком, рішуче. 'παύσασθε ἀπὸ τῶν πονηριῶν ὑμῶν' - 'pausasthe apo ton ponerion hymon' - припиніть зовсім зло ваше (у множині) (прим. за Стронгом). Аналогічно до щойно описаного, пряме продовження.

Текст багатоплановий, наприклад, уже у третьому вірші є пророцтво про Різдво Ісуса Христа та Його земне життя — адже народився Він у стайні біля тварин, був покладений у ясля, тобто годівницю для худоби, а у часі служіння був не прийнятий багатьма людьми, юдеями і не тільки. Водночас далі йдеться про справжні стосунки з Богом — вони не у релігійних обрядах, але у живій спільності з Богом, яка виявляється в житті.

Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27022023.html

На вечірні:
(Буття I, 1-13)
Буття I, 1 — 'ἐν ἀρχῇ' — 'en arkhe' - на початку. Сталий вислів.

Буття I, 6 — 'ἐν μέσῳ τοῦ ὕδατος' — 'en meso tou hydatos' - посеред води. Де.

Буття I, 9 — 'εἰς συναγωγὴν μίαν (αὐτῶν)' — 'eis synagogen mian (auton)' - у зібрання одне (своє). Тут цікава паралель — вода подібно до Церкви ведена разом, зібрана разом — нагадування про Хрещення як духовне народження у Церкві.

Буття I, 11, 12 — 'ξύλον κάρπιμον ποιοῦν καρπόν οὗ τὸ σπέρμα αὐτοῦ ἐν αὐτῷ κατὰ γένος ἐπὶ τῆς γῆς' — 'xylon karpimon poioun karpon ou to sperma autou en auto kata genos epi tes ges' - дерево плідне, що творить (приносить) плід, що насіння його у ньому згідно роду на землі.

Про перші розділи книги Буття є дуже багато творів, загалом, на мою думку, книгу Буття та книгу Одкровення Іоана Богослова ми суттєво не до кінця розуміємо. Зокрема стосовно створення світу ведеться активна дискусія та діалог.

Але перефразовуючи і до певної міри переосмислюючи відомий аргумент про Писання, якби ми все повністю розуміли, то де був би резерв для поглиблення розуміння? А якби ми не розуміли майже нічого, то хто хотів би зрозуміти більше? А наш розум зокрема також потребує джерела натхнення. Тому Бог надихнув Мойсея написати так, щоб текст завжди був і загадкою, і явністю.

Хтось скаже: Так кожен текст до певної міри залишається загадковим, але також до певної міри зрозумілий, — і дійсно, але Писання написане не лише для сучасників, але для всіх поколінь, яких насправді було багато і попереду може бути ще значно більше.

На думку приходить образ Церкви та її членів у Павла (дивіться, наприклад, 1 Коринтян XII). Тільки замість Церкви та людей може бути книга Буття та способи її розуміння. Адже вона звертається не лише до розуму, і є цілісною, яка не зводиться до суми чи простої сукупності своїх складових, але має органічні зв’язки і росте.

На цьому поки зупинюся, про фактичні слова — дасть Бог, завтра.

Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27022023.html

(Притчі I, 1-20)
Притчі I, 1 — 'ὃς ἐβασίλευσεν ἐν Ισραηλ' — 'hos ebasileusen en Israel' - який царював у Ізраїлі. Де.

Притчі I, 7 — 'εὐσέβεια δὲ εἰς θεὸν' — 'eusebeia de eis theon' - благочестя ж заради Бога (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує на мету, куди людина намагається наблизитися.

Притчі I, 11 — 'κρύψωμεν δὲ εἰς γῆν' — 'krypsomen de eis gen' - заховаймо ж у землю (прим. за Стронгом). Прийменник 'eis' вказує, куди пропонують сховати (тобто вчинити таємний злочин).

Притчі I, 12 — 'ἄρωμεν αὐτοῦ τὴν μνήμην ἐκ γῆς' — 'apomen autou ten mnemen ek ges' - заберемо їх памʼять з землі (прим. за Стронгом). Тобто знищимо памʼять про них, а загалом — знищимо повністю, цілком, безслідно. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки вони хочуть забрати ту памʼять.

Притчі I, 14 — 'ἐν ἡμῖν' — 'en hemin' - у нас.

Притчі I, 15 — 'ἐν ὁδῷ' — 'en hodo' - у дорозі; дорогою. Можливі обидва варіанти перекладу. 'ἐκ τῶν τρίβων' - 'ek ton tribon' - від стежок; зі стежок. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки потрібно зійти, вийти, якщо хтось був на цьому шляху.

Притчі I, 16 — 'εἰς κακίαν' — 'eis kakian' - у зло (мається на увазі щось дійсно погане, злочинне і жахливе); для зла.

Притчі I, 20 — 'σοφία ἐν ἐξόδοις ὑμνεῖται ἐν δὲ πλατείαις παρρησίαν ἄγει' — 'sophia en exodois hymneitai en de pleteiais parresian agei' - премудрість у виходах співає духовні гімни і на відкритих площах і вулицях (місцях) сміливо, відкрито, впевнено, вільно веде (прим. за Стронгом). Тобто премудрість дозволяє по закінченню справи співати хвалу Богові і дякувати у піднесенні та радості, а також дозволяє впевнено себе почувати на публіці, зокрема бути лідером, виступати, вести інших за собою. Між іншим, прямий заклик до відкритого вільного суспільства у премудрості.

Початок — актуальність книги, показує мудрість як бажану та потрібну для людей, навіть невчених і простих. Вона наче місток між життям як існуванням та одухотвореним, повноцінним життям.

Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27022023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел