My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Оскільки завтра памʼять великого святого, то завтрашні рядові читання переносяться на сьогодні, подаю коментарі щодо двох підряд.

Літургія:
(1 Солунян II, 1-8 )
1 Солунян II, 2 — 'ἐν Φιλίπποις' - 'en Philippois' - у Филипах. Де. 'ἐν τῷ θεῷ ἡμῶν' - 'en to theo hemon' - у нашому Бозі. У Кому. 'ἐν πολλῷ ἀγῶνι' - 'en pollo agoni' - у багатьох боріннях; у сильній боротьбі. Скоріше в яких умовах (зовнішніх), ніж в якому стані (внутрішньо). Апостоли охоче проповідували, але зовні були утиски.

1 Солунян II, 3 — 'ἐκ πλάνης' - 'ek planes' - з обману. 'ἐξ ἀκαθαρσίας' - 'ex akatharsias' - з нечистоти. Прийменник 'ek' в обох випадках підкреслює, що покликання було істинним і святим. 'ἐν δόλῳ' - 'en dolo' - у хитрості; хитрістю. Аналогічно до попереднього, але заперечується хитрість у проповіді та поведінці.

1 Солунян II, 4 — 'καθὼς δεδοκιμάσμεθα ὑπὸ τοῦ θεοῦ πιστευθῆναι' - 'kathos dedokimasmetha hypo tou theou pisteuthenai' - у тій мірі, як були перевірені Богом отримати довіру і доручення. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на пасивний стан перевірені, а також на те, Хто перевірив апостолів. Апостол використовує образ управління і доручення комусь виконувати дії від імені господаря. Аналогічний граматично зворот вжито і для опису влади у Римлян XIII. Дивіться про те більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
Влада апостолів безпосередньо встановлена Богом, в тій мірі, в якій апостоли можуть її здійснювати, тоді як стосовно будь-якої іншої влади це питання, чи покликані до того люди безпосередньо від Бога. Тут йдеться про владу апостолів — так, вона дійсно була встановлена Самим Богом, кожен з них покликаний Богом особисто з огляду на ту міру, в якій може виконати це служіння. Можна сказати інакше — якщо влада (будь-яка, у загальному випадку) здійснює свою діяльність згідно Божої волі, відповідно до Божих заповідей і задумів, тоді вона особисто покликана від Бога, подібно як у цих словах маємо щодо проповідників Євангелія — апостолів. Якщо ж влада, її представники, порушують Божу волю або навіть виступають проти Бога, то на їх владу є лише Боже попущення, але не воля, Бог допустив ту владу. Мірою богопокликаності є те, чи здійснюється служіння згідно Божої волі, чи здійснюється і встановлена вона законно, правильно, чесно.

1 Солунян II, 5 — 'ἐν λόγῳ κολακίας' - 'en logo kolakias' - у слові підлесливому; словом підлесливим. 'ἐν προφάσει πλεονεξίας' - 'en prophasei pleonexias' - у приводі зажерливості; приводом зажерливості. Можливі обидва варіанти перекладу в обох місцях.

1 Солунян II, 6 — 'ἐξ ἀνθρώπων' - 'ex anthropon' - від людей. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує, що згадана тут слава, людська слава, що була отримана нечесно, дійсно походить від людей, є наслідком їх обмеженості. 'ἀφ’ ὑμῶν' - 'aph hymon' - від вас. 'ἀπ’ ἄλλων' - 'ap allon' - від інших. Прийменник 'apo' в його формах в обох випадках вказує на те, що ті, хто шукають нечесну славу від людей, обманюють їх і крадуть здатність когось прославляти, крадуть славу. 'ἐν βάρει' - 'en barei' - у тягарі; тягарем; вагою. Мається на увазі, що служіння апостолів потребує постійної напруженої праці.

1 Солунян II, 7 — 'ἐν μέσῳ ὑμῶν' - 'en meso hymon' - посеред вас. Сталий вислів.

Якби апостоли шукали слави від людей (тут названо у смислі головного мотиву дій, мети), то не могли б усім серцем шукати Божого, не могли б так дбати про спасіння та мати потрібну ревність, а ще гірше — могли б віддалитися від Христа аж до ступеня спротиву Йому Самому. Не йдеться про те, щоб зменшити значимість слави серед людей, а про те, щоб бачити її обмеженість у порівнянні з Божою славою, а також у цілісності служіння та віри апостолів, у виконанні заповіді любові до Бога у повноті. Також потрібно пам'ятати, що серед язичників особливо слава від них може мати гріховні корені, чому насправді вона може навіть бути проявом гріхів, і не причиною істинної радості, але смутку. У цьому останньому значенні, пояснення слів очевидне.

Завершують читання слова любові та прив'язаності. Для людини її душа є надзвичайною цінністю, тому віддати з любові душу — образно сказано про надзвичайну любов.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07112023.html

(1 Солунян II, 9-14)
1 Солунян II, 9 — 'εἰς ὑμᾶς' - 'eis hymas' - у вас; вам (у значенні до вас; зверненими до вас). Можливі обидва варіанти перекладу.

1 Солунян II, 11-12 — 'παρακαλοῦντες ὑμᾶς καὶ παραμυθούμενοι καὶ μαρτυρόμενοι' - 'parakalountes hymas kai paramythoumenoi kai martyromenoi' - просили (заохочували, підбадьорювали) вас, і заохочували, і свідчили. Тут видно, як батькові найкраще спонукати дитину до чогось доброго. Можна сказати, перше підкреслює сілкування, друге — мотивацію, заохочення, підбадьорення, надхнення, наснагу, а третє — авторитет, мудрість, повагу, цінності. Усе разом в ідеалі має поєднуватися у справді доброго батька для дитини. 'εἰς τὸ περιπατεῖν' - 'eis to peripatein' - щоб ходили; для ходіння. Граматично кращим є перший варіант перекладу, хоча другий є більш буквальним. 'εἰς τὴν ἑαυτοῦ βασιλείαν καὶ δόξαν' - 'eis ten heautou basileian kai doxan' - у Своє Царство та славу. Паралель з завершенням молитви Господньої у Матфея.

1 Солунян II, 13 — 'παρ’ ἡμῶν' - 'par hemon' - від також нас. Прийменник 'para' в його формі перед наступним 'he' тут з родовим відмінком. Подібна форма вживається, коли йдеться про ісходження Святого Духа від Отця, а також щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
Тут мається на увазі, що апостоли проповідували Слово Боже у Святому Дусі, долучаючи інших до Церкви, Тіла Христа. 'ἐν ὑμῖν τοῖς πιστεύουσιν' — 'en hymin tois pisteuousin' - у вас, що вірують. У кому. Підкреслено важливість віри, щоб Дух Святий діяв у людях, тобто щоб вірні були носіями Духа.

1 Солунян II, 14 — 'ἐν τῇ Ἰουδαίᾳ' - 'en te Ioudaia' - у Юдеї. Де. 'ἐν Χριστῷ Ἰησοῦ' - 'en CHristo Iesou' - в Христі Ісусі. 'ὑπὸ τῶν ἰδίων συμφυλετῶν' - 'hypo ton idion symphyleton' - своїми земляками; через своїх земляків. 'ὑπὸ τῶν Ἰουδαίων' - 'hypo ton Ioudaion' - юдеями; через юдеїв. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком, вказує в обох випадках на пасивний стан витерпіли та на те, хто спричинив ті терпіння та страждання.

Апостол свідчить про самовіддану поведінку та проповідь апостолів, про їх працю, зокрема і щоб не обтяжувати слухачів.

Також далі показує, що апостоли діяли, як добрий батько для дітей, і нагадує, що проповідь апостолів є Словом Божим, що діє у вірних, а також засвідчує солунянам, що вони також наслідують Христа та пророків, також Церкву в Ізраїлі, яка уже зазнала гонінь від юдеїв.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09112023.html

(Луки XI, 9-13)
Луки XI, 11 — 'τίνα δὲ ἐξ ὑμῶν' - 'tina de ex hymon' - хто ж із вас. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'hy' вказує тут на вибір представника з групи, тобто що загалом йдеться про всіх учнів Христа в особі кожного згаданого тут.

Луки XI, 13 — 'ἐξ οὐρανοῦ' - 'ex ouranou' - з неба. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує, звідки Отець подасть дар Святого Духа і звідки прийде Сам Дух Святий.

Пояснення того, що Отець Небесний є добріший, ніж будь-які земні батьки, є красномовним.

…будучи злими — тото в смислі не суттєво злими (джерелом зла), не якимись злочинцями, чи справжніми негідниками та негідницями, але у смислі таких, які виявляються злими, недобрими, грішними одним словом. Христос бачить старання людей бути добрими, але і бачить те, що часто у них те не виходить.

Якщо порівняти з паралельним місцем у Матфея (Матфея VII, 7-11), то у Луки є відмінність від Матфея: Матфей пише про дари, тоді як Лука пише про Святого Духа як дар. Тим не менше, між Євангелістами немає протиріччя, адже дар Святого Духа також є даром, який подає також інші дари, водночас людина отримує дари також з участю Святого Духа. Але все ж відмінність є, звернемо на неї увагу.

Лука, пишучи про Святого Духа, тим самим каже: Дух Святий є найціннішим і найбільшим даром, бо є Самим Богом. А що може бути більшим за Бога?. І якщо Господь дає найбільший дар — Святого Духа, то з Ним подасть і те, що додається. А якщо Богу буде угодно щось не подати, але все одно дарувати Святого Духа, то Той є Утішителем, а загалом же це означає, що, значить, так краще, і Бог знає те.

З іншого боку, якщо просити просто дарів, то можна отримати Божі щедроти, але не отримати багатства Святого Духа, адже Він є Особистістю, Який може не йти туди, де Його не бажають.

З іншого боку, для багатьох людей прохання про конкретні дари є більш зрозумілим, ніж прохання дару Святого Духа, тому Матфей також правильно передає слова Христа. Потрібно пам'ятати їх обох у їх спільності та відмінності.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25102023.html

(Луки XI, 14-23)
Луки XI, 15, 18, 19 — 'τινὲς δὲ ἐξ αὐτῶν' - 'tines de ex auton' - деякі ж із них. Прийменник 'ek' у своїй формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про представників певної думки. 'ἐν Βεελζεβοὺλ' - 'en Beelzeboul' - у Вельзевулові; Вельзевулом. Скоріше друге за смислом. Перше вказує на уявну одержимість, а друге — на уявну допомогу лукавого.

Луки XI, 16 — 'ἐξ οὐρανοῦ' - 'ex ouranou' - з неба. Тобто небесної за походженням і формою. 'παρ’ αὐτοῦ' - 'par autou' - від зблизька Його. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо щодо ісходження Святого Духа від Отця та щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
Тут це вказує на те, що хотіли чогось ще небесного, крім Самого Ісуса, бачити.

Луки XI, 19 — 'ἐν τίνι' - 'en tini' - у кому; ким. Можливі обидва варіанти перекладу.

Луки XI, 20 — 'ἐν δακτύλῳ θεοῦ' - 'en daktylo theou' - у пальці Божому; пальцем Божим. Більше про те дивіться за посиланням щодо паралельного місця в Матфея:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23072024.html

Луки XI, 21 — 'ἐν εἰρήνῃ' - 'en eirene' - у мирі.

Про паралельне місце у Матфея XII, 22-30 дивіться детально за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08072025.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26102023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05112025.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел