Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Літургія:
Римлян X, 12 — 'πλουτῶν εἰς πάντας τοὺς ἐπικαλουμένους αὐτόν' - 'plouton eis pantas tous epikaloumenous auton' - багатий для всіх, хто кличе Його
. Вказує на поступовість виявлення, одкровення, явлення Божої щедрості для людей. Тобто багатий
у розумінні і щедрості (Бог дарує надзвичайно багато і щедро), і тривалості дарування (Бог обдаровує вічно).
Римлян X, 14 — 'εἰς ὃν οὐκ ἐπίστευσαν' - 'eis hon ouk episteusan' - у Кого не увірували
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що віра веде до Бога, Він є кінцевою Метою віри. Важливою думкою тут є те, що людина не може звертатися власне до Бога, якщо вона не вірить у Нього як Особистісного Живого Бога. Тобто саме таке звернення, звертання (тобто молитва) є можливим внаслідок віри в Особистісного Бога.
У вірші 15 немає коментованих мною прийменників, але є гарна неочевидна думка про ноги. Воістину проповідники описують своє покликання до проповіді Євангелія як одну з найпрекрасніших подій свого життя — адже Господь виявляє їм довіру, дарує місію для інших, виявляє частину значення їх життя та історії, а слухачі Євангелія бачать у цій проповіді істинне добро. Апостол говорить про те, що логіка духовного покликання до Благовістя Христового є вивіреною, гармонійною, прекрасною.
Римлян X, 17 — 'ἡ πίστις ἐξ ἀκοῆς' - 'he pistis ex akoes' - віра від слухання; віра від здатності слухати
. Проповідник добра дає імпульс віри, поштовх віри, рух віри, а не сама людина створює цей рух віри. Але від слухачів залежить, чи вони погасять
світло віри, чи приймуть, примножать і передадуть.
Римлян X, 18 — 'εἰς πᾶσαν τὴν γῆν' - 'eis pasan ten gen' - в усю землю
. 'εἰς τὰ πέρατα τῆς οἰκουμένης' - 'eis ta perata tes oikoumenes' - в кінці вселенної
(відомого тоді заселеного людьми світу). Слова актуальні також і в наш час.
Римлян XI, 1 — 'ἐκ σπέρματος Ἀβραάμ' - 'ek spermatos Abraam' - з насіння Авраама
. Прийменник 'ek' вказує тут на походження за тілом.
Римлян XI, 2 — 'ἐν Ἠλείᾳ' - 'en Heleia' - в Іллі
. Тобто тут — в історії про пророка Іллю.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16072024.html
Матфея XI, 16 — 'ἐν ταῖς ἀγοραῖς' - 'en tais agorais' - у ринках; на ринках
. Тобто у місцях зібрань для вирішення справ та торгівлі.
Матфея XI, 19 — 'ἀπὸ τῶν ἔργων' - 'apo ton ergon' - від справ
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про щось обʼєктивне, що може розглядатися значимою мірою окремо — тобто оцінити справи, плоди значно легше (хоча буває нелегко), ніж саму особистість (що можливе повною мірою лише виключно Богові). Христос закликає тут подивитися на плоди Його діяльності та також Іоана.
Матфея XI, 20 — 'ἐν αἷς' - 'en hais' - у яких
. Де.
Слова про премудрість актуальні і зараз, особливо для тих, хто хоче своїми індивідуальними схильностями та особливостями, психологією виправдати ненавернення, нерозкаяність свої та інших. Ісус та Іван були у побуті цілком різними, протилежними, але єдиними у заклику до навернення, покаяння. Хто мав відкритий розум і серце, навернулися хоча б через Одного. А інші не можуть виправдовуватися своїми індивідуальними якостями, бо для одних приклад Івана був промовистим, для інших — Ісуса, а для багатьох — Обох. Так і зараз, у наші часи, вірними є люди з цілком різними якостями.
Це місце промовисто говорить про різноманітність у Церкві.
Людині немає потреби переступати через себе
справжню (таку, якою її кличе до виконання Божої волі Господь), задуману Богом, щоб виконати волю Божу. Інша справа — гріхи, саме вони усім шкодять, з ними і потрібно боротися.
Також потрібно зауважити і те, що частіше не помічають. Разом з великою свободою, люди можуть побачити і багато власних гріхів. На закид, що не хочеться бачити у собі багато поганого
, можна сказати: Але ж кожен лучник хоче потрапити в десятку,
в яблучко, не в 9, не у 8, не в 7, 6, 5, ні тим більше менше чи взагалі не потрапити в мішень… Але ж лучник не жаліється на те, що ціль мала, радше більше радіє, коли вдається потрапити
.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16072024.html
Безсрібникам Космі та Даміану:
1 Коринтян XII, 27 — 'ἐκ μέρους' - 'ek merous' - зосібна; кожен зокрема; кожен як частина
. Сталий вислів.
1 Коринтян XII, 28 — 'ἐν τῇ ἐκκλησίᾳ' - 'en te ekklesia' - у Церкві
. Де.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14072023.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08072024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!