Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini.
Літургія:
Діяння X, 22 — 'μαρτυρούμενός τε ὑπὸ ὅλου τοῦ ἔθνους τῶν Ἰουδαίων' — 'martyroumenos te hypo holou tou ethnous ton Ioudaion' - засвідчений усім народом юдейським
Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на пасивний стан дієприкметника засвідчений
. Мається на увазі, який має добру славу у всього народу. 'ἐχρηματίσθη ὑπὸ ἀγγέλου ἁγίου' - 'ekhrematisthe hypo angelou hagiou' - попереджений (тобто наставлений, що буде далі) святим ангелом
. Аналогічно до попереднього, вказує на пасивний стан дієприкметника попереджений
. 'εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ' - 'eis ton oikon autou' - у свій дім
. Куди. 'ἀκοῦσαι ῥήματα παρὰ σοῦ' - 'akousai remata para sou' - послухати слова від з твого боку
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться детальніше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут вказує на те, що Петро буде говорити від Святого Духа про Боговтілення і Христа.
Діяння X, 23 — 'τινες τῶν ἀδελφῶν τῶν ἀπὸ Ἰόππης' — 'tines ton adelphon ton apo Ioppes' - деякі брати з Йоппії
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що ті брати (тобто вірні християни) покинули Йоппію зовсім, цілком, повністю. Йдеться про те, що вони згодом, уже після тих подій покинули Йоппію для проповіді Христа, про що було відомо Луці, автору книги Діянь святих апостолів. Можливо, саме від них він дізнався більше подробиць історії.
Діяння X, 24 — 'εἰς τὴν Καισάριαν' — 'eis ten Kaisarian' - у Кесарію
. Куди.
Діяння X, 30 — 'ἀπὸ τετάρτης ἡμέρας μέχρι ταύτης τῆς ὥρας' — 'apo tetartes hemeras mekhri tautes tes horas' - (рівно) чотири дні тому аж до цієї години
. Google Gemini Pro пояснює деталі, чому саме такий смисл і переклад є правильним:
У біблеїстиці та екзегетиці правильним та загальноприйнятим є саме другий варіант: «чотири дні тому (в цей самий час)» або «від четвертого дня у зворотному відліку».
Ось чому гіпотеза про середу відкидається, а варіант «чотири дні тому» підтверджується фактами:
1. Інклюзивний метод підрахунку
В античності (як у грецькій, так і в юдейській культурах) використовувався інклюзивний підлік часу. Це означає, що відлік починався з поточного дня як першого.
Сьогодні — день 1.
Вчора — день 2.
Позавчора — день 3.
День перед тим — день 4 (τετάρτη ἡμέρα).
Фраза ідіоматично означає «рівно чотири дні тому о цій же годині». Корнилій підкреслює точний збіг у часі.
2. Внутрішня хронологія 10-го розділу Дій
Текст самого розділу математично підтверджує, що минуло саме чотири доби з моменту видіння Корнилія до його зустрічі з Петром:
День 1: Корнилій бачить ангела близько дев'ятої години (Дії 10:3) і одразу відправляє посланців до Йоппії (Дії 10:7-8).
День 2: Посланці в дорозі. Близько шостої години Петро бачить своє видіння на даху, після чого посланці прибувають і залишаються на ніч (Дії 10:9-23).
День 3: Петро вирушає разом із посланцями з Йоппії (Дії 10:23).
День 4: Вони прибувають до Кесарії (Дії 10:24). Корнилій каже Петру: «Чотири дні тому, аж до цієї години…».
'ἐν τῷ οἴκῳ μου' — 'en to oiko mou' - у моєму домі
. Де. 'ἐν ἐσθῆτι λαμπρᾷ ' - 'en estheti lampra' - у сяючому одязі; у блискучому одязі
.
Діяння X, 32 — 'εἰς Ἰόππην' — 'eis Ioppen' - у Йоппію
. Куди. 'ἐν οἰκίᾳ Σίμωνος βυρσέως παρὰ θάλασσαν' - 'en oikia Simonos byrseos para thalassan' - у домі Симона гарбарника до близькості з морем
. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що той дім знаходиться по дорозі до моря, біля узбережжя.
Діяння X, 33 — 'πάντα τὰ προστεταγμένα σοι ὑπὸ τοῦ κυρίου' — 'panta ta prostetagmena soi hypo tou kyriou' - усі ті накази (інструкції, вказівки, розпорядження як керівника) тобі від Господа
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що це пасивний стан дієприкметника наказані
(тут граматично повнішим є переклад через іменник у множині, щоб передати цю множину). Накази Господа тут у множині, тобто мається на увазі не щось одне, а щодо способу дій, життя, йдеться про зміну життя загалом.
Важливим уроком для всіх є скромність і відкритість Петра, а також його свідчення про те, що не можна людей вважати нечистими
чи профанними
(Діяння X, 28). Більше про те та контекст дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052026.html
Потрібно бачити тут два важливих моменти щодо віри і життя християн. Апостола Петра запрошує язичник, який боїться Бога
і чинить милості народові. Згадується подібна історія з Євангелія, де Христос похвалив віру сотника (а також його смирення, оскільки ми б вважали це більше проявом смирення, ніж віри). Щоб проповідувати язичнику, потрібно було почати з ним спілкування, зокрема можливу трапезу, де могли подаватися нечисті тварини згідно Закону Мойсея. Почати спілкування, щоб потім сказати: Ні, це їсти я не буду! Ви їсте нечистих тварин, а я не буду
, — власне подібної ситуації і намагалися уникнути юдеї. Апостол Павло, продовжуючи тему, каже, що немає в людині нічого нечистого, хіба якщо хто вважає таким
і продовжує, що йдеться про занечищення сумління
(Римлян XIV та інші). Заборона Закону щодо нечистоти носить виховний характер — навчитися виконувати Божу волю, не зачіпаючи будь-чиє сумління. Господь може позначити щось
нечистим, виділити щось, а люди можуть і мають (з Божою допомогою та участю) знайти спосіб дотримання Божої волі, не зачіпаючи сумління інших людей, не змушуючи їх падати духом, страждати тощо. Юдеям було важко це зробити, бо ще не було Христа. Але оскільки Христос явився, дарував Святого Духа вірним, найперше апостолам, зокрема і Петрові, то шлях просто зобовʼязаний був бути знайденим і явленим.
Іншим загальним уроком тут є наступний. Яким би не був досвід життя людини з Богом, з людьми, не варто чинити перешкоди іншій людині здобути свій, зокрема через першу згадану щойно людину та її участь. Апостол Петро згодом напише: Будьте завжди готові дати відповідь кожному з лагідністю про ваше Уповання (Надію)
(1 Петра III, 15).
Також варто відмітити і дружність Корнилія з іншими, і його вияв поваги та гостинності, і точність у передачі суті справи. Все це гідне похвали.
Загалом у читанні багато подробиць щодо поведінки як тих, хто проповідує, так і слухачів.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09052023.html
Іоана VII, 1, 9 — 'ἐν τῇ Γαλιλαίᾳ' — 'en te Galilaia' - у Галілеї
. Де. 'ἐν τῇ Ἰουδαίᾳ' - 'en te Ioudaia' - у Юдеї
. Де.
Іоана VII, 3 — 'εἰς τὴν Ἰουδαίαν' — 'eis ten Ioudaian' - у Юдею
. Куди.
Іоана VII, 4, 10 — 'ἐν κρυπτῷ' — 'en krypto' - таємно
. Сталий вислів. 'ἐν παρρησίᾳ' - 'en parresia' - у свободі; у впевненості; у відкритості; відкрито
. За смислом — усе разом в розумінні вільно, відкрито, впевнено
.
Іоана VII, 5 — 'οὐδὲ γὰρ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ ἐπίστευον εἰς αὐτόν' — 'oude gar hoi adelphoi autou episteuon eis auton' - бо навіть Його брати (родичі) не увірували у Нього
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що істинна віра веде до Христа, Він є метою і кінцевим пунктом віри, а брати (загальна назва різних родичів на Сході) не погоджувалися з шляхом Христа, з тим, що і як Він робив — не те, щоб заперечували, але пропонували щось зовсім інше, давали поради тощо.
Іоана VII, 8, 10 — 'εἰς τὴν ἑορτήν' — 'eis ten heorten' - на свято
. Куди.
Іоана VII, 11 — 'ἐν τῇ ἑορτῇ' — 'en te heorte' - на святі
. Де.
Іоана VII, 12 — 'ἐν τῷ ὄχλῳ' — 'en to okhlo' - у натовпі
. Оскільки на свято збиралося багато людей, то йдеться про многолюддя.
Іоана VII, 2 — свято Кущів
(наметів) — святкується у жовтні за єврейським календарем.
Іоана VII, 4 — ‘παρρησια’ — ‘parresia’ — свобода, відкритість, особливо в мові; впевненість, сміливість; все-сказаність; відвертість; публічність
. Буквально в оригіналі приблизно як Ніхто з тих, хто робить щось таємно, не шукає себе бути вільним, впевненим, відкритим, відвертим, публічним
. Фактично думка рідних Ісуса була у тому, що якщо людина шукає відомості, публічності, то має робити і діяти відкрито, а не таємно; якщо хоче бути впевненою у тому, що робить, то також має діяти відкрито. Значима думка для тих, чия діяльність пов'язана з багатьма людьми, з публікою, з широкою аудиторією глядачів, слухачів, читачів, спостерігачів тощо. Наступний вірш показує, що переконаність у цій думці є ознакою певної невіри у ту людину, яка займається цією діяльністю, а також бажанням знайти підтвердження
.
Загалом доволі детально описано певну неявну інтригу навколо Ісуса.
Відмічу, що Христос не гониться за публічністю, часто діє таємно. Таємність же сама по собі не є гріхом. Але це також означає, що думка рідних Ісуса за плоттю вище не є цілком правильною. Можна так сказати, що впевненість людини залежить не лише від зовнішнього, і не лише від способу здійснення діяльності, але від самої істинності цієї діяльності. Якщо юдеї чітко розмежовують публічну поведінку і приватну, причому мають певні окремі правила
для кожної, то Ісус є більш цілісним, Він не розділяє Себе надвоє — тут Я приватний, а тут — публічний, і це не одне і те ж
— але Він є Собою завжди.
Тим не менше, Він знає і діє так, щоб скерувати обставини у потрібному напрямку. Багато людей скажуть, що це справжнє мистецтво, і дійсно Господь Ісус діє Божественно у цьому.
Його слова про Його час
і їх час
— чергове свідчення Його Боголюдськості — ми не можемо так спрямовувати обставини божественно, як Він, якщо не будемо укріплені та керовані Святим Духом, а Він як Господь — може і чинить так.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!