My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞
Присвячується Еммі Кок.

(Якова I, 1-18)
Розпочинаються читання у будні дні Соборних послань святих апостолів: одне Послання Якова, два Послання Петра, три Послання Іоана Богослова, одне Послання Юди.

Більше про самого Якова, брата Господнього, першого єпископа Єрусалиму, названого ще Праведним, автора першого відомого чину Літургії, голову Першого Собору Церкви — Апостольського в Єрусалимі — маємо відомості з Писання та Передання. Дивіться, зокрема:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19052023.html

Про саме читання дивіться коротко за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/

Якова I, 12 — 'πειρασμόν' - 'peirasmon' - випробування; перевірку; спокусу. 'δόκιμος γενόμενος' - 'dokimos genomenos' - ставши, прийшовши у буття, народившись перевіреною, випробуваною, прийнятою. 'στέφανον τῆς ζωῆς' - 'stephanon tes zoes' - вінець життя. Складна думка, яка спонукає сприймати випробування як народження для Царства Божого, для слави, для вічного блаженного життя. Особливо актуальна думка стосовно мучеництва, яке так і сприймається, як духовне народження, входження у вічність. Слова про вінець у грецькому оригіналі мають очевидну паралель з іменем святого першомученика Стефана, що лише підкреслює цю думку. Також можна думати, що оскільки після мучеництва Стефана багато християн розійшлися з Юдеї в різні землі, то для них згадка про Стефана та випробування була дуже значима та історично актуальна.

Зверну увагу, що у словах вище не Боже ставлення до людини змінюється, а сама людина змінюється, народжується прийнятою у вічне життя. Бог любить Своє творіння, але не завжди творіння любить Бога. Більше дивіться про те зокрема за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html

Далі Яків підкреслює, що джерело спокус не у Бозі, а в пожадливостях, можна сказати, у творінні, при цьому, якщо згадаємо історію гріхопадіння, то вони, тобто пожадливості, не сотворені Богом, але людина піддалася їм через падіння. Дивіться зокрема:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032023.html

Якова I, 18 — 'ἡμᾶς' - 'emas' - нас.

Далі апостол Яків дуже виразно описує стан смертного гріха як глибоку драму, краще сказати трагедію, через аналогію зі статевими стосунками (не для слабких у вірі). Людина, яка чинить смертний гріх, зображається як жертва групового зґвалтування, яка завагітніла… Жахливий стан, знання про який може відкрити очі — останнє, власне, є поясненням, чому слова є Богонатхненними.

Про завершення читання є гарний твір за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/

(Марка X, 11-16)
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20122023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел