My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(Римлян XVI, 17-24)
Римлян XVI, 17 — 'παρὰ τὴν διδαχὴν' - 'para ten didakhen' - щодо вчення. 'para' з аккузативом тут вжито у смислі, який сучасно мовою пов'язаний з ідеями динамічних систем і теорії хаосу. А саме: навіть незначні відхилення для динамічної системи в кінцевому підсумку ведуть до суттєвих змін у її поведінці. Відомими прикладами є стан погоди й атрактор Лоренца. 'ἐκκλίνετε ἀπ’ αὐτῶν' - 'ekklinete ap auton' - відвертайтеся від них. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує на те, що уникати таких потрібно повністю, зовсім.

Римлян XVI, 19 — 'εἰς πάντας' - 'eis pantas' - до всіх. Прийменник 'eis' підкреслює рух. 'εἰς τὸ ἀγαθόν', 'εἰς τὸ κακόν' - 'eis to agathon', 'eis to kakon' - для доброго, для злого. Тобто йдеться про застосування розуму — для чинення добра добрим і плідним є діяти і думати розумно, мудро, тоді як уникнення злих думок веде до очищення і від злих справ.

Римлян XVI, 20 — 'ὑπὸ τοὺς πόδας' - 'hypo tous podas' - під ступні. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що Господь переможе і зробить марними задуми диявола щодо вірних. 'ἐν τάχει' - 'en takhei' - невдовзі; скоро. Сталий вислів.

Римлян XVI, 22 — 'ἐν κυρίῳ' - 'en kyrio' - у Господі.

24 вірш відсутній у багатьох давніх списках Послання.

Перша частина читання застерігає від неправдивих вчителів, від розбрату, розділень, людей, які не шукають пізнання істини, але керуються власними іншими мотивами. Важливе розрізнення — бо якщо люди незгодні, бо шукають істину, яку не знають у повній мірі, то це може мати (хоча не завжди справді має, і на це також потрібно звертати належну увагу) і добрий смисл — щоб виявилися між вами досвідчені, як Павло каже в іншому місці. Але коли люди не шукають істину як таку, тоді це потрібно зауважувати і дбати про те, щоб не спокуситися і щоб інші не спокусилися.

Друга частина — також вітання, як і початок глави. Двічі Павло через Тертія бажає благодаті Господа Ісуса Христа. Також тут є нагадування про Друге Пришестя.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29072024.html

(Матфея XIII, 10-23)
Матфея XIII, 10, 13 — 'ἐν παραβολαῖς' - 'en parabolais' - у притчах; притчами. Обидва варіанти перекладу правильні.

Матфея XIII, 12 — 'ἀρθήσεται ἀπ’ αὐτοῦ' - 'arthesetai ap autou' - забереться від нього. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує на те, що забереться повністю, цілком, зовсім.

Матфея XIII, 19 — 'ἐν τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ' - 'en te kardia autou' - у серці його. Де. 'παρὰ τὴν ὁδὸν' - 'para ten odon' - до близькості з дорогою. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що сіяч сіє всюди, а тут йдеться про зерно, яке впало близько до дороги.

Матфея XIII, 21 — 'ἐν ἑαυτῷ' - 'en heauto' - у самому собі. Сталий вислів. Де.

Матфея XIII, 22 — 'εἰς τὰς ἀκάνθας' - 'eis tas akanthas' - у терни. Тут прийменник 'eis' не означає, що сіяч мав такий намір — посіяти саме у терни — але те, що зерна потрапили саме туди.

Писав детально за посиланням про весь уривок:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11072025.html
Додам ще, що апостолам і багатьом вірним Господь дарував пізнавати істину безпосередньо, відкрито, явно (наприклад, заповіді блаженства, любов до ворогів, догмати віри тощо), але багато людей не приготували себе до цього, тому пізнають Бога у притчах, що спонукає їх до пошуків. Пошук — початок пізнання Бога, бо не можна пізнати Бога мимоволі, не бажаючи того. Так, Господь може відкритися (і дійсно відкривається) тим, хто Його не шукали, але для пізнання Бога лише Його Одкровення недостатньо (не всі, хто бачили Христа, прийняли Його як Спасителя), потрібно, щоб людина наблизилася до Бога вільно.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29072024.html

Благовірному Оскольду, першомученику Київському, у святому Хрещенні Миколаю:
(Галатів V, 22-VI, 2; Матфея IV, 25-V, 12)
Про часте читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29122024.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел