Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї XXVI, 21 — 'ἀπὸ τοῦ ἁγίου' — 'apo tou hagiou' - від святого
. Прийменник 'apo' вказує на те, що це Господь таким чином являється людям і це Його дар.
Ісайї XXVII, 4 — 'ἐν ἀγρῷ' — 'en agro' - у полі
. Де.
Ісайї XXVII, 5 — 'ἐνοικοῦντες ἐν αὐτῇ' — 'enoikountes en aute' - ті, що мешкають у ній (прим. за Стронгом)
.
Грецький текст та єврейський, а також переклади окремих віршів суттєво відрізняються.
Загалом пророцтво про перемогу Бога над драконом (Левіафаном, міфічним морським чудовиськом), який уособлює диявола та зло.
У часі Першого Пришестя збулося частково, в розумінні, що Господь переміг гріх і дарував цю перемогу людям. У часі ж Другого Пришестя відбудеться остаточна перемога і благословення вірних у Царстві Божому.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22032023.html
На вечірні:
Буття IX, 18 — 'ἐκ τῆς κιβωτοῦ' — 'ek tes kibotou' - з ковчегу
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки вони вийшли після потопу.
Буття IX, 19 — 'ἀπὸ τούτων διεσπάρησαν ἐπὶ πᾶσαν τὴν γῆν' — 'apo touton diesparesan epi pasan ten gen' - від цих розсипалися, наче зерно, над усією землею (прим. за Стронгом)
. Тобто люди розселилися, будучи нащадками синів Ноя. Загалом неясно, чи під землею
мається на увазі та територія, де був потоп, чи якась інша.
Буття IX, 21 — 'ἔπιεν ἐκ τοῦ οἴνου' — 'epien ek tou oinou' - випив з вина (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'ek' вказує на те, що спʼяніння дійсно походить від вживання вина. 'ἐν τῷ οἴκῳ αὐτοῦ' - 'en oiko autou' - у домі своєму
. Тут мається на увазі під захистом укриття від вітру та негоди.
Буття IX, 24 — 'ἐξένηψεν δὲ Νωε ἀπὸ τοῦ οἴνου' — 'exenepsen de Noe apo tou oinou' - повернувся до тверезості Ной від (після) вина
. Прийменник 'apo' вказує на те, що Ной став тверезий, позбувшись алкоголю в крові, тобто не вино зробило його тверезим, а відсутність його вживання певний час.
Буття IX, 27 — 'ἐν τοῖς οἴκοις τοῦ Σημ' — 'en tois oikois tou Sem' - у домах Сима
. Тобто в поселеннях його нащадків.
Історія Ноя та трьох його синів.
Приклад шкідливості широкого (необережного) вживання алкоголю (не єдиний у Писанні).
Ной згрішив з необережності та недосвідченості, а Хам — через свій характер. Тому про Ноя не говориться про покарання, хоча, цілком очевидно, що якщо він праведно жалів навіть малих і дрібних тварин у ковчезі, то і складна доля сина, власне, уже була певним наслідком його гріха і принесла йому багато смутку.
Гріх Хама отримав в українській мові загальну назву — хамство
, слово, яке має більш широке значення, ніж власне сам гріх сина Ноя, Хама. Хам згрішив тим, що не виявив належної пошани до батька (фактично в більш загальному смислі — належної пошани до того, що має мати таку пошану, наприклад, ті чи інші цінності) і спонукав до того (провокував) і братів.
Оскільки у Старому Завіті люди лише вчилися каятися і виправлятися, Хам не розкаявся належним чином, тому і має як науку для всіх пророцтво про ті труднощі, з якими буде пов’язане його життя та життя нащадків. Це не є побажання Ноя поганому
синові, але слово про те, що йому та нащадкам, які спілкуватимуться з ним, буде складніше будувати здорове суспільство, а отже, вони в ході історії цілком можуть стати більш залежними від інших людей, народів. Так само це не є побажання Бога Хамові та нащадкам
. Бог не хоче, щоб люди все далі віддалялися від Нього.
Потрібно сказати, що Пришестя Ісуса Христа одним із завдань має зцілення людей від проклять
, тому жодного прокляття більше не буде
у Царстві Божому.
Також Сам Христос нікого не проклинав, лише одного разу — неплідну, бездушну, але живу смоківницю, яка відразу і засохла як приклад сили віри та влади Ісуса як Царя, також і наука про необхідність плодів віри.
Про віру ж більше є у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Також потрібно застерегти тих, хто бажає, бачачи хамство, вдаватися до проклять.
Як уже було сказано, Ной не хотів чогось поганого синові, а це було пророцтво про наслідки його гріха, а більш загально — нерозкаяного важкого характеру. Тоді як сучасні люди, якщо вдаються до проклять, то роблять майже завжди це з бажанням зла.
Апостоли Петро і Павло кажуть: Ви покликані успадкувати благословення, а не прокляття, тому благословляйте, а не проклинайте
(Римлян XII, 14; 1 Петра III, 9, збірна цитата).
Також апостол Яків пише, що не може з одного джерела витікати вода солодка і гірка
(Якова III, 8-12).
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22032023.html
Притчі XII, 24 — 'δόλιοι δὲ ἔσονται εἰς (ἐν) προνομήν' — 'dolioi de esontai eis (en) pronomen' - лукаві ж стануть за здобич (для данини); лукаві ж стануть здобиччю (даниною) (прим. за Стронгом)
. Можливі варіанти перекладу, але загалом прийменник 'eis' (або в інших текстах 'en') вказує тут на те, до чого веде лукавство.
Притчі XII, 28 — 'ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης' — 'en hodois dikaiosynes' - у дорогах праведності; у дорогах справедливості (прим. за Стронгом)
. Тобто де
. 'εἰς θάνατον' - 'eis thanaton' - до смерті; для смерті
. Тобто куди
ведуть, або що приводять за собою. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує, куди веде зло винуватців, а другий — що це ж зло рівняє дорогу
для смерті, а обидва разом вказують на зло як звʼязуючу ланку
між людиною, яка чинить зло, і духовною (а часом і тілесною) смертю.
Притчі XIII, 1 — 'ἐν ἀπωλείᾳ' — 'en apoleia' - у руйнуванні; у руїні; у втраті (прим. за Стронгом)
. Тобто зазнає втрат чи навіть краху.
Притчі XIII, 2 — 'ἀπὸ καρπῶν δικαιοσύνης φάγεται ἀγαθός' — 'apo karpon dikaiosynes phagetai agathos' - від плодів праведності (справедливості, виправдання) буде споживати блага (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' вказує на те, що блага, про які йде мова, є Божим даром, а також про те, що вони не є цілком заслуженими, але отримані з Божої милості та щедрості.
Притчі XIII, 4 — 'ἐν ἐπιθυμίαις' — 'en epithymiais' - у пожадливостях; у пожаданнях
. Тобто бездіяльність розвиває пожадливість і веде до гріхів. 'ἐν ἐπιμελείᾳ' - 'en epimeleia' - у турботах; в уважностях (до чогось чи когось) (прим. за Стронгом)
. Тобто добра людина уважна до того, що робить, у неї переважає увага над сильними бажаннями.
Притчі XIII, 7 — 'ἐν πολλῷ πλούτῳ' — 'en pollo plouto' - у великому багатстві
.
Притчі XIII, 9 — 'πλανῶνται ἐν ἁμαρτίαις' — 'planontai en hamartiais' - блукають у гріхах; блукають гріхами (прим. за Стронгом)
. Можливі обидва варіанти перекладу, причому перший вказує на те, що нечестиві люди у душах (а отже і в життях) не знають доброї дороги і промахуються
у різних варіаціях, а другий — що самі гріхи, самі помилки та промахи стають наче їх життям, середовищем існування.
Знову грецький та єврейський тексти відрізняються.
Загалом переважно слова про стриманість у словах, розважливість, вміння берегти таємниці, а також про працьовитість та перевагу праведності над нечестям.
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!