Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
1 Коринтян XIV, 28, 35 — 'ἐν ἐκκλησίᾳ' - 'en ekklesia' - у Церкві
. Де. 'ἐν οἴκῳ' - 'en oiko' - у домі; вдома
. Де.
1 Коринтян XIV, 33 — 'ἐν πάσαις ταῖς ἐκκλησίαις τῶν ἁγίων' - 'en passis tais ekklesiais ton hagion' - у всіх Церквах святих
. Де. Маються на увазі Церкви-громади вірних.
1 Коринтян XIV, 34 — 'ἐν ταῖς ἐκκλησίαις' - 'en tais ekklesiais' - у Церквах
. Де.
1 Коринтян XIV, 36 — 'ἢ ἀφ’ ὑμῶν ὁ λόγος τοῦ θεοῦ ἐξῆλθεν' - 'e aph hymon ho logos tou theou exelthen' - чи від вас Слово Боже вийшло
. Питання, яке нагадує, що коринтяни прийняли Христову віру від живих свідків, але самі ними безпосередньо не були. 'εἰς ὑμᾶς μόνους' - 'eis hymas monous' - лише до вас
. Також вони не є єдиними, хто прийняв живе свідчення віри.
Продовження теми, розглянутої більше за посиланнями та іншими, цитованими там:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07082025.html
Якщо розуміння, чому Бог сотворив першим чоловіка, вище людського розуміння, то чому Павло забороняє жінкам проповідувати (навчати) на богослужіннях, можна все ж частково зрозуміти з історії про Єву та гріхопадіння.
Писав про те раніше. Павло у своїх словах посилається на Бога і диявола (змія), і від тих двох відправних пунктів пояснює, чому так каже. Диявол спокусив Єву, бо її було легше спокусити. Власне цим пояснюється заборона проповідувати жінкам на богослужінні. Коли чоловік проповідує, він більш-менш чітко розуміє, де він щось каже від себе
, що б це не означало. У жінки ж все може бути м'якіше, делікатніше
, І тому їй може бути складніше розрізнити, де вона каже від себе
. А це останнє за певних умов та обставин (а отже, це має бути обов'язково враховане) приведе до того, що жінка може внести певні зміни
. Це впливає на збереження віри, а тому Павло забороняє це робити. Натомість у всіх інших випадках немає такої заборони.
Наприклад, жінка може писати проповіді, оскільки вона може чітко обдумати наперед, що до чого; жінка може проповідувати не на богослужінні, серед жінок є навіть рівноапостольні жінки, зокрема Марія Магдалина; є помічниці апостолів, наприклад, Марія, сестра апостола Филипа, є просвітительки цілих народів, зокрема свята рівноапостольна Ніна, просвітителька Грузії; є святі жінки, які навчали Отців Церкви, зокрема свята Мокрина, сестра святителя Григорія Нисського, про що він сам свідчить; є нарешті Божа Матір, Яка також проповідувала; Писання згадує жінок-пророчиць, зокрема Анну та інших, і, звичайно, нічого подібного не забороняє.
Писання навіть подає приклади, коли потрібно було пророку-чоловіку послухатися ослицю, яка заговорила, а також інші приклади, зокрема вчитися у мурах та бджіл.
Стосовно духів пророків
згадував у гарному творі:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
заповідь Господня
— неясно, що взагалі мається на увазі (чи це стосовно Ісуса, чи це стосовно Старого Завіту, та яка саме заповідь: стосовно проповіді жінок чи те, щоб розуміти, про що проповідується).
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082023.html
Матфея XXI, 12, 14 — 'εἰς τὸ ἱερόν τοῦ θεοῦ' - 'eis to hieron tou theou' - у храм Божий
(той, який був у Єрусалимі). Куди. 'ἐν τῷ ἱερῷ' - 'en to hiero' - у храмі
. Де.
Матфея XXI, 17 — 'εἰς Βηθανίαν' - 'eis Bethanian' - у Вифанію
. Куди.
Матфея XXI, 18 — 'εἰς τὴν πόλιν' - 'eis ten polin' - у місто
(Єрусалим). Куди.
Матфея XXI, 19 — 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ньому; на ньому
. Власне, українською другий варіант граматично. Де. 'ἐκ σοῦ' - 'ek sou' - з тебе; від тебе
. Прийменник 'ek' тут вказує на походження. 'εἰς τὸν αἰῶνα' - 'eis ton aiona' - повіки; довіку
. Сталий вислів.
Христос показує Свою владу як Царя.
Щодо печери (вертепу) розбійників є гарна молитва: Господи, даруй нам, щоб наші серця були домом вірності, а не печерами розбійників!
Про приклад віри дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!