Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Літургія:
Діяння II, 38 — 'εἰς ἄφεσιν τῶν ἁμαρτιῶν ὑμῶν' — 'eis aphesin ton amartion hymon' - на прощення ваших гріхів; на відпущення ваших гріхів; для прощення ваших гріхів; для відпущення ваших гріхів
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету. Можливі різні варіанти перекладу. Важливе свідчення про одне з головних значень Таїнства Хрещення.
Діяння II, 39 — 'πᾶσιν τοῖς εἰς μακρὰν' — 'pasin tois eis makran' - усім тим в далечінь
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що йдеться про поширення практики Хрещення на далекі відстані, всюди. Обітниця Божа діє всюди, а ось практика здійснення Хрещення буде поширюватися поступово.
Діяння II, 40 — 'σώθητε ἀπὸ τῆς γενεᾶς τῆς σκολιᾶς ταύτης' — 'sothete apo tes geneas tes skolias tautes' - будьте спасенними від цього лукавого (нечесного) роду (покоління)
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про цілковите спасіння (визволення), повне.
Діяння II, 41 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' — 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня
.
Діяння II, 43 — 'ἐν Ἱερουσαλήμ' — 'en Hierousalem' - в Єрусалимі
. Де.
Петро свідчить про потребу Хрещення, яке віднині стало Таїнством Церкви через дію Божої благодаті, благодаті Святого Духа.
Діяння II, 40 — вжито слово ‘παρεκαλει’, спільнокореневе з іменем Святого Духа — Утішителя, тобто Петро утішав людей тими словами, англійською encourage, тобто спонукав і надихав, підбадьорював, укріплював у рішучості та сміливості.
Діяння II, 43 — страх
, тобто подив, велике здивування та певний захват. Отці відносили здивування та подив до страху
, без суттєвого розрізнення подиву та власне страху. Так, святий Іоан Дамаскін пише, що страх перед яким-небудь надзвичайним явищем і є подивом
. А страх перед великим явищем — жах
. При цьому він цитує твір Немезія Про природу людини
, 20 главу. Тобто треба так розуміти, не те, що всі дійсно боялися
апостолів, але що усі були надзвичайно здивовані, вражені чи захоплені надзвичайністю та величчю цих подій. Google Gemini Pro додає тут наступне:
здивування
Щоб розширити та поглибити цю думку, сюди варто додати кілька взаємопов'язаних аспектів:
1. Оригінальна грецька термінологія
Коли Іоан Дамаскін (спираючись на Немезія Емеського) класифікує шість видів страху, в оригіналі фігурують дуже специфічні терміни, які розкривають природу цього :
страх
Κατάπληξις (катаплексіс): Перекладається як здивування або враження від якоїсь великої події чи уявлення. Це перед чимось грандіозним.
рабського
Ἔκπληξις (екплексіс): Це жах або заціпеніння перед чимось незвичним, тим, що ламає звичний хід речей (парадокс).
Тобто реакція на апостолів — це не паніка чи загроза життю (як при зустрічі з хижаком), а когнітивний і духовний шок від зіткнення з тим, що перевершує людський досвід.
2. Розрізнення та
синівського страху
Священного
У контексті біблійних подій варто додати святоотецьке розрізнення видів страху:
Тваринний (або рабський) страх: Базується на інстинкті самозбереження, очікуванні покарання або болю. Він змушує людину тікати і ховатися (як Адам після гріхопадіння).
Синівський страх (благоговіння): Це глибокий пієтет, усвідомлення власної недосконалості перед величчю Святого. Цей страх не відштовхує, а навпаки — притягує людину до джерела чуда. Саме цей страх відчували люди перед апостолами: вони не розбігалися від них у паніці, а гуртувалися навколо них.
3. Зв'язок із концепцією (Mysterium Tremendum)
боялися
Хоча це поняття з теології XX століття (запропоноване Рудольфом Отто), воно ідеально ілюструє думку Отців Церкви. Отто описував зустріч зі справжнім божественним проявом як mysterium tremendum et fascinans — таємницю, що викликає трепет (tremendum), але водночас нездоланно приваблює і захоплює (fascinans). Люди апостолів саме в цьому ключі — вони відчували присутність Іншого, божественного виміру, який вселяє одночасно і трепет, і неймовірне захоплення.
Жах
4. Біблійний паралелізм: як Богоявлення (Теофанія)
не бійся
Можна додати контекст того, що в Біблії поява ангелів або дія Божої благодаті майже завжди супроводжується словами або описом того, як люди падали ниць. Це стандартна реакція обмеженої людської природи на нетварну благодать.
Страх у цьому сенсі є індикатором справжності дива. Це маркер того, що діє Бог, а не просто відбувається якийсь фокус.
Дивіться також про страх Божий за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042023.html
Іоана III, 1 — 'ἐκ τῶν Φαρισαίων' — 'ek ton Pharisaion' - з фарисеїв
. Прийменник 'ek' вказує тут на походження, тобто він був представником групи фарисеїв, але не поділяв їх переважних поглядів щодо Ісуса.
Іоана III, 2 — 'ἀπὸ θεοῦ' — 'apo theou' - від Бога
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що прихід Христа є даром людям від Бога. Так думав Никодим.
Іоана III, 3 — 'μὴ δύναται εἰς τὴν κοιλίαν τῆς μητρὸς αὐτοῦ δεύτερον εἰσελθεῖν καὶ γεννηθῆναι' — 'me dynatai eis ten koilian tes metros autou deuteron eiselthein kai gennethenai' - не може в утробу своєї матері вдруге увійти і народитися
. Куди. Важливо помітити впевненість Никодима, що слова Христа не можна розуміти буквально, а іншого розуміння він не бачить. Тому і запитує у формі неповного заперечення. Цікаво також, що слово вдруге
стоїть перед обома дієсловами увійти
та народитися
, а не перед другим. Google Gemini Pro додає наступне:
згори
Ключ до розуміння цього діалогу лежить у специфіці давньогрецької мови. Христос вживає слово ἄνωθεν, яке має два значення:
Згори (від Бога, з небес).
Заново (вдруге, спочатку).
Ісус мав на увазі перше значення — духовне народження , від Духа. Никодим же зрозумів це слово у його другому, матеріальному значенні — фізичне народження
вдруге. Уся комічність і трагічність ситуації полягає у цьому непорозумінні: Христос говорить про духовний вимір, а вчений фарисей намагається втиснути це у рамки фізіології.
Іоана III, 5 — 'ἐὰν μή τις γεννηθῇ ἐξ ὕδατος καὶ πνεύματος' — 'ean me tis gennethe ex hydatos kai pneumatos' - якщо хто не народиться від води та Духа
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'hy' вказує тут на те, що йдеться про походження. Апостол Павло в іншому місці каже: народжене від Духа є дух
, також маємо слова, що не можуть плоть і кров увійти в Царство Боже
. Тобто можна сказати, що для входу в Царство Боже потрібно отримати прощення гріхів, а також дар Святого Духа, стати духовною істотою, одухотвореною. Далі апостол Павло говорить про духовне тіло — воскресле і безсмертне. Йдеться про те, що спосіб існування людини має преобразитися Божою благодаттю, має цілком змінитися. Дивіться вибрані місця щодо воскресіння за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
'οὐ δύναται εἰσελθεῖν εἰς τὴν βασιλείαν τῶν οὐρανῶν' — 'ou dynatai eiselthein eis ten basileian ton ouranon' — не може увійти в Царство Боже
. Дивіться вище пояснення.
Іоана III, 6 — 'τὸ γεγεννημένον ἐκ τῆς σαρκὸς σάρξ ἐστιν, καὶ τὸ γεγεννημένον ἐκ τοῦ πνεύματος πνεῦμά ἐστιν' — 'to gegennemenon ek tes sarkos sarx estin kai to gegennemenon ek tou pneumatos pneuma estin' - що народилося від плоті, плоть є, і що народилося від Духа, дух є
. Дивіться щойно вище. Прийменник 'ek' вказує тут на походження.
Іоана III, 8 — 'οὕτως ἐστὶν πᾶς ὁ γεγεννημένος ἐκ τοῦ πνεύματος' — 'outos estin pas ho gegennemenos ek tou pneumatos' - так є кожен, хто народився від Духа
. Дивіться вище.
Іоана III, 13 — 'εἰς τὸν οὐρανὸν' — 'eis ton ouranon' - у небо
. Куди. 'ἐκ τοῦ οὐρανοῦ' - 'ek tou ouranou' - з неба
. Звідки. 'ἐν τῷ οὐρανῷ' - 'en to ourano' - у небі
. Де.
Іоана III, 14 — 'ἐν τῇ ἐρήμῳ' — 'en te eremo' - в пустелі
. Де.
Іоана III, 15 — 'ἵνα πᾶς ὁ πιστεύων ἐν αὐτῷ ἔχῃ ζωὴν αἰώνιον' — 'hina pas ho pisteuon en auto ekhe zoen aionion' - щоб кожен, хто вірує, у Ньому мав вічне життя; щоб кожен, хто вірує, Ним мав вічне життя; щоб кожен, хто вірує у Ньому, мав вічне життя; щоб кожен, хто вірує Ним, мав вічне життя
. Можливі усі 4 варіанти перекладу, які все є відрізняються від слів вірує у Нього
. Для цього вислову мало би бути 'eis auton'. Дивіться більше за посиланням та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
Форми з Ним
виглядають менш слушними, особливо четверта, але потрібно памʼятати, що усяка справжня чеснота є Божим даром і здійснюється через дію благодаті, а благодать є Христовою і являє Його.
Никодим — один з моїх улюблених святих, пам’ять якого у третю неділю після Пасхи, а також 2 серпня.
Образ вітру в Ісуса означає, що є багато явищ чи речей, які ми знаємо (нам відомі), навіть серед найпростіших і поширених, але які відбуваються для нас незрозумілим способом, мають у собі принципові неясності для нас (для людей тобто). Люди фіксують вітер у точці спостереження (найчастіше — де самі знаходяться), але не знають усіх подробиць його утворення та руху. Треба сказати, що тому прогнози погоди мають орієнтовний характер. Достатньо сказати, що найвідоміший генератор випадкових чисел (сайт random.org) використовує як джерело ентропії (невизначеності) зміни в атмосфері, рух повітря, а також те, що рівняння руху повітря в атмосфері мають хаотичну поведінку, тобто найменші зміни параметрів ведуть у кінцевому підсумку до суттєвих змін у розв'язках (явище, пов'язане з відомим атрактором Лоренца та ефектом метелика).
Іоана III, 12 — земні
— в оригіналі — надземні
, а небесні
— в оригіналі наднебесні
. Тут важливий момент. Сказане про вітер — вище земного розуміння (загадка для людей аж досі), а ось сказане про духовні глибини (висоти чи ще якось) — наднебесне. Якщо надземне
можна пізнавати людським розумом (наприклад, наукою), то наднебесне
можна пізнавати лише через Одкровення Того, Хто є Вищим за небеса, Бога. Тут знову непряме свідчення того, що Христос є Боголюдиною. І друга важлива думка: людина майже завжди (так задумано Богом) вірить у те, що може розуміти (розуміти в широкому смислі). Христос каже не Як зрозумієте, якщо…?
, але Як повірите, якщо…?
. Щоб повірити потрібно почати осмислювати, тобто віра у цих словах Христа завжди є наслідком осмислювання та сама є осмисленою, а не сліпою. Тим не менше, слово віра
у Новому Завіті багатозначне, тому неясно, чи завжди під словом віра
треба розуміти саме осмислену віру.
Також про пізнання є гарний та важливий твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/33.pdf
Вислів увійти у Царство Боже
, на моє переконання, означає, вже зараз, у цьому житті, мати змогу жити подібно до життя у Царстві Божому, таким чином отримуючи певний досвід такого життя та
скушутувавши його” до певної міри. Тоді усі місця в Євангеліях, де вживається цей вислів, мають доступне розуміння та викликають менше додаткових питань.
Не може увійти — не має змоги отримати такий справжній досвід у такому стані.
Дивіться також про народження згори гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/NarodzennyaZhory.html
Тут обговорював різні питання з цієї теми з Google Gemini Pro, сама розмова дуже пізнавальна та цікава. Тому вирішив нею повністю поділитися.
https://gemini.google.com/share/72df8f8f5838
Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!