Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Літургія:
Діяння IV, 17 — 'εἰς τὸν λαόν' — 'eis ton laon' - у народ; у народі
. Прийменник 'eis' вказує тут на поширення, розходження в невизначених і неконтрольованих межах (чого старші хотіли уникнути).
Апостоли правильно визнали (сповідували), що Бога потрібно слухатися більше, ніж людей. Це не означає, що треба створювати свідомо конфлікти та провокувати їх, але це означає, що треба подбати, щоб виконати Божу волю та повеління і не боятися людей.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26042023.html
Іоана V, 19 — 'οὐ δύναται ὁ υἱὸς ποιεῖν ἀφ’ ἑαυτοῦ οὐδέν' — 'ou dynatai ho hyios poiein aph heautou ouden' - не може Син творити від Себе Самого нічого
. Заперечується лише творення від Себе Самого
. Подібна ж ідея є щодо говоріння від Себе Самого
у Сина, про що писав за посиланнями щодо Іоана XVI, 13, також Іоана XVIII, 34:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
Прийменник 'apo' в його формі перед наступним 'he' вказує тут на те, що йдеться про дії щодо творіння, а не всередині Трійці: мається на увазі (але це не висловлюється детально явно, тобто це більше імпліцитна думка), що Син у Трійці, у стосунках всередині Пресвятої Трійці може діяти, явно і чітко проявляючи Свою Іпостась, що Він є Син, а не Отець і не Дух Святий, також Він Сам бачить
, що і як творить Отець, це бачення
є Його власним, Своїм для Нього Самого
, тоді як тут йдеться лише про справи щодо творіння. Іншими словами, тут йдеться лише про творіння — а стосовно стосунків Іпостасей всередині Трійці можна бачити Сина Самого від Себе
(але тоді краще вживати давньогрецькою койне 'ek heautou', оскільки неможливо тоді і тут якось відділити
дії Іпостасі від Неї Самої безпосередньо, тому 'apo' тут недоречний). Оскільки жодна з Божих Іпостасей не робить щось зовні Трійці без попереднього узгодження всередині Трійці, то так можна бачити більше багатство Божих стосунків — всередині Трійці Іпостасі і радяться, і можуть виступати у ширших контекстах, тоді як у творінні, назовні
Їх дії більш поєднані Одна з Одною. Згадаймо, наприклад, сотворення людини. Бог звертається у Трійці до Інших Іпостасей щодо сотворення людини (Іпостась, Яка говорить, очевидно, діє тут дещо інакше, більше від Себе Самої
, бо Інші слухають), але сама дія сотворення описана дієсловом в однині. Дивіться також гарні твори за посиланнями щодо цих тем:
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/
Щодо уривка загалом дивіться також за посиланням, де він згадується:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30052024.html
Іоана V, 24 — 'εἰς κρίσιν' — 'eis krisin' — на суд; для суду
. Скоріше перше, оскільки друге має відтінок того, що люди чомусь мають певне призначення прийти на суд. 'ἐκ τοῦ θανάτου εἰς τὴν ζωήν' - 'ek tou thanatou eis ten zoen' - від смерті до життя
. Пара прийменників 'ek' - 'eis' підкреслює перехід від смерті до життя.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!