Слава Ісусу Христу!
🌞💙💛
Оскільки вчора було свято, то учорашнє рядове читання було перенесено на понеділок, але оскільки я не зауважив цього, то пропустив це перенесення. Тому сьогодні розглядаю два рядових читання — пропущене за вчора та сьогоднішнє. Вони йдуть підряд у тексті Писання, продовжуючи одне одного.
Ефесян II, 20 — ‘θεμελιω’ — ‘themelio’ — основі
.
Ефесян II, 21 — ‘συναρμολογουμενη’ — ‘synarmologoumene’ — зібрана разом з окремих частин, щоб утворити одне ціле
.
Ефесян II, 22 — ‘συνοικοδομεισθε’ — ‘synoikodomeisthe’ — будуєтеся разом з різних матеріалів
. Таким чином Павло підкреслює, що земну Церкву утворюють різні люди, з різними історіями.
Ефесян III, 2 — ‘οικονομιαν της χαριτος’ — ‘oikonomian tes kharitos’ — управління (
ікономія”) благодаті”. Можна було б сказати розпорядження благодаттю
. Павло має на увазі, що апостоли (і також їх наступники) отримали благодать для застосування на збудування Церкви, на зростання вірних у Бозі
(зокрема і самих апостолів і їх наступників.
Ефесян III, 8 — ‘εμοι’ — ‘emoi’ — мені
.
Ефесян III, 9 — ‘οικονομια του μυστηριου’ — ‘oikonimia tou mysteriou’ — управління (ікономія) тайни (таємниці)
. Подібно до вищезазначеного, але тут підкреслюється особлива виявлена довіра Бога людям (подібно як довірити велику таємницю
вказує на рівень довіри та стосунків).
Ефесян III, 10 — ‘πολυποικιλος σοφια’ — ‘polypoikilos sophia’ — дуже різноманітна, багатоманітна (пре)мудрість
. Сказано найперше як заперечення ідеї про одноманітність та нецікавість
Божої премудрості. Тобто ніяк не ці дві останні. А оскільки Божа премудрість не одноманітна, цікава, то вона завжди бажана для людини не лише для розуму, але і для почуттів та волі, здатна насичувати усю людину.
Ефесян III, 11 — ‘ημων’ — ‘emon’ — нас
(нашому).
Ефесян III, 15 — ‘πατρια’ — ‘patria’ — рід, сім’я; плем’я; отцівство
. Тут глибока богословська думка, про яку детальніше дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Trijcya.html
Ефесян III, 17 (18) — ‘τεθεμελιωμενοι’ — ‘tethemeliomenoi’ — засновані (які мають основу)
. Порівняйте з тим, що говориться вище.
Ефесян III, 19 — ‘γνωναι τε την υπερβαλλουσαν της γνωσεως’ — ‘gnonai te ten hyperballousan tes gnoseos’ — пізнати і перевищити пізнання
. Апостол Павло висловлює сміливу надію на те, що пізніші християни краще пізнають Бога. Саме ідея кращого пізнання
, невичерпного пізнання
лежить у словах перевищити пізнання
.
Ефесян III, 20 — ‘ημιν’ — ‘emin’ — нам
((у) нас).
Насичений уривок, тому багато слів та висловів угорі. Я коротко прокоментую.
Про домашніх у Бога
гарно написано притчу про Трійцю та Христа за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/theology.at.ua/prytcha.html
Павло називає таємницею Христа
співучасть вірних з усіх народів у Божому задумі про спасіння людей через Христа. Власне, поширенню віри у Христа серед різних народів і була присвячена його апостольська праця. Тому тут значна частина особистої позиції Павла.
правителям і владам на небесах
— це Ангелам (господствам і владам — це назви чинів ангельських, відомих як серединна ланка
в ангельській ієрархії). Ці чини відповідають за силу та панування над гріхом, над дияволом, над злом, і отже, земна Церква через Ісуса Христа дивує ангельські сили
силою Христовою для перемоги над дияволом, гріхом та смертю. Дивіться також щодо попереднього читання за посиланням:
25092023.html
13 вірш перегукується з 2 Коринтян I, 1-7:
10082023.html
Завершує Павло надією і вірою у багатство Божої благодаті у Христі та славослів’ям Бога.
Марка XI, 15 — ‘εκβαλλειν’ — ‘ekballein’ — виганяти, виводити
(виявляючи владу, силу).
Марка XI, 17 — ‘προσευχης’ — ‘proseukhes’ — піднесеної (одухотвореної, високої) молитви
.
Марка XI, 21 — ‘κατηρασω’ — ‘kateraso’ — прокляв
.
Історія про смоківницю та вигнання торговців з храму, приклад віри, явлення влади Христа-Царя.
Христос, прирікаючи смоківницю на усихання, виявляє Свою Божу владу як Царя, чия воля всемогутня. Тлумачі відзначають, що робить Він це на прикладі дерева (у дерев немає душі, тому про їх засихання не говориться як про смерть у Писанні. Порівняйте історію сотворення людини та Раю — у Раю можна було їсти плоди дерев, які вочевидь мали перетворюватися в організмах людей на складові, і це все не вважалося смертю. Так і тут, усихання смоківниці не є смертю в біблійному розумінні).
Згодом Петро каже, що Христос прокляв
смоківницю. Христос не заперечує прямо слова Петра, але навчає вірі, яка має на увазі негнівливість (а отже, передбачає відсутність потреби саме бажати чогось поганого). Таким чином, Христос веде апостолів до лагідності як євангельської чесноти. Також це пов’язано з заповіддю не клястися та словесністю.
Дивіться про віру та її силу гарні твори за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
11082023.html
Про лагідність та негнівливість писав щодо місця у Нагірній проповіді:
10062023.html
Про важливість прощення дивіться за посиланнями:
26022023.html
20082023.html
Про словесність також:
25022023.html
29072023.html
Щодо вигнання торговців з храму — розуміють так, що Христос виявив ревність за святинею, також щодо стану людей, виявив також, що Він є Господом храму (неявно це зробив), показав, що застосування сили може бути добрим — для боротьби з гріхом, якщо є воля Божа.
Також я склав гарну молитву на основі Євангельського вчення про серце —
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/
Ти щедро, Господи, даєш, даруй і нам, щоб домом вірності серця були, а не печерами розбійників
.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!
Матеріал чи його значну частину опубліковано у тезах за посиланням. При цитуванні матеріалів, прохання цитувати:
Олександр Жабенко. Передумови, які сприяли виникненню концепції «російського світу», як порушення принципів розуміння Писання. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією д. н. з богосл., проф., прот. Олександра Трофимлюка; д. філос. н., проф., Олександра Сагана; д. філос. з богосл., прот. Андрія Дудченка та ін. Київ : Київська православна богословська академія, 2024. 223 [3] с.