Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї XLIX, 6 — 'εἰς διαθήκην γένους' — 'eis diatheken genous' - заповіт роду
. 'εἰς φῶς ἐθνῶν' - 'eis phos ethnon' - світло народів; світло язичників
. Можливі різні варіанти перекладу. 'εἰς σωτηρίαν' - 'eis soterian' - на спасіння; для спасіння
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, яке значення матиме Ізраїль і для чого покликаний і сотворений.
Ісайї XLIX, 7 — 'τὸν βδελυσσόμενον ὑπὸ τῶν ἐθνῶν' — 'ton bdelyssomenon hypo ton ethnon' - обридженого людьми (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що дієприкметник обридженого
у пасивному стані.
Ісайї XLIX, 8 — 'ἐν ἡμέρᾳ σωτηρίας' — 'en hemera soterias' - у день спасіння
. 'εἰς διαθήκην ἐθνῶν' - 'eis diatheken ethnon' - у заповіт народів; у заповіт язичників; за заповіт народів; за заповіт язичників
. Тобто чим буде Ізраїль (тут також можна під ним розуміти Слугу Божого, Сина Людського, Ісуса Христа).
Ісайї XLIX, 9 — 'τοῖς ἐν δεσμοῖς' — 'tois en desmois' - тим, що у кайданах
. 'τοῖς ἐν τῷ σκότει' - 'tois en to skotei' - тим, що у темряві
. 'ἐν πάσαις ταῖς ὁδοῖς' - 'en pasais tais hodois' - у всіх дорогах
(у всіх справах, у всьому житті). 'ἐν πάσαις ταῖς τρίβοις' - 'en pasais tais tribois' - в усіх битих шляхах
(там, де дуже багато ходять).
Продовження учорашнього читання з опущеним 5 віршем. Дивіться:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032026.html
Якщо у попередньому читанні переважно йшлося про ізраїльський народ, але і можна бачити вказівки на Сина Божого Ісуса Христа, Який має народитися в Ізраїлі, Який є його (як певної спільності з Богом) Представником і якщо образно сказати Серцем Ізраїля
, то в сьогоднішньому читанні йдеться саме про Нього. Він (Ісус Христос) є Світлом народів, Він повертає до Бога розпорошених Ізраїля (які покликані до святості, але відійшли від того) через покаяння та навернення, Він Спаситель.
Вірш Ісайї XLIX, 8 цитується апостолом Павлом з додаванням, що він здійснився у Христі в їхньому часі.
Загалом пророцтво про благодать Божу та силу виконувати Божу волю у Христі, а також про майбутнє Царство Боже у формі, яка більш зрозуміла жителям спекотної та дещо посушливої Палестини.
Джерела води
— образ благодаті Божої та дарів Святого Духа, Його Самого, як бачимо з Євангельських слів Спасителя. У Євангелії Христос додає більше, кажучи, що вірна і спасенна людина сама стає джерелом води живої
— не як Первинне Джерело Святого Духа, але як вторинне — через поєднання з Ним і сприяння у поширенні Його у світі.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
На вечірні:
Буття XXXI, 3 — 'ἀποστρέφου εἰς τὴν γῆν τοῦ πατρός σου καὶ εἰς τὴν γενεάν σου' — 'apostrephou eis ten gen tou patros sou kai eis ten genean sou' - повернися у землю батька твого і до роду твого
(тобто туди, де почалося твоє нове життя, до місця народження).
Буття XXXI, 4 — 'εἰς τὸ πεδίον' — 'eis to pedion' - у рівнину; у поле
. Куди.
Буття XXXI, 6 — 'ἐν πάσῃ τῇ ἰσχύι μου' — 'en pase te iskhyi mou' - в усій моїй силі; усією моєю силою
. Тобто всіма силами Яків служив, старанно і з повною віддачею, жертовно.
Буття XXXI, 10 — 'ἐν τῷ ὕπνῳ' — 'en to hypno' - у(ві) сні
.
Буття XXXI, 13 — 'ἐν τόπῳ θεοῦ' — 'en topo theou' - у місці Бога
. Давньоєврейський текст тут має в Бет-Елі (Вефилі), яке перекладається як дім Бога
. Очевидно, ці слова тут мають подвійний смисл — географічний, але також і духовний, яке вказує на певну духовну святиню. 'ἐκ τῆς γῆς ταύτης' - 'ek tes ges tautes' - з цієї землі
. Тобто вийти звідки. 'εἰς τὴν γῆν τῆς γενέσεώς σου' - 'eis ten gen tes geneseos sou' - у землю народження твого
. Типова пара прийменників 'ek'-'eis', яка вказує на рух з одного місця до іншого як пункту призначення.
Буття XXXI, 14 — 'ἐν τῷ οἴκῳ τοῦ πατρὸς ἡμῶν' — 'en to oiko tou patros hemon' - у домі нашого батька
. Де.
Історія переселення Якова на Батьківщину Авраама, видіння таємничих сходів на небо (яке прообразувало найперше Божу Матір та Сина Божого), одруження Якова, народження дітей та подібне опускається.
Читання ж про те, що Господь велить Якову повернутися назад у Землю Обітниці, а також про те, що Він зберігав і благословляв Якова (праведного) навіть тоді, коли йому хотіли зашкодити (його тесть).
Буття XXXI, 8-9 — за понад 14 років у стадах Лавана залишилися переважно нові вівці, народжені протягом часу праці у нього Якова, але усі вони виявилися такими, що стали належати Якову, хоча Лаван навмисне намагався, щоб Яків не розбагатів через свою працю на Лавана.
Приклад того, що роботодавцям варто дбати про добробут та благополуччя своїх працівників (чого не робив, або робив неохоче Лаван, і збіднів через це з Божої волі).
Сон Якова, де йому явився Ангел, який є Богом (тобто це був Син Божий, Який згодом став людиною), спонукав його повернутися у Землю Обітниці, і його дружини (Яків, не бажаючи того, але мав дві дружини, що було цілком нормально у тому суспільстві; окрім того, він мав рабинь; Христос у Євангеліях навчає, як ми маємо ставитися до того, про що писав в інших творах), які водночас доньки Лавана, цілком підтримали Якова, свого чоловіка. Дивіться також про покликання Нафанаїла за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032026.html
Про стосунки дивіться за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://www.instagram.com/p/DVCdfGWAjqG/?img_index=1
https://www.instagram.com/p/DVQwP6RjaZR/?img_index=1
Уривок, що читався сьогодні, крім усього, є одним зі свідчень того, що чоловіки для дружин і дружини для чоловіків ближчі та важливіші, ніж батьки.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
Притчі XXI, 3 — 'παρὰ θεῷ μᾶλλον' — 'para theo mallon' - біля Бога краще
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що йдеться про близькість до Бога. Чинити праведність й істину більше наближає до Бога і є ціннішим за зовнішні прояви релігійності (такі як жертвоприношення).
Притчі XXI, 4 — 'μεγαλόφρων ἐν ὕβρει θρασυκάρδιος' - 'megalophron en hybrei thrasykardias' - високомірний у своїй гордині (зухвалості) — нахабний серцем (прим. за Стронгом)
. Google Gemini пояснює так: дуже точний психологічний портрет безбожника: це людина з роздутим его (мегалофрон), поведінка якої є руйнівно-зухвалою (гюбріс), а внутрішня сутність — позбавленою здорового глузду і страху (трасюкардіос)
.
Притчі XXI, 9 — 'ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ' — 'en kekoniamenois meta adikias kai en oiko koino' - у побіленому вапном (тобто оздобленому та акуратному, красивому) з неправедним і у спільному домі (прим. за Стронгом)
. Тобто йдеться про те, що зовнішні умови менше впливають на добробут, ніж спільність з неправедними і злими людьми. Стосунки з людьми важливіші за звичайні природні умови.
Притчі XXI, 10 — 'ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ’ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων' — 'psykhe asebous ouk eleethesetai hyp oudenos ton anthropon' - душа нечестивого (безбожного) не буде помилувана жодною людиною
. Прийменник 'hypo' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан дієприкметника буде помилувана
. Важлива деталь, що тут не сказано про Бога — це пророцтво про безмежну Божу любов до людей — Христос помер за гріхи людей, коли вони були ще грішними, що, за словом апостола Павла, перевищує людську любов будь-кого.
Притчі XXI, 12 — 'συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς' — 'syniei dikaios kardias asebon kai phaulizei asebeis en kakois' - розуміє праведний серця безбожних і не цінує безбожних у злих (справах, думках, словах, намірах тощо)
. Тут мається на увазі те, що хоча нечестиві та безбожні можуть бути цілком щирими, бути відвертими, виявляти відкритість, і ці якості самі по собі бувають дуже цінними, але загалом така відвертість нечестивих людей не є цінністю, чимось, що варто берегти, про що варто дбати.
Притчі XXI, 15 — 'ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις' — 'hosios de akathartos para kakourgois' - благочестивий же нечистий біля злочинців
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що, зближуючись зі злочинцями, навіть благочестива людина занечищується, псується, стає гіршою.
Притчі XXI, 16 — 'ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσετα' — 'aner plagomenos ex hodou dikaiosynes en synagoge giganton anapauseta' - чоловік, що заблукав (збився) з дороги праведності у зібранні (синагозі) велетнів спочине
. Тобто втратить будь-яке значення, втратить себе, стане непомітним і незначимим, наче в оточенні велетнів.
Притчі XXI, 17 — 'εἰς πλοῦτον' — 'eis plouton' - вдосталь; як багатство (прим. за Стронгом)
. Google Gemini пояснює так: Тут розуміють у двох вимірах:
1) Кількісний вимір («вдосталь», «у надлишку»): Бідна людина намагається компенсувати свою убогість, шукаючи тимчасових радощів у величезних кількостях. (Англійські академічні переклади Септуагінти найчастіше дають варіант «loving wine and oil in abundance»).
2) Символічний вимір («замість багатства»): Для такої людини вино та оливкова олія (символи статусу та бенкету в античності) стають її особистим ерзац-багатством. Вона злиденна, але ставиться до випивки та розваг так, ніби це і є її справжній скарб.
Тобто Септуагінта зміщує фокус: замість прямолінійного моралізаторства «будеш пити — не розбагатієш», вона малює психологічний портрет бідняка, для якого розваги та вино перетворилися на головну цінність і мірило багатства.
Притчі XXI, 19 — 'ἐν γῇ ἐρήμῳ' — 'en ge eremo' - у землі пустельній; у землі безлюдній
. Тобто краще бути самотньому, ніж зі сварливою та сердитою дружиною.
Грецький та єврейський тексти загалом близькі, але для деяких віршів помітно відрізняються.
Господь через Соломона навчає цінності справедливості та праведності, скромності, доброчесності, правдивості, застерігає від гріхів, від крутійства, уникати зла і не сприяти йому, відзначає важливість для суспільства справедливого покарання, навчає допомагати потребуючим (з відомою класичною думкою, що хто цього не робить, сам опиниться у стані потребуючого без допомоги), навчає творити добро (навіть таємне), бути щедрими, не жити задля розваг, бути поміркованим у веселощах (не бути бездумним), спонукає до мудрості у пошуках дружин (і чоловіків), спонукає до добра і праведності.
У вірші Притчі XXI, 16 — велетні
може перекладатися і як мертві
, і як привиди
, і як рефаїми
(єврейською дослівно — велетні, які загинули).
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!