Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї IV, 2 — 'ἐπιλάμψει ὁ θεὸς ἐν βουλῇ μετὰ δόξης' — 'epilampsei ho theos en boule meta doxes' - засяє Бог у волі зі славою; засяє Бог у раді зі славою; прийде Бог у раді зі славою (прим. за Стронгом)
. Можливі різні варіанти перекладу, але йдеться про Пришестя Самого Бога, тобто тут набагато ясніша вказівка на те, що Христос є Богом і пророцтво про два Його Пришестя.
Ісайї IV, 3 — 'ἐν Σιων' — 'en Sion' - у Сіоні
. 'ἐν Ιερουσαλημ' - 'en Hierousalem' - у Єрусалимі
. Де. 'πάντες οἱ γραφέντες εἰς ζωὴν ἐν Ιερουσαλημ' - 'pantes hoi graphentes eis zoen en Hierousalem' - усі, хто записані для життя в Єрусалимі
. Паралель з книгою життя в Одкровенні, де записані святі, ті, хто спасуться.
Ісайї IV, 4 — 'ἐκ μέσου αὐτῶν' — 'ek mesou auton' - з-посеред нього
. 'ἐν πνεύματι κρίσεως καὶ πνεύματι καύσεως' - 'en pneumati kriseos kai pneumati kauseos' - у Дусі суду і Дусі горіння; духом суду і духом горіння; духом справедливості і духом горіння (прим. за Стронгом)
. Можливі різні варіанти перекладу.
Ісайї IV, 6 — 'ἔσται εἰς σκιὰν ἀπὸ καύματος καὶ ἐν σκέπῃ καὶ ἐν ἀποκρύφῳ ἀπὸ σκληρότητος καὶ ὑετοῦ' — 'estai eis skian apo kaumatos kai en skepe kai en apokrypho apo sklerotetos kai hyetou' - буде для намету від палючої спеки, і захистом, і укриттям від жорсткості і зливи (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на те, ким буде Господь для вірних, а прийменник 'apo' тут вказує від чого захищатиме їх.
Ісайї V, 1 — 'ἐν κέρατι ἐν τόπῳ πίονι' — 'en kerati en topo pioni' - буквально у розі у місці родючому (прим. за Стронгом)
. За смислом — на плодючому верху гори
, у найкращих умовах для виноградника.
Ісайї V, 2 — 'ἐν μέσῳ' — 'en meso' - посеред
(де). 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у ньому
. Де.
Ісайї V, 3 — 'ἐν Ιερουσαλημ' — 'en Hierousalem' - у Єрусалимі
. 'ἐν ἐμοὶ' - 'en emoi' - між Мною; (у справі) Мене
. Тобто у судовій справі Бога і Його виноградника.
Ісайї V, 5 — 'εἰς διαρπαγήν' — 'eis diarpagen' - для розривання на шматки (прим. за Стронгом)
. 'εἰς καταπάτημα' - 'eis katapatema' - для потоптання; для зневаги (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Ісайї V, 6 — 'εἰς αὐτὸν ὡς εἰς χέρσον ἄκανθα' — 'eis auton os eis kherson akantha' - у ньому як марнування землі тереном (прим. за Стронгом)
. Йдеться про те, що виростуть терня, які марнуватимуть землю, перетворюючи її на пустелю. 'εἰς αὐτὸν' - 'eis auton' - для нього
.
Пророк свідчить про настання Нового Завіту, а також в іншому розумінні — Царства Божого.
Вважається, що пісня Улюбленого — в образі виноградника — Ізраїль, а господаря — Бог. Тим не менше, притчі з Євангелія мають і інші контексти розуміння, а тому і це місце пророка Ісайї має глибший смисл. Тим не менше, підкреслюються три думки — піклування Господа про людей (Чого ще Я не зробив?
), людські гріхи та погані плоди, а також Божий суд.
Знову потрібно мати на увазі, що в силу багатоплановості притчі — а також того, що старозавітні люди не розрізняли Божу волю та Боже попущення, то вона не лише про Божий суд, але і про те, що Він попускає людям.
Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032023.html
На вечірні:
Буття III, 22 — 'ὡς εἷς ἐξ ἡμῶν' — 'hos heis ex hemon' - як один з нас
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним тут вказує на вибір серед кількох осіб, іпостасей. Вказівка на Трійцю. 'εἰς τὸν αἰῶνα' - 'eis ton aiona' - повіки
. Сталий вислів.
Буття III, 23 — 'ἐκ τοῦ παραδείσου τῆς τρυφῆς' — 'ek tou paradeisou tes tryphes' - з раю приємності
. Прийменник 'ek' тут вказує на те, звідки Адам і Єва були вигнані, але підкреслює, що вони родом
з раю, покликані до нього, а також вказує на те, що вони не позбулися цілком усього, що було в раю, у них залишилися частково ті дари. 'ἐξ ἧς ἐλήμφθη' - 'ex hes elemphthe' - з якої узятий (прим. за Стронгом)
. Тут прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'he' вказує на те, що узятий від землі, тобто звідки
.
Буття IV, 3 — 'ἀπὸ τῶν καρπῶν τῆς γῆς' — 'apo ton karpon tes ges' - від плодів землі
. Прийменник 'apo' вказує на те, що це був дар Богові, цілковита жертва цих плодів. Також мається на увазі, що не стільки плоди були даром (бо уся земля є Господньою), скільки воля Каїна принести жертву Богові з його праці.
Буття IV, 4 — 'ἀπὸ τῶν πρωτοτόκων τῶν προβάτων αὐτοῦ καὶ ἀπὸ τῶν στεάτων αὐτῶν' — 'apo ton prototokon ton probaton autou kai apo ton steaton auton' - від первістків ягнят своїх і від жиру (сала) їх (прим. за Стронгом)
. Аналогічно до попереднього у вірші 3. Господь прийняв жертву Авеля не через жир чи ягнят, а через те, що воля Авеля була краща, ніж Каїна. Павло пише про віру Авеля, а Іоан — про те, що у нього були добрі справи.
Історія вигнання з Раю прабатьків та початок історії Каїна та Авеля.
Одяг зі шкіри тварин
— так розуміють, що це наші теперішні тіла — у порівнянні з райськими та воскреслими — грубі, приблизно як (вже знята з них) шкіра тварин у порівнянні з нашими теперішніми тілами відрізняється. Між іншим, це місце — перше, що згадується людині, яка любить Писання, при вигляді одягу зі шкіри.
Така зміна у людях прямо пов’язана з історією світу, оскільки Павло говорить і про те, що творіння підкорилося тлінню заради людини, в очікуванні, що визволення людини визволить згодом і творіння (Римлян VIII, 18-39).
Людина, отже, не просто вінець творіння
(вершина, завершення), але і обличчя
творіння у розумінні, що куди людина, туди і творіння
.
Дуже глибокі слова Павла вказують на те, що відбулася суттєва переміна — з’явилося тління, тобто здатність до суттєвого погіршення, деградації, розпаду в плані того, що мало би бути. Людина відпала від Джерела життя, і вже не могла далі бути в Раю, але не остаточно загинула. Крім тління, додалися страждання та смерть.
Дуже глибока тема, через обмаль місця і часу лише окреслив деякі думки.
Щодо пізнання
Адамом Єви (їх тілесні статеві стосунки) — бачимо, що в Раю, не дивлячись на Боже благословення, вони в них не вступили. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27022026.html
Про Каїна та Авеля — опущено їх зростання, натомість звернено увагу на їх особистості — яким був Каїн, яким був Авель, їх стосунки з Богом.
Чому Бог не прийняв жертви Каїна? Тут не говориться прямо, але з постання Іоана Богослова та бесід Бога з Каїном, видно, що Каїн чинив щось погане, тому Бог хотів цим його і навчити, і напоумити.
Натомість Каїн не слухався Божого Одкровення і захотів через заздрість убити Авеля. Від чого Господь нас усіх застерігає.
Підійняти обличчя
— сталий вислів, означає виявити гідність і виправити ситуацію до доброго стану.
Панувати над гріхом
— означає перемогти його. Авель зробив добре, і не боровся з гріхом, а Каїнові потрібно було боротися, бо він робив зло.
Господь дає силу не лише праведникам (як Авелю), але і дає силу грішникам перемогти гріх.
Про боротьбу та перемогу над спокусами у Євангелії є гарні твори за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/christisrisen1/spokusy.html
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032023.html
Притчі IV, 3 — 'ἐν προσώπῳ μητρός' — 'en prosopo metros' - в обличчі мами; обличчям мами
. Тобто мав близькі стосунки материнської любові, його любила мама і він її також любив.
Притчі IV, 4 — 'εἰς σὴν καρδίαν' — 'eis sen kardian' - для твого серця
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Притчі IV, 13 — 'εἰς ζωήν σου' — 'eis zoen sou' - для життя твого
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Притчі IV, 15 — 'ἐν ᾧ' — 'en ho' - у якій; якою
. 'ἀπ’ αὐτῶν' - 'ap auton' - від неї
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що усунутися від тієї стежки потрібно повністю, цілком її залишити.
Притчі IV, 21 — 'ἐν σῇ καρδίᾳ' — 'en se kardia' - у твоєму серці
.
Продовжуючи мову і мотивуючи для здобуття мудрості у виконанні Божих заповідей, Соломон стає представником
(свідком, прикладом) люблячих і добрих дітей та водночас далі — батьків — ось, я був хорошим сином
, отримав від батьків науку, і тепер передаю тобі, своєму синові
, забезпечуючи так зване передання. Я отримав (мені передали), а тепер я передаю далі (і ти отримуєш)
і т. д.
Але важлива деталь — Соломон не просто передає щось отримане далі — він є учасником правдивості передання, свідком його істинності. Він жив згідно того, і це принесло численні добрі плоди, тобто він не залишився безплідним. Таким чином, це живе передання
.
Далі в образі стосунків чоловіка та жінки, хлопця та дівчини у часі одруження і далі передається важливість поєднання з мудрістю. У віршах Притчі IV, 4-9 фактично у метафорі стосунків описано поєднання з мудрістю, життя в мудрості.
І дійсно, стосунки шлюбні і славні, достойні та високі — адже далеко не завжди чоловік (хлопець) виявляє увагу та любов жінці (дівчині) і та відповідає так, як описано у Соломона, але якщо саме так — то це дійсне щастя цієї пари.
Фактично це описано, якими мають бути стосунки чоловіка та жінки (хлопця та дівчини) в ідеалі, і до нього потрібно прагнути кожній людині, яка вступає у подібні стосунки.
Загалом — це образ і справжнього кохання, і того, як потрібно досягати та берегти мудрість.
10-й вірш глави — дуже цікавий у кількісному відношенні
— щоб численними були твої життєві дороги
— адже дорога
— символ способу життя, певної усталеності, постійності у поведінці — і це вказує на повноцінне, насичене і багатогранне життя — і на те, що мудра людина не зводить своє життя лише до однієї дороги
, але досягає численних. Водночас далі йдеться і про шляхи безбожних та беззаконних
, їх також багато (множина, хоча йдеться не про те, що у кожного беззаконника чи беззаконниці обов’язково також багато способів здійснити себе, але просто про те, що людей грішних і вкорінених у злому, на жаль, доволі багато).
Але доріг беззаконників
не лише не потрібно прагнути, але і ухилятися від них і не ступати на них. Вони не додають повноти життю, а лише неспокій.
18 вірш може мати різні переклади, але смисл у тому, що світло доріг праведних зростає (від світання і) аж до міри повноти дня — також метафора, доволі красномовна.
Нарешті завершення читання — також може мати різні переклади і є доволі багатозначним (але, на мою думку, доволі прозорим, чому не буду детально тут зупинятися.
Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!