My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Христос Охрестився!
🌞
У ріці Йордан!

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Літургія:
(Якова I, 1-18 )
Якова I, 1 — 'ταῖς δώδεκα φυλαῖς ταῖς ἐν τῇ διασπορᾷ' - 'tais dodeka phylais tais en te diaspora' - дванадцятьом племенам, що у розсіянні (діаспорі). Де.

Якова I, 4 — 'ἐν μηδενὶ' - 'en medeni' - у нічому; ні в чому. Буквально перше, але граматично українською це друге.

Якова I, 5 — 'αἰτείτω παρὰ τοῦ διδόντος θεοῦ πᾶσιν ἁπλῶς καὶ μὴ ὀνειδίζοντος' - 'aiteito para tou didontos theou pasin haplos kai me oneidizontos' - нехай просить від зблизька Бога, Що дає усім щедро і не докоряє. Йдеться про те, що Божий дар не є засобом пригодати провини чи гріхи, Бог дає не для того, щоб нагадати про падіння, гріхи, помилки та провини. Хоча у Євангеліях є приклад зцілення Христом поряд з докором за невірʼя (сновидного після Преображення), але саме зцілення не було способом докорити про невірʼя, але свідченням милості також до маловірних людей. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця, також щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут вказує тут на те, що це прохання спонукане Святим Духом і здійснюється у згоді з Христом.

Якова I, 6 — 'ἐν πίστει' - 'en pistei' - у вірі; вірою. Можливі обидва варіанти перекладу, перший акцентує на вірі як стані молитви, а другий — на тому, що саме прохання має бути виявом і дією віри. Дивіться більше про те за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html

Якова I, 7 — 'τι παρὰ τοῦ κυρίου' - 'ti para tou kyriou' - щось від зблизька Господа. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Аналогічно до вірша 5 вище вказує тут на те, що таке отримання є від Святого Духа і служить для прослави Христа.

Якова I, 8 — 'ἀκατάστατος ἐν πάσαις ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ' - 'akatastatos en pasais tais hodois autou' - непостійний у всіх дорогах своїх. Де. Тобто у житті, у тому, як живе.

Якова I, 9 — 'Καυχάσθω δὲ ὁ ἀδελφὸς ὁ ταπεινὸς ἐν τῷ ὕψει αὐτοῦ' - 'Kaukhastho de ho adelphos ho tapeinos en to hypsei autou' - Нехай же хвалиться брат понижений у високості своїй; нехай же хвалиться брат понижений високістю своєю; нехай же буде похвалений брат понижений у високості своїй; нехай же буде похвалений брат понижений високістю своєю. Можливі усі варіанти перекладу. Йдеться про те, що добровільне смирення, пониження себе з любові можна радити іншим як приклад гідної поведінки. Дивіться про хвалу за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html

Якова I, 10 — 'ὁ δὲ πλούσιος ἐν τῇ ταπεινώσει αὐτοῦ' - 'ho de plousios en te tapeinosei autou' - багатий же у пониженні своєму; багатий же пониженням своїм. Буквальне продовження попередньої фрази, яке розуміється аналогічно. Добрим і гідним прикладом для інших є не протиставлення себе чи своїх досягнень іншим, але смирення у добрих стосунках для збудування.

Якова I, 11 — 'ἐν ταῖς πορείαις αὐτοῦ' - 'en tais poreiais autou' - у дорогах своїх. Якщо багатий загордиться і не хоче досягати смирення, то у явленні Господа буде посоромлений і виявиться бідним і нужденним щодо усякого добра.

Якова I, 13 — 'ἀπὸ θεοῦ πειράζομαι' - 'apo theou peirazomai' - від Бога спокушаюся; від Бога є спокушуваним/спокушуваною. Тут медіопасивний стан дієслова, можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що людина приписує Богові своє втягування у спокусу, входження у стан потягу до неї; другий же вказує на те, що людина ставить Бога як супровідну, неосновну причину своїх спокус замість того, щоб чітко розуміти, що Бог ніяк не спокушує людину. Дивіться також про молитву Господню:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html

Якова I, 14 — 'ἕκαστος δὲ πειράζεται ὑπὸ τῆς ἰδίας ἐπιθυμίας' - 'ekastos de peirazetai hypo tes idias epithymias' - кожен же спокушується власною пожадливістю. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на медіопасивний стан дієслова. Означає, що людина або сама втягує себе у спокусу, або що спокуса втягує людину.

Якова I, 17 — 'καταβαῖνον ἀπὸ τοῦ πατρὸς τῶν φώτων' - 'katabainon apo tou patros ton photon' - сходить від Отця світел (світло у множині як символи чеснот, досконалостей). 'παρ’ ᾧ οὐκ ἔνι παραλλαγὴ ἢ τροπῆς ἀποσκίασμα' - 'par ho ouk eni parallage e tropes aposkiasma' - у близькості Якого немає ані тіні зміни чи перетворення. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на близькість до Бога. Також дивіться гарний твір щодо цього вірша за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Якова I, 18 — 'εἰς τὸ εἶναι ἡμᾶς' - 'eis to einai hemas' - для буття нас; щоб ми були. Дослівно перше, а за смислом друге. Вказує на мету.

Розпочинаються читання у будні дні Соборних послань святих апостолів: одне Послання Якова, два Послання Петра, три Послання Іоана Богослова, одне Послання Юди.

Більше про самого Якова, брата Господнього, першого єпископа Єрусалиму, названого ще Праведним, автора першого відомого чину Літургії, голову Першого Собору Церкви — Апостольського в Єрусалимі — маємо відомості з Писання та Передання. Дивіться, зокрема:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19052023.html

Якова I, 12 — 'δόκιμος γενόμενος' — 'dokimos genomenos' - ставши, прийшовши у буття, народившись перевіреною, випробуваною, прийнятою. 'στέφανον τῆς ζωῆς' - 'stephanon tes zoes' - вінець життя. Складна думка, яка спонукає сприймати випробування як народження для Царства Божого, для слави, для вічного блаженного життя. Особливо актуальна думка стосовно мучеництва, яке так і сприймається, як духовне народження, входження у вічність. Слова про вінець у грецькому оригіналі мають очевидну паралель з іменем святого першомученика Стефана, що лише підкреслює цю думку. Також можна думати, що оскільки після мучеництва Стефана багато християн розійшлися з Юдеї в різні землі, то для них згадка про Стефана та випробування була дуже значима та історично актуальна.

Зверну увагу, що у словах вище не Боже ставлення до людини змінюється, а сама людина змінюється, народжується прийнятою у вічне життя. Бог любить Своє творіння, але не завжди творіння любить Бога. Більше дивіться про те зокрема за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html

Далі апостол Яків дуже виразно описує стан смертного гріха як глибоку драму, краще сказати трагедію, через аналогію зі статевими стосунками (не для слабких у вірі). Людина, яка чинить смертний гріх, зображається як жертва групового зґвалтування, яка завагітніла… Жахливий стан, знання про який може відкрити очі — останнє, власне, є поясненням, чому слова є Богонатхненними.

Про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07022024.html

(Марка X, 11-16)
Марка X, 15 — 'εἰς αὐτήν' — 'eis auten' - у нього. Куди.

Детально про паралельне місце у Матфея (Матфея XIX, 3-12) писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23082025.html
https://www.facebook.com/groups/mereza/?multi_permalinks=3984109945220921
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12062025.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12062025.html
https://www.facebook.com/groups/mereza/?multi_permalinks=3984109945220921
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19122023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20122023.html

Щодо паралельного місця у Матфея (Матфея XIX, 13-15)
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01082023.html

Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20122023.html

Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана:
(Діяння XIX, 1-8; Іоана I, 29-34)
Про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05012026.html

Іоана I, 31 — 'ἐν ὕδατι βαπτίζων' — 'en hydati baptizon' - у воді хрестячи; водою хрестячи. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що вода була тим середовищем, омивання в якому було знаком покаяння й очікування на Месію-Христа; другий — що водою відбувалося це омивання, що підкреслює її важливість.

Іоана I, 32 — 'ἐξ οὐρανοῦ' — 'ex ouranou' - з неба. Прийменник 'ek' вказує, звідки Дух сходив у вигляді голуба.

Іоана I, 33 — 'βαπτίζειν ἐν ὕδατι' — 'baptizein en hydati' - хрестити у воді; хрестити водою. Можливі обидва варіанти перекладу, дивіться вище. 'ὁ βαπτίζων ἐν πνεύματι ἁγίῳ' - 'ho baptizon en pneumati hagio' - Той, Хто хрестить у Святому Дусі; Той, Хто хрестить Святим Духом; Той, Хто повністю занурює у Святого Духа. Можливі всі варіанти перекладу, дивіться також додатково за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05012026.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07012024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19012023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20012023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел