Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї IX, 9 — 'ἐν Σαμαρείᾳ' - 'en Samareia' - у Самарії
. Де.
Ісайї IX, 11 — 'Συρίαν ἀφ’ ἡλίου ἀνατολῶν καὶ τοὺς Ἕλληνας ἀφ’ ἡλίου δυσμῶν' — 'Syrian aph heliou anatolon kai tous Ellenas aph heliou dysmon' - Сирію зі сходу сонця і Еллінів із заходу сонця (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним 'he' вказує на те, що ці народи покинули свої землі, вони завойовники.
Ісайї IX, 14 — 'ἀπὸ ᾿Ισραὴλ' — 'apo Israel' - з Ізраїля
. Забрав (відтяв
звідки
повністю (прим. за Стронгом). 'ἐν μιᾷ ἡμέρᾳ' - 'en mia hemera' - в один день
.
Ісайї IX, 17, 18 — 'ὑπὸ πυρός' — 'hypo pyros' - вогнем (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком i вказує на те, що це пасивний стан. 'ἐν τοῖς δάσεσι τοῦ δρυμοῦ' - 'en tois dasesi tou drymou' - у лісових глибинах (закутках) (прим. за Стронгом)
.
Ісайї IX, 19 — 'εἰς τὰ δεξιά' — 'eis ta dexia' - направо
. 'ἐκ τῶν ἀριστερῶν' - 'ek ton aristeron' - зліва (прим. за Стронгом)
. Сталі вислови.
Ісайї X, 2 — 'εἰς ἁρπαγὴν' — 'eis arpagen' - для здобичі (прим. за Стронгом)
. 'εἰς προνομήν' - 'eis pronomen' - для пограбування (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Ісайї X, 3 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῆς ἐπισκοπῆς' — 'en te hemera tes episkopes' - у день огляду; у день відвідин
.
Ісайї X, 4 — 'εἰς ἐπαγωγήν' — 'eis epagogen' - у спокушені (прим. за Стронгом)
. Незрозуміло з контексту і багатозначне слово.
Знову тексти грецький та єврейський відрізняються.
Пророцтво про Божий суд над тими, хто і в час Божого суду продовжує збільшувати гордість та зарозумілість, хто надимається своїми задумами у часі Божого суду і не шукає покаяння, навернення, не шукають Бога. Такий стан робить людей невиправними, закоріненими у злі, чому і Господь навіть через суд та їх страждання намагається таких людей врозумити.
І злі нерозкаяні люди у час суду не хочуть навернутися, щоб бути очищеними, але збільшують взаємний гнів, розпалюються ненавистю, намагаються утвердитися через закони та правила
. Так ще збільшують свої гріхи і тому Божий суд триває. Усе це про теперішній вік, до Другого Пришестя.
Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14032023.html
На вечірні:
Буття VII, 1 — 'εἰς τὴν κιβωτόν' — 'eis ten kiboton' - у ковчег
. 'ἐν τῇ γενεᾷ ταύτῃ' - 'en te genea taute' - у роді цьому
.
Буття VII, 2 — 'ἀπὸ δὲ τῶν κτηνῶν τῶν καθαρῶν' — 'apo de ton ktenon ton katharon' - з чистої тяглової худоби (прим. за Стронгом)
. 'ἀπὸ δὲ τῶν κτηνῶν τῶν μὴ καθαρῶν' - 'apo de ton ktenon ton me katharon' - з нечистої тяглової худоби (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' вказує на те, що робиться відбір, вибір серед групи, причому ті тварини стають відділеними від інших (бо виживуть).
Буття VII, 3 — 'ἀπὸ τῶν πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ τῶν καθαρῶν' — 'apo ton peteinon tou ouranou ton katharon' - з птахів небесних чистих (прим. за Стронгом)
. 'ἀπὸ τῶν πετεινῶν τῶν μὴ καθαρῶν' - 'apo ton peteinon ton me katharon' - з птахів нечистих
. Аналогічно до попереднього.
Буття VII, 4 — 'ἀπὸ προσώπου τῆς γῆς' — 'apo prosopou tes ges' - з лиця землі
. Прийменник 'apo' вказує на те, що йдеться про повне, цілковите винищення.
Боже слово до Ноя про збереження тварин та його сім’ї та послух Ноя.
Щодо потопу та пізнішого розселення спасенних — маємо ті ж питання, що і щодо поширення перших людей.
Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032023.html
та інші цими днями.
Щодо тварин також питання, чи Бог зберігав їх від мутацій та хвороб, пов’язаних зі спадковістю.
Про ці питання, дасть Бог, напишу пізніше.
Загалом про Ноя є згадка також в іншому місці Писання: Якщо будуть на землі праведники, як Ной, Даниїл та Іов, то вони врятують свої душі
(більш розлогий текст уривка — Єзекиїля XIV, 13-20). Смисл уривка пророка Єзекиїля — у тому, що якщо беззаконня та гріхи утвердяться серед людей, а залишаться лише мала кількість вірних Богові, то ті вірні врятуються від суду Божого, а грішники, які не бажають каятися — ні.
Але що це за праведники і чому вони так згадані на ім’я? Даниїл — був дуже мудрим і вірним Богові навіть у палацах вавилонських і перських царів, і серед левів, а отроки серед вогню. Іов — надзвичайно терпеливим і вірним у стражданнях. А Ной — серед суспільства грішників був праведним серед цього роду
. Усі троє є прикладами, прославленими Богом у свій час через їх витривалість, чому і Ісус Христос згадує Ноя, наприклад, і вірні згадують стосовно останніх часів.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14032023.html
Притчі VIII, 35 — 'ἑτοιμάζεται θέλησις παρὰ κυρίου' — 'etoimazetai thelesis para kyriou' - готується воля від близько Господа (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така є конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Це вказує на те, що йдеться про дію Святого Духа. Дивіться більше за посиланнями та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Притчі VIII, 36 — 'οἱ δὲ εἰς ἐμὲ ἁμαρτάνοντες' — 'hoi de eis eme hamartanontes' - хто ж стосовно (щодо, проти) мене грішить (промахується) (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на напрямок, спрямованість, тобто стосовно чого
.
Притчі IX, 2 — 'εἰς κρατῆρα' — 'eis kratera' - у посудині для змішування вина і води (прим. за Стронгом)
. Тут може бути пророчий прообраз чуда в Кані Галілейській і пророцтво про Таїства Церкви, також про кров і воду, які витекли з проколотого ребра Ісуса на хресті. Дивіться також пояснення нижче.
Притчі IX, 6 — 'εἰς τὸν αἰῶνα' — 'eis ton aiona' - повік
. Сталий вислів. 'ἐν γνώσει σύνεσιν' - 'eis gnosei synesin' - у пізнанні розуміння (прим. за Стронгом)
. Зміст фрази (що підтверджує Google Gemini Pro 3.1) у тому, щоб спрямовувати розуміння у пізнанні правильно, а також у тому, що саме мудрість (зокрема цінності та їх примноження) дарує глибоке знання і розуміння, які повʼязані, також дарує розуміння Бога разом з пізнанням Його. Gemini додає сюди наступне, використовуючи поняття івриту Старого Завіту: Людина отримує іскру Мудрості (Хохма), використовує свій інтелект і здатність до розрізнення (Біна / σύνεσις), щоб структурувати ціннісні орієнтири, але кінцевою метою є Даат (γνῶσις) — живий, особистий зв'язок і єднання з Богом та Його істиною. Без Даат будь-яка філософія чи богослов'я залишаються мертвою теорією
.
Заклик мудрості стати її спільниками та причасними до неї — прообраз також Причастя, оскільки Ісус Христос, Син Божий є Іпостасна Премудрість Отця.
Стосовно вина є дослідження, що вином
називалися усі напої з винограду, зокрема сік і розбавлене вино з водою. Останні два не п’янять при правильному вживанні і є бажаними напоями в Ізраїлі того часу. Водночас вживання п’янкого алкогольного вина судилося як таке, що веде до гріхів. Тому логічно думати, що змішане
вино — це розведене з водою, як це відбувається на літургії за Східним обрядом (візантійським, не знаю, чи так само і на літургії Західного обряду).
У віршах Притчі IX, 7-8 йдеться про те, що мудра людина прислухається до докорів та порад розумних, а зла людина, яка нерозкаяна, почне недолюблювати тих, хто її викриває та хоче навчити добру. Тобто Соломон не має на увазі, що треба лише мудрих навчати добру, а злих — ні, але він має на увазі, що зла і нерозкаяна людина виявиться не лише невдячною, але і почне гірше ставитися до тих, хто хоче, щоб вона стала доброю. Цього потрібно бути свідомими, але це не може бути підставою, щоб зовсім не намагатися сприяти наверненню та виправленню злих людей, особливо серед християн.
Про страх Господній є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!