Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Пророку Єлисею:
Якова V, 10 — 'ἐν τῷ ὀνόματι κυρίου' - 'en to onomati kyriou' - в імені Господа; іменем Господа
. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що пророки говорили людям, передаючи слова Господа, тобто виступали як уста Господа
для людей, як їх часто називають; другий вказує на те, що пророки представляли Господа людям, були його свідками. Дивіться також за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02052025.html
Якова V, 12 — 'ὑπὸ κρίσιν' - 'hypo krisin' - під суд
. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує тут на те, що люди можуть через порушення Євангельської заповіді не клястися потрапити під суд Божий. Дивіться більше про заповідь Христа за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062023.html
https://www.instagram.com/p/C5yGPxRs2l0/
Якова V, 13, 14, 19 — 'τις ἐν ὑμῖν' - 'tis en hymin' - хто у вас; хтось між вами
. Тобто якщо є хтось з вірних в обставинах, про які йде мова.
Якова V, 14 — 'ἐν τῷ ὀνόματι κυρίου' - 'en to onomati kyriou' - в імені Господа; іменем Господа
. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що старші Церкви (часто це саме священники, хоча апостол не обовʼязково мав на увазі саме їх, це могли бути і єпископи, також інші церковні старші, зокрема пророки та вчителі) діють від Господа, тобто Господь здійснює Таїнство (згодом це місце та відповідна практика стали основою для Таїнства Соборування, Маслосвячення, Єлеоосвячення, яке здійснюється саме священнослужителями — і майже завжди — собором священників). Другий — що старші тут діють як Божі представники, свідки Таїнства.
Якова V, 19 — 'ἀπὸ τῆς ἀληθείας' - 'apo tes aletheias' - від істини
(підкреслюється віддалення і відокремлення).
Якова V, 20 — 'ἐκ πλάνης' - 'ek plages' - від блукання
. 'ἐκ θανάτου' - 'ek thanatou' - від смерті
. Підкреслюється вихід
з блукання і смерті.
Луки IV, 22 — 'ἐκ τοῦ στόματος' - 'ek tou stomatos' - з уст
. Звідки.
Луки IV, 23, 24 — 'εἰς τὴν Καφαρναοὺμ' - 'eis ten Kapharnaoum' - у Капернаумі
. Тут 'eis' вказує на місцезнаходження у контексті поширення чуток. Чутки про чудеса Ісуса поширювалися в різни місцевостях, тому вживається рухливе 'в'
. ' ἐν τῇ πατρίδι' - 'en te partidi' - на Батьківщині
. Тут, власне, місцезнаходження самих людей, які звертаються до Ісуса.
Луки IV, 25 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις Ἡλείου ἐν τῷ Ἰσραήλ' - 'en tais hemerais Heleiou en to Israel' - у дні Іллі в Ізраїлі
. Коли і де.
Луки IV, 26 — 'εἰς Σάρεπτα' - 'eis Sarepta' - у Сарепту
.
Луки IV, 27 — 'ἐν τῷ Ἰσραὴλ' - 'en to Israel' - в Ізраїлі
. Де. Аналогічно до 25 вірша.
Луки IV, 28 — 'ἐν τῇ συναγωγῇ' - 'en to synagoge' - у синагозі
. Де.
Дивіться за посиланнями про обидва читання:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20072024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11072023.html
Літургія:
Римлян I, 7 — 'ἐν Ῥώμῃ' - 'en Rome' - у Римі
. Де. 'εἰρήνη ἀπὸ θεοῦ πατρὸς ἡμῶν καὶ κυρίου Ἰησοῦ Χριστοῦ'.' - 'eirene apo theou patros emon kai kyriou iesou christou' - мир від (мир як Божий дар, явлення Божої праведності та любові, водночас пов'язаний з життям і вірою самих вірних) Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа
. Вживання прийменника 'apo' вказує на дар Божий людям. Дивіться більше про те за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/C8kI_yMtLMY/
https://www.instagram.com/p/C8kMUymNJ86/
Римлян I, 8 — 'ἐν ὅλῳ τῷ κόσμῳ' - 'en holo to kosmo' - у всьому світі
. Де.
Римлян I, 9 — 'ἐν τῷ πνεύματί μου ἐν τῷ εὐαγγελίῳ τοῦ υἱοῦ αὐτοῦ' - 'en to pneumati mou en to euangelio tou hyiou autou' - духом моїм у благовіствуванні Сина Його
. Служить Павло чим у чому
. Дух тут скоріше не складова людської природи (бо апостол служить також душею та тілом), але свідчення того, що служіння Павла поєднується з дією Святого Духа.
Римлян I, 10 — 'ἐν τῷ θελήματι τοῦ θεοῦ' - 'en to thelemati tou theou' - у волі Божій; волею Божою
. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що Павло прагне виконувати волю Божу і дійсно її виконує, подорожуючи як апостол для проповіді Євангелія. Другий вказує на те, що усяке справжнє добро дарується людям, зокрема Павлу, Божою волею, тобто бо такою є Божа воля.
Римлян I, 11 — 'εἰς τὸ στηριχθῆναι ὑμᾶς' - 'eis to styrikhthenai hymas' - для рішучого спрямування та утвердження вас
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії.
Римлян I, 12 — 'συνπαρακληθῆναι ἐν ὑμῖν διὰ τῆς ἐν ἀλλήλοις πίστεως ὑμῶν τε καὶ ἐμοῦ' - 'synparaklethenai en hymin dia tes en allelois pisteos hymon te kai emou' - разом з вами бути утішеним через віру, що один в одному у вас і також у мені
. Тобто бути утішеними через спільну віру, через ділення вірою. Дивіться також про те у гарному вірші за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DDr3RwZNM3y/
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html
Матфея V, 42 — 'ἀπὸ σοῦ' - 'apo sou' - від тебе
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що та людина хоче те зовсім забрати (тут не ясно, чи має намір повернути згодом чи ні).
Матфея V, 45 — 'υἱοὶ τοῦ πατρὸς ὑμῶν τοῦ ἐν οὐρανοῖς' - 'hyioi tou patros hymon tou en ouranois' - синами Отця вашого, Що у небесах (небесного)
. Де. Ті, хто любить і своїх ворогів, уподібнюються Отцеві небесному, стають Божими дітьми. Стають Божими дітьми не лише через уподібнення, і неправильно думати, що вони просто повторюють подібні дії Отця наче без Його участі, окремо від Нього
, але насправді такі вірні беруть участь у Божій любові, і саме ця участь робить їх подібними до стосунків Отця і Сина, про які Христос більше свідчить у Євангелії від Іоана. Також тут важливий момент — якщо така діяльна любов до ворогів веде до навернення останніх, тобто до поширення Божої любові та благодаті Святого Духа, що дійсно буває, тоді можна бачити явно тут усю Трійцю — Отця, Сина і Святого Духа, тоді як якщо вороги не навертаються, то видно більше Отця і Сина явно, а Духа — неявно (бо Дух нероздільний від Отця і Сина). У такому випадку, щоб ніхто не думав, що не вдалося
здійснити Божу волю, Христос і каже, що будуть такі вірні Божими дітьми, підкреслюючи стосунки Отця і Сина. Потрібно памʼятати, що у Бога не буває справді
любові без відповіді. Божа любов ніколи не буває цілком без відповіді
. Якщо Богові творіння не відповідає своєю любовʼю на Його любов, то Отцеві на Його любов відповідає Син і Дух Святий, Синові — Отець і Дух Святий, а Духові — Отець і Син. Неявно про те каже Христос, коли каже апостолам, що якщо буде та людина сином миру, то ваш мир спочине на тому домі, а якщо ні — до вас повернеться
. Чому говориться про сонце — для злих і добрих
, а дощ — для праведних і неправедних
? Гарно написав за посиланням, тут далі процитую:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
Чому сонце, коли говориться про добро, а дощ — коли про праведність? Чому не навпаки? Або ще якось інакше? Бо сонце, як і добро, людина більше відчуває у порівнянні з дощем, від якого часто ховається, хоча знає, наскільки останній є потрібним. Так і добром простіше назвати те, що більше, краще відчуваєш, а праведністю те, що більше потребуєш, аніж відчуваєш (хоча це буває непомітним).
І ще: якщо хочеш більше Божу любов відчувати, тішся сонцем, коли воно світить і гріє, а коли хочеш більше бути задоволеним, радій потрібному дощу. Можна навіть при відповідній погоді робити це як духовну вправу.
https://www.facebook.com/photo/
Також написав згодом гарний вірш трьома мовами, українською мовою доступний за посиланням:
https://www.instagram.com/p/C5yGPxRs2l0/
Потрібно памʼятати також, що християни не борються з людьми, але борються з гріхами та нечистими духами. Про це каже апостол Павло в Посланні до ефесян. Якщо ж людина настільки поєдналася з гріхом, що боротьба з останнім її зачіпає, тоді вина тут не вірних, а самої грішної людини.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28062024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10062023.html
https://www.instagram.com/p/C5yGPxRs2l0/
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!