Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Оскільки наближається Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
На 6-му часі:
Захарії VIII, 7 — 'ἀπὸ γῆς ἀνατολῶν καὶ ἀπὸ γῆς δυσμῶν' — 'apo ges anatolon kai apo ges dysmon' — від землі сходу сонця і від землі заходу сонця; із землі сходу і від землі заходу
. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь збере народ Свій від сходу і заходу, звідусіль, і вони залишать ті землі. Це пророцтво про зміну місця, а за смислом — умов проживання, тобто це означає, що пророцтво про те, що зміниться життя людей у Царстві Божому.
Захарії VIII, 8 — 'ἐν μέσῳ' — 'en meso' — посеред
(де). Сталий вислів. 'εἰς λαόν' - 'eis laon' - за народ; народом
. За смислом — другий варіант. 'εἰς Θεόν' - 'eis theon' - за Бога; Богом
. За смислом — другий варіант. Прийменник 'eis' вказує на те, ким хто буде, стане. 'ἐν ἀληθείᾳ καὶ ἐν δικαιοσύνῃ' - 'en aletheia kai en dikaiosyne' - в істині та в праведності; істиною та праведністю
. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що усе це відбуватиметься істинно та праведно, а другий — що самі істина і праведність будуть потребувати цього.
Захарії VIII, 9 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις ταύταις' — 'en tais hemerais tautais' — в ці дні; цими днями
. Коли. 'ἐκ στόματος' - 'ek stomatos' - з вуст
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки прозвучать слова. 'ἀφ᾿ ἧς ἡμέρας' - 'aph hes hemeras' - від того дня
. Прийменник 'apo' у його формі перед наступним 'he' вказує на початок відліку. 'ἀφ’ οὗ ᾠκοδόμηται' - 'aph hou oikodometai' - від того, що має бути збудований
. Тобто після Божого збудування, домобудівництва, після спасіння.
Захарії VIII, 10 — 'εἰς ὄνησιν' — 'eis onesin' — на користь; для добра (в смислі
на благо у широкому розумінні)
. Прийменник 'eis' вказує на мету. 'ἀπὸ τῆς θλίψεως' - 'apo tes thlipseos' - від скорботи; від утиску
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що людям не вдавалося уникнути страждань.
Захарії VIII, 13 — 'ἐν κατάρᾳ' — 'en katara' — в проклятті
. Тобто у багатьох труднощах і стражданнях. 'ἐν τοῖς ἔθνεσιν' - 'en tois ethnesin' - у народах; серед народів
. 'ἐν εὐλογίᾳ' - 'en eulogia' - у благословенні
. 'ἐν ταῖς χερσὶν ὑμῶν' - 'en tais chersin hymon' - у руках ваших
. Тобто йдеться про силу в руках вірних, про їх зміцнення.
Захарії VIII, 14 — 'ἐν τῷ παροργίσαι με' — 'en to parorgisai me' — в гніванні поряд зі Мною
. Тобто люди гнівили Бога тоді, коли Він виявляв їм близькість і милість.
Захарії VIII, 15 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις ταύταις' — 'en tais hemerais tautais' — в ці дні
. Коли.
Захарії VIII, 16 — 'ἐν ταῖς πύλαις ὑμῶν' — 'en tais pylais hymon' — у ваших брамах (тобто містах, укріпленнях, організованих місцях)
. Де.
Захарії VIII, 17 — 'ἐν ταῖς καρδίαις ὑμῶν' — 'en tais kardiais hymon' — у серцях ваших
. Де.
Доповнення читань у середу. Якщо в Іоїля піст є часом побожного смутку для спасіння, то у Захарії піст є часом радості для спасіння. Але у Старому Завіті ще не було викуплення Спасителем, тому це не час власне самої радості, а час очікування її, а вона сама є темою пророцтва. Захарія пророкує про ту радість, яку має дарувати піст, а точніше Господь у зв’язку з ним, у часи Нового Завіту.
У часи Нового Завіту обидві думки про піст можуть бути здійснені водночас, тому навіть виникло поняття в духовних творах радісного сумування
, яке грецькою мовою навіть є одним словом. Звучить як оксиморон, тобто поєднання протилежних понять в одному художньому образі, яке допомагає виразити щось важливе. Піст не покликаний дати перевагу (чи компенсувати) якісь індивідуальні й особистісні особливості, як то, наприклад, зробити жваву людину більш спокійною, а спокійну пожвавити, але він прагне наповнити життя почуттями, щирими та глибокими. Ці почуття мають вести людину до Бога, до себе, до інших людей. Тобто піст насправді змінює те, що цьому шкодить. А інакше на емоційному, на чуттєвому рівні піст не буде пережитий і не дасть плодів у цій сфері так, як міг би.
Устами пророка Господь обіцяє спасти і бути Богом для народу у правді та праведності
, правда
також може означати твердість, вірність
. Тобто фактично бути синонімом віри. Тому бути Богом для народу у вірі, правді, твердості, певності та праведності
.
Пророк каже Будьте мужніми, зміцнюйтеся!
двічі. Чому? У зв’язку з Божим благословенням. Це важливо — потрібно зміцнюватися у всякому добрі, бо Бог його благословляє.
Про задуми Божі говориться щодо попущення Божого (щодо гріхів) та щодо волі, дійсного бажання Бога щодо добра. У Старому Завіті ці насправді два різних ставлення Бога часто зображені однаковим чином як Божий задум
. Але Бог зла не сотворив
, любов не мислить зла (лихого)
, тобто йдеться про Божий Промисел, Провидіння, Його Всевідання. Бог про все знає, але зі злом бореться, а добро дарує, до нього спонукає і його примножує. Більше щодо теми є у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022023.html
На вечірні:
Захарії VIII, 19 — 'εἰς χαρὰν καὶ εὐφροσύνην καὶ εἰς ἑορτὰς ἀγαθάς' — 'eis charan kai euphrosynen kai eis heortas agathas' — для радості, та щасливого благополуччя, та для добрих свят; радістю, та щасливим благополуччям, та добрими святами
. Прийменник 'eis' вказує на те, чим стане, у що перетвориться піст. Паралель до другої євангельської заповіді блаженства.
Захарії VIII, 21 — 'εἰς μίαν πόλιν' — 'eis mian polin' — в одне місто
.
Захарії VIII, 22 — 'ἐν ῾Ιερουσαλήμ' — 'en Hierousalem' — в Єрусалимі
. Де.
Захарії VIII, 23 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις' — 'en tais hemerais ekeinais' — у ті дні
. Коли. 'ἐκ πασῶν τῶν γλωσσῶν τῶν ἐθνῶν' - 'ek pason ton glosson ton ethnon' - з усіх мов народів
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки походитимуть ті люди, також звідки їх збере Господь.
Тут можна помітити також дуже глибоку думку, що людина задумана Богом як істина, як мир, як вартісність довіри, як певність і віра. Адже заповіді кажуть: Будеш любити Господа… будеш любити людину… Будеш любити істину та мир...
. І отже, Богом задумано, щоб людина була істиною і миром, бо угодно було Богові відкрити Свою істину людям і в людині — найперше в Ісусі Христі, Господі та Спасителі нашому, Який є Першообразом для кожної людини, сотвореною за образом Божим.
Захарії VIII, 19 — Так говорить Господь Саваоф: піст четвертого, піст п’ятого, піст сьомого і піст десятого місяців будуть для дому Юди на радість, на веселість і на добрі свята, і зрадієте. Тож любіть правду і мир!
. Чотири згадки про пости — вказують зокрема і на чотири багатоденні пости у традиційному християнстві (хоча і відлік місяців відрізняється).
Деталі слів на радість
— на зрадіння, жвавість, особливо при зустрічі
(не дуже часто вживане у Старому Завіті слово), на веселість
— на радість у широкому сенсі
(часто вживане слово про радість), на добрі (у широкому сенсі, приємні, хороші) свята
— добрий певний визначений час, сезон, пора, місце або призначена зустріч, також може вживатися як попередній сигнал чогось подібного
. правда
— те ж слово, що і вище, синонім віри та вірності, довіри та певності. мир
і любов
— слова, які часто вживані у Писанні.
Захарії VIII, 23 — Ми підемо з тобою, бо ми почули, що з вами є Бог
— пов’язані з пророцтвом Ісайї: Ось Діва матиме в утробі й породить Сина, і даси (дадуть) Йому ім’я Еммануїл
(Ісайї VII, 14), що означає: З нами Бог
(Матфея I, 23).
Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!