My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.

Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.

На 6-му часі:
(Ісайї XXXVII, 33-XXXVIII, 6)
Ісайї XXXVII, 33 — 'εἰς τὴν πόλιν ταύτην' — 'eis ten polin tauten' - у це місто. Куди.

Ісайї XXXVII, 34 — 'ἐν αὐτῇ' — 'en aute' - нею. Тобто дорогою.

Ісайї XXXVII, 36 — 'ἐκ τῆς παρεμβολῆς τῶν Ἀσσυρίων' — 'ek tes paremboles ton Assyrion' - з табору асирійців. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки були ті убиті ангелом воїни, також може тут вказувати на те, що вони були такого ж настрою, як і асирійський правитель, тобто хизувалися над Ізраїлем і Богом.

Ісайї XXXVII, 38 — 'ἐν τῷ αὐτὸν' — 'en to auton' - і тоді. Це уточнення, що відбулося далі як частина історії. 'ἐν τῷ οἴκῳ Νασαραχ τὸν παταχρον αὐτοῦ' - 'en to oiko Nasarakh ton patakhron autou' - у домі (святилищі) свого божка Нісхора. 'εἰς Ἀρμενίαν' - 'eis Armenian' - у Вірменію. Куди.

Ісайї XXXVIII, 1 — 'ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ' — 'en to kairo ekeino' - у той час; у той період; у ту епоху. Тобто не обовʼязково одночасно з попереднім, але слідом за тим без інших суттєвих подій між цими подіями.

Ісайї XXXVIII, 3 — 'μετὰ ἀληθείας ἐν καρδίᾳ ἀληθινῇ' — 'meta aletheias en kardia alethine' - з істиною у щирому серці; з істиною щирим серцем. Можливі обидва варіанти перекладу, обидва вказують не лише на щирість Єзекії, але і на істинність його віри та побожності, благочестя.

Ісайї XXXVIII, 6 — 'ἐκ χειρὸς βασιλέως Ἀσσυρίων σώσω σε' — 'ek kheiros basileos Assyrion soso se' - з руки царя асирійців спасу тебе. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що Господь визволить Єзекію, навіть тоді, коли асирійці будуть планувати напад.

Опущена частина, де асирійці у своїй зарозумілості та гордині підносяться над усіма народами, і зрештою над Богом Ізраїля, над Всевишнім, через зневагу та війну проти Його народу. Правителі асирійців висловлювати переконання своїх зухвалих і нахабних воїнів, які не розкаялися б, тому подальші дії з боку Бога, як писав раніше, зрозумілі.

Господь відповідає їм чудесним чином через пророцтво, а потім через ангела, який винищує 185 000 воїнів за одну ніч. Треба сказати, це величезна кількість, потрібно знищувати (убивати) порядка десяти людей за секунду (одна людина приблизно за мить ока). Але показано, яку силу мають ангели при необхідності.

Це застереження для всіх, хто виступає як богоборці.

Водночас тут бачимо, що Господь захищає Свій народ навіть від великої людської сили, яка нічого у порівнянні з Богом (а точніше, одним з величезної кількості Божих ангелів) не варта.

Далі продовження теми — Господь показує, що молитва здатна змінювати Божі суди. Тут потрібно зупинитися детальніше. Цар Єзекія був праведним, хоча не бездоганним. Його молитва була почута, але як новозавітні люди ми розуміємо і знаємо, що перше, ніж Єзекія молився, Господь спонукав його до такої молитви. Бо все добре, що людина має, вона отримує від Господа, від Отця світла, як пише апостол Яків.

А вся історія служить і наукою, і знаком для самого Єзекії та інших, що Господня воля не є чимось статичним, нерухомим, незрушним, але Господь завжди дбає про людей. Він допускає їм те чи інше, щоб вони звернулися щирим серцем, повністю до Нього.

Тому Господь знав, що Єзекія помолиться щиро, слізно, знав, що зцілить його і дарує ще довге життя потому (за тодішніми мірками, прожити 15 років після одужання від смертельної хвороби — це дуже довго), знав, що приклад Єзекії послужить для багатьох, тому і спонукав його (хоча той був дещо лінивим) до молитви грізними словами.

Також це показує, що Господь не є тираном, а також є захисником і визволителем.

Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/31032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27032023.html

На вечірні:
(Буття XIII, 12-18 )
Буття XIII, 12, 13 — 'ἐν γῇ Χανααν' — 'en ge Khanaan' - у землі ханаанській. 'ἐν πόλει τῶν περιχώρων' - 'en polei ton perikhoron' - у місті сусідніх. Тобто Содом не входив у землі Ханаану. Множина сусідніх може вказувати на те, що жителі тих місць були недружні і дуже різноманітні, чому недоцільно було вживати однину. 'ἐν Σοδομοις' - 'en Sodomois' - у Содомі.

Буття XIII, 14 — 'ἀπ’ αὐτοῦ' — 'ap autou' - з ним; від нього. Тобто коли Лот віддалився від Аврама, став жити зовсім окремо. 'ἀπὸ τοῦ τόπου οὗ νῦν σὺ' - 'apo tou topou hou nyn sy' - з (від) місця, де ти (є) зараз. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про погляд в інші землі, тобто Аврам мав усвідомити те, що пророцтво збудеться не тут і не зараз, а в майбутньому з його нащадками, яких усіх він не знатиме особисто, тобто йому потрібно подумки серцем перенестися у майбутнє, віддалене від нього і тієї ситуації, у якій він знаходиться.

Буття XIII, 17 — 'ἀναστὰς διόδευσον τὴν γῆν εἴς τε τὸ μῆκος αὐτῆς καὶ εἰς τὸ πλάτος' — 'anastas diodeuson ten gen eis te to mekos autes kai eis to platos' - устань пройдися землею тією як уздовж, так і в ширину. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що йдеться про рух.

Буття XIII, 18 — 'παρὰ τὴν δρῦν τὴν Μαμβρη' — 'para ten dryn ten Mambre' - до близькості з дубом Мамре; поблизу дуба Мамвре. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що Аврам оселився біля того дуба.

Аврам і Лот розійшлися і стали жити окремо, у різних місцевостях через незгоду між їх слугами-пастухами худоби. Людей було багато і не всі вони вирізнялися чеснотами, тому між слугами виникали суперечки.

Аврам з любові як дядько Лота домовився з ним, щоб вони мешкали окремо.

Варто звернути увагу, що Аврам піклувався і про своїх слуг (подібно і Лот).
Обоє були праведними і виконували Божу волю.

Ще зверну увагу, що Лот вибрав місце проживання не згідно стану людей тієї землі, а з міркувань географічних — там була гарна місцевість, багата і родюча, так що у нього могло добре вестися господарство. Він не чекав, що відбудеться далі, був, отже, недалекоглядним (і можливо, трохи наївним, занадто довіряв людям, оскільки сам був праведним і добрим, то це ж хотів бачити і в інших).

Тут же, в читанні наголошується, що люди тієї місцевості були злими і дуже грішними. Згодом має бути читання більше на цю тему.

Аврам отримав нову обітницю від Господа щодо нащадків.

Пісок землі — взагалі кажучи, скоріше порох землі, не сам пісок. Між іншим, ще в часи Архімеда (це ще до Різдва Христового) останній написав трактат з математики про кількість морських піщинок. Але Господь каже не про пісок, а про порох, сипку частину ґрунту. Її дійсно складно порахувати в силу того, що її важко розрізнити як окремі елементи.

Порох складається з порошинок, які дивним-предивним чином між собою поєднані так, що утворюється сипуча суміш зв’язаних елементів, які важко відділити нарізно окремо.

Ці слова Божі стосуються Церкви Христової та є пророцтвом про містичне Тіло Христове, де вірні поєднані одні з одними таємничим чином в Одному Тілі. Також це пророцтво про те, що складно визначити долю (остаточне Боже рішення щодо її майбутнього на Останньому Божому суді), і тому серед дітей Аврама будуть навіть ті, хто зовсім того не чекав. Дивіться також математично глибокі місця-вказівки за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20122025.html
Тут процитую перше з них повністю.
Матфея XIII, 49 — 'ἐκ μέσου' — 'ek mesou' - із середини. Сталий вислів. Цікавий образ математично — якщо злих вилучать з середини (з-поміж) праведних, то множина праведних має бути такою, щоб біля злої людини має бути праведна. Тобто множина праведних у топологічному просторі Царства Божого є щільною:
О.О.Пришляк. ТОПОЛОГІЯ МНОГОВИДІВ

Це не означає, що праведних приблизно стільки ж, як і злих, але те, що у своєму оточенні є цілковита надія знайти праведну людину, хоча б одну (можливо, більше). Це дає світові надію, оскільки не має значення, який час чи країна, але ці слова Христові є вічними.
Ще ж додам, що порох (або пісок) важко порахувати, бо він може бути в дуже різних умовах. Тобто спасенними будуть люди у зовсім різних умовах. І це також є непрямим підтвердженням слів Христа про те, що в домі Отця багато осель.

Дуб Аврама (мамврійський дуб, бо належав чоловіку на ім’я Мамвре) біля Хеврону — існує і досі. Про нього, дай, Боже, напишу згодом.

Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/31032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27032023.html

(Притчі XIV, 27-XV, 4)
Притчі XIV, 27 — 'ἐκ παγίδος θανάτου' — 'ek pagidos thanatou' - від пастки смерті. Тобто звідки ухилитися.

Притчі XIV, 28 — 'ἐν πολλῷ ἔθνει' — 'en pollo ethnei' - у численності люду. 'ἐν δὲ ἐκλείψει λαοῦ' - 'en de ekleipsei laou' - у нестачі ж народу.

Притчі XIV, 29 — 'πολὺς ἐν φρονήσει' — 'polys en phronesei' - багатий у розумі; багатий розумом. Епітет.

Притчі XIV, 32 — 'ἐν κακίᾳ αὐτοῦ' — 'en kakia autou' - у злі своєму.

Притчі XIV, 33 — 'ἐν καρδίᾳ ἀγαθῇ' — 'en kardia agathe' - у доброму серці (тобто у серці загалом доброго чоловіка, людини). 'ἐν δὲ καρδίᾳ ἀφρόνων' - 'en de kardia aphronon' - у серці безумних; у серці нерозумних. Серце в однині, а нерозумні — у множині, це вказує на те, що йдеться про спільну характеристику, рису нерозумних, хоч скільки б їх було.

Притчі XV, 3 — 'ἐν παντὶ τόπῳ' — 'en panti topo' - у кожному місці. Тобто всюди.

Знову грецький та єврейський тексти сильно відрізняються.

Загальна тема читання — подібна до попередніх, про значення мудрості та праведності, про занепад грішників, про те, як себе вести.

Зверну увагу на вірші Притчі XV, 1 — навіть розумні люди, але які не мають чесноти лагідності та стриманості, піддаються іноді гніву. І тоді їх розум зникає. М’яка (ніжна) відповідь на провокацію зменшує напругу, а різкість у відповідь — піднімає (збільшує) обурення, гнів тощо.

В одному нещодавньому коментарі в соцмережі (8 лютого) писав, що Христос каже, що любов до ворогів має підстави — приклад Отця небесного і Його досконалість (Матфея V, 44-48 ). Тобто причиною і спонукою до любові до ворогів має бути приклад Отця небесного та Його досконалість. А сонце і дощ можуть допомогти нам любити. До такої думки прийшов під час обговорення перекладу мого коментаря з Google Gemini. Також Притчі XV, 3 — паралель з новозавітніми словами про любов до ворогів — Отець небесний посилає сонце на злих і на добрих. З приводу останнього є гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06022026.html
Можна ще також додати, що Христос говорить не просто про любов до ворогів, а про таку любов, яка схожа на досконалу любов досконалого Отця небесного. Про цей звʼязок часто забувають, шукаючи розуміння любові до ворогів поза подібністю до досконалого Отця. Якщо людина не може виявити любов до ворогів, подібну до любові досконалого Отця небесного, тоді вона не може і стверджувати, що якраз її любов і є виконанням цієї заповіді Христа. Але сонце і дощ допомагають будувати мости між найвищою Божою досконалістю і недосконалими людьми. Якщо людина може виявити любов подібно, тоді навіть у цій недосконалій любові вона уподібнюється Богові, Отцю.

Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/31032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27032023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел