Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
1 Іоана II, 7, 13, 14 — 'ἀπ’ ἀρχῆς' — 'ap arkhes' - від початку
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на початок відліку часу.
1 Іоана II, 8 — 'ἐν αὐτῷ καὶ ἐν ὑμῖν' — 'en auto kai en hymin' - у Ньому й у вас
.
1 Іоана II, 9-11 — 'ἐν τῷ φωτὶ' — 'en to photi' - у світлі
. 'ἐν τῇ σκοτίᾳ' - 'en te skotia' - у темряві
.
1 Іоана II, 10, 15 — 'ἐν αὐτῷ' — 'en auto' - у ньому
.
1 Іоана II, 14 — 'ἐν ὑμῖν' — 'en hymin' - у вас
.
1 Іоана II, 15 — '(τὰ) ἐν τῷ κόσμῳ' — '(ta) en to kosmo' - (ті, що) у світі
. Де.
1 Іоана II, 16 — 'πᾶν τὸ ἐν τῷ κόσμῳ' - 'pan to en to kosmo' - усе те, що у світі
. Де. 'ἀλαζονία' - 'alazonia' - хвальковитість, самохваління, шоу, показна демонстрація пихи, гордині, зверхності
. 'ἐκ τοῦ πατρὸς' - 'ek tou Patros' - від Отця
. 'ἐκ τοῦ κόσμου' - 'ek tou kosmou' - від світу
. Прийменник 'ek' вказує на джерело походження тут. Стосовно Сина говориться, що Він є 'ἐκ τοῦ πατρὸς'. Щоправда, у цьому вірші йдеться лише про походження творіння, а не Сина Божого, Який незрівнянно перевищує усяке творіння.
1 Іоана II, 17 — 'εἰς τὸν αἰῶνα' — 'eis ton aiona' - навіки
. Сталий вислів.
Апостол Іоан у завершенні сьогоднішнього читання свідчить про язичницький світ, який існує згідно тенденцій до різних гріхів та гріховних пристрастей (аналогічно до відповідних місць у Павла, Якова та Петра), і не усвідомлює у повній мірі глибини свого занепаду. Це не те, що Господь хоче спасти у творінні, бо Він не створював і не благословляв усе те — гріхи та пристрасті — але бажає спасти самих людей, творіння, яке піддалося падінню. Тому у цьому місці слово світ
є синонімом протистояння творіння Божому задуму щодо нього. Звідси логіка.
темрява засліпила йому очі
— пряма паралель зі словами Ісуса про око як світильник для тіла
— якщо ж світло, яке у тобі, є темрявою, тоді якою ж є (власне сама) темрява?
(Матфея VI, 22-23). Око має дарувати світло, а не темряву. Якщо людина засліплена темрявою, то це не просто відсутність світла у її очах, навколо, але наявність зла у сприйнятті. А це зло у сприйнятті веде до багатократного збільшення зла у всьому поводженні, поведінці, думках, словах, у житті, виступаючи наче відкритими дверима і збільшувальною лінзою для нього.
Про заповідь любові — раніше гарно написав про любов до ворогів.
Господь Ісус Христос каже: Любіть ваших ворогів.., щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних
(Матфея V, 44-45).
Чому сонце, коли говориться про добро, а дощ — коли про праведність? Чому не навпаки? Або ще якось інакше? Бо сонце, як і добро, людина більше відчуває у порівнянні з дощем, від якого часто ховається, хоча знає, наскільки останній є потрібним. Так і добром простіше назвати те, що більше, краще відчуваєш, а праведністю те, що більше потребуєш, аніж відчуваєш (хоча це буває непомітним). І ще: якщо хочеш більше Божу любов відчувати, тішся сонцем, коли воно світить і гріє, а коли хочеш більше бути задоволеним, радій потрібному дощу. Можна навіть при відповідній погоді робити це як духовну вправу. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022024.html
https://www.instagram.com/p/DT6fS8BAiZV/?img_index=1
https://www.facebook.com/photo/?fbid=2447148835701231&set=pcb.2447150899034358
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10022023.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Марка XIV, 3 — 'ἐν Βηθανίᾳ ἐν τῇ οἰκίᾳ Σίμωνος τοῦ λεπροῦ' — 'en Bethania en te oikia Simonos tou leprou' - у Вифанії в домі Симона прокаженого
. Симон був відомим читачам, або добре знаним багатьом свідкам подій, або й те, й інше.
Марка XIV, 4 — 'εἰς τί' — 'eis ti' - для чого
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Марка XIV, 6 — 'ἐν ἐμοί' — 'en emoi' - у Мені; Мною; Мені
. Часто перекладають останнім способом, але перші два більш граматично відповідні та вказують на те, що та жінка зробила це під дією Божої благодаті, отже, у Христі, Христом (у співдії благодаті Христовій), водночас очевидно і для Нього.
Марка XIV, 8 — 'εἰς τὸν ἐνταφιασμόν' — 'eis ton entaphiasmon' - для приготування в пахучих речовинах для похорону
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Марка XIV, 9 — 'εἰς ὅλον τὸν κόσμον' — 'eis holon ton kosmon' - по всьому світу
. Прийменник 'eis' вказує на поширення проповіді по світу. 'εἰς μνημόσυνον' - 'eis mnemosynon' - для спогаду; на згадку; на памʼять
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Описана подія у всіх 4 євангелістів, але є відмінності в деталях, зокрема щодо точного часу події. На мою думку, Євангеліє від Іоана містить найбільше подробиць, написане самим очевидцем та учасником події, написане після всіх інших Євангелій, істинність яких Іоан також підтвердив, отже, воно найточніше викладає історію події. Згідно нього (Іоана 1II, 1-8), цією жінкою (ім'я якої інші євангелісти приховали, подібно як і історію воскресіння Лазаря, щоб не було спонуки її убити, як і Лазаря, поки вона жила, як і він) була свята Марія, сестра Марти і Лазаря, друг Ісуса, мироносиця, одна з моїх улюблених святих (не плутати з Марією Магдалиною, моєю улюбленою святою, та іншою Марією, родичкою Богородиці, мироносицями). Юда Іскаріотський також Іоаном названий на ім'я. Вона добре діло зробила мені
— припускаю, що вона могла передбачати близькі страждання Ісуса (на відміну від учнів), а також могла приготувати завчасно на випадок Його смерті, а тут вирішила, що її не буде (принаймні в близькій перспективі, враховуючи історію з її братом Лазарем). Так чи інакше, Господь промислительно показує, як діє через людей.
Бідних завжди при собі маєте, Мене ж не завжди
, — зроблене заради Христа людям, Він приймає як зроблене Йому Самому, але сенс слів тут в іншому: якщо хто виражає в особливий спосіб свою велику любов, то Господь приймає такий видимий надмір
як один з добрих дарів (порівняйте з Юдою, який Ісуса не полюбив).
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10022023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!