My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Христос Воскрес!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.

Літургія:
(Діяння V, 1-11)
Діяння V, 2, 3 — 'ἀπὸ τῆς τιμῆς' — 'apo tes times' - з ціни. Йдеться про те, що Ананій присвоїв собі те, що мало належати Богові, забравши зі своєї пожертви. Таким чином, він хотів отримати подвійну вигоду обманом — і прибуток замість пожертви, і славу безкорисливого жертводавця серед спільноти християн. 'παρὰ τοὺς πόδας τῶν ἀποστόλων' - 'para tous podas ton apostolon' - до близькості з ногами апостолів. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує тут на те, що Ананій приніс ту частину демонстративно поклавши ближче до ніг апостолів на знак особливої пошани і дару.

Діяння V, 4 — 'ἐν τῇ σῇ ἐξουσίᾳ' — 'en te se exousia' - у твоїй владі. Тобто він міг вільно тим розпоряджатися як повновладний власник без додаткових обмежень чи обовʼязків. Гріх Ананії був цілком довільним, вільним. 'ἐν τῇ καρδίᾳ σου' - 'en te kardia sou' - у серці твоєму. Де.

Діяння V, 4 — ‘εμενεν’ — ‘emenen’ — від ‘μενω’ — залишати(ся). Буквально: Не залишаючи (собі), залишив це?. Тобто Ананій і Сапфіра зробили це показово, щоб проявити свою особливу посвяченість Богові, а натомість таємно залишили собі (таким чином, дійсно намагаючись обманути знайомих християн, щоб їх вважали схожими у ревності до самих апостолів).

Про великий страх — дивіться зокрема написане у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16042026.html

Тут може бути і дійсно страх, і подив, і жах.

Для ясності додам, що Петро не погрожував Ананію та Сапфірі, але пророкував про них — тобто у Дусі знав, що з ними станеться, не будучи їм ворогом і не бажаючи їм зла.

Обидва з цього подружжя випустили останнє дихання після викриття у спробі обманути Святого Духа. Згадаємо, що саме Дух Святий дає людям життя, і про сотворення людини, коли Богвдихнув у ніздрі людини дихання життя, і вона стала душею живою” (Буття II, 7). Про те писав також раніше, дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022026.html

Також доцільно згадати про слова Ісуса про зневагу на Святого Духа, яка не прощається (за поширеною думкою у Церкві — поки людина не покається). Дивіться також:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Тут зараз процитую:

Церква приймає думку, що зневага Святого Духа як вид гріхів полягає у свідомому та озлобленому спротиві істині, свідомому запереченні явної дії Божої. Вважається, що не прощається такий гріх тому, що потребує неодмінного покаяння, щоб бути прощеним (не прощається, поки людина не розкається). Не буду зараз через обмаль місця заглиблюватися, але зауважу наступне: зневага Святого Духа єдина не прощається, а отже, щоб бути прощеними, потрібно вшанувати Святого Духа. Для прощення існує покаяння, а отже, Початком усякого доброго покаяння, його
Коренем є Святий Дух, і покаяння починається з шанування Святого Духа. І не дивно, адже саме Він діє на людину, закликаючи до навернення та покаяння. Якщо людина шанує Святого Духа, то кається і все чинить, щоб догодити Йому, а Він оживлює таке навернення, як корінь живить гілки. Тому будь-яке навернення потрібно починати зі вшанування Святого Духа.

Загалом розповідь дуже повчальна у тому, що потрібно старанно дбати про щирість стосунків з Богом у широкому розумінні.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28042023.html

(Іоана V, 30-VI, 2)
Іоана V, 30 — 'ἀπ’ ἐμαυτοῦ' — 'ap emautou' - від Самого Себе. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що уявна дія, про яку йде мова після її здійснення продовжує мати значення обʼєктивно (але Христос не діє від Себе Самого, але в єдності з Отцем і Духом). Дивіться детальне глибоке пояснення за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/

Іоана V, 34 — 'ἐγὼ δὲ οὐ παρὰ ἀνθρώπου τὴν μαρτυρίαν λαμβάνω' — 'ego de ou para anthropou ten martyrian lambano' - Я ж не від сторони людини свідчення приймаю. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут це вказує на те, що Ісус посилається не на свідчення людей про Себе, навіть богонатхненні і такі, що походять від Святого Духа та Його дії (як це було з Іоаном Хрестителем, який був богонатхненним пророком), але на свідчення Самого Отця і Самого Духа Святого. Дивіться також вище. Тим не менше, тут же слова про спасіння вказують на мету богонатхненності пророків — для спасіння людей.

Іоана V, 35 — 'ἐν τῷ φωτὶ αὐτοῦ' — 'en to photi autou' - у світлі його; світлом його. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що дар пророцтва та праведності є наче середовищем, яке дарує іншим істинну радість і утіху, а другий — що самі ці дари є утішенням і радістю. Господь цим навчає не заздрити духовним дарам, також закликає радіти їм, зокрема в інших людях.

Іоана V, 38 — 'ἐν ὑμῖν' — 'en hymin' - у вас. Де.

Іоана V, 39 — 'ἐν αὐταῖς' — 'en autais' - у них; ними. Можливі обидва варіанти перекладу, і Господь показує певну невлучність обох думок про спасіння і вічне життя, перший варіант перекладу вказує на те, що люди думають мати вічне життя, засноване на Писанні як зборі правил, приписів, історії тощо, а не на Живому Христі, у Живому Дусі, у Живому Бозі, а другий — що люди очікують мати вічне життя через збереження Писання у різноманітних смислах збереження традиції. Водночас, вказуючи на невлучність обох думок, Господь спонукає користуватися Писанням, досліджувати і берегти його — бо воно свідчить про Христа.

Іоана V, 41 — 'δόξαν παρὰ ἀνθρώπων οὐ λαμβάνω' — 'doxan para anthropon ou lambano' - славу від сторони людей не приймаю. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Детальніше дивіться за посиланнями та вище щодо 34 вірша:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут це вказує на те, що йдеться про богонатхненне свідчення пророків і Закону. Вони потрібні не Христу, бо Він Самосущий Бог, але людям для їх спасіння, усім нам.

Іоана V, 42 — 'οὐκ ἔχετε τὴν ἀγάπην τοῦ θεοῦ ἐν ἑαυτοῖς' — 'ouk ekhete ten agapen tou theou en heautois' - не маєте любові Бога у вас самих. Тобто люди не дбають належним чином про Божу любов, даровану їм, не дбають і про те, щоб її прийняти.

Іоана V, 43 — 'ἐν τῷ ὀνόματι τοῦ πατρός μου' — 'en to onomati tou patros mou' - в імені Отця Мого; іменем Отця Мого. Тут скоріше перший варіант перекладу за смислом, оскільки другий неясний. Мається на увазі Ісус Христос виявив, що є Сином Отця, явив Отця. 'ἐν τῷ ὀνόματι τῷ ἰδίῳ' - 'en to onomati to idio' - у власному імені; власним іменем. Аналогічно до попереднього. Тут мається на увазі те, що Антихрист не може (в силу того, як діятиме і житиме, а не тому, що взагалі по природі не здатний уподібнюватися Богові — ні, може — але не хотітиме і не буде) бути в стані подібному до Трійці, про який писав більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/
стосовно Іоана V, 19. Тут неявне пророцтво про те, що ті, хто відкинули Христа, захочуть прийняти Антихриста.

Іоана V, 44 — 'πῶς δύνασθε ὑμεῖς πιστεῦσαι, δόξαν παρὰ ἀλλήλων λαμβάνοντες, καὶ τὴν δόξαν τὴν παρὰ τοῦ μόνου θεοῦ οὐ ζητεῖτε;' — 'pos dynasthe hymeis pisteusai doxan para allolon lambanontes kai ten doxan ten para tou monou theou ou zeteite' - як можете ви вірувати, славу зі сторони один одного приймаючи, і славу, що від сторони Єдиного Бога не шукаєте (не бажаєте, не прагнете). Прийменник 'para' тут двічі з родовим відмінком. Така ж конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Детальніше дивіться за посиланнями нижче і щодо віршів 34 і 41 вище:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут це вказує на те, що у випадку людської слави (перше вживання у вірші) люди шукають визнання подібне до того, якби їх вшанував якийсь пророк чи Божий слуга, будучи натхненним Святим Духом, але не шукають слави зі сторони Самого Бога — Сина, Єдиносущного Отцю і Духу. Тобто йдеться про неприйняття Трійці, про небажання прийняти Отця, Сина і Святого Духа, бажання обмежитися книгами Старого Завіту, збереженням слів пророків та Закону, але відкидання Самого Христа. З іншого боку, йдеться про те, що люди хочуть збудувати ідеальні стосунки, наче наслідуючи Бога, Трійцю, але Саму Трійцю відкидають. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/

Іоана V, 45 — 'Μωϋσῆς, εἰς ὃν ὑμεῖς ἠλπίκατε' — 'Moyses eis hon hymeis elpikate' - Мойсей, у якого ви вкладаєте надію (тобто на якого надієтесь). Надіятися на когось у вченні Христа, наскільки відомо з синоптичних Євангелій, також означає ставити в центр (історія про багатого юнака і верблюда). Тобто подібна побожність щодо пророків приведе до того, що самі ті пророки (Мойсей названий першим у славі) будуть свідчити проти такої побожності.

Про Іоана V, 30 — дивіться у вчорашньому творі:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23042026.html

Те, чим люди намагаються себе виправдати у відкиненні Ісуса, насправді свідчить проти них самих. Чому так? Бо Господь всюди промислительно заклав свідчення про Ісуса Христа, і той, хто відкидає Його, просто не бачить цієї Божої глибини, яка стає явною при дійсному пізнанні. Дивіться про цей пункт більше у творі за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16042026.html
https://gemini.google.com/share/72df8f8f5838

Люди занедбують свої справжні бажання — слави від Бога, великої радості від відвідин Бога, від пізнання Бога, від близькості та любові Бога і до Нього. Натомість схильні заміняти їх чимось схожим (хоча доволі слабко насправді) у творінні — людською славою та подібне.

Христос хоче спасти людей від усього, що їм шкодить, навіть якщо вони цього не усвідомлюють.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWMSsaHDWdy/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DWv-sIsjSH1/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22042026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6XeoPAieq/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02052025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28042023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел