Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї II, 3 — 'εἰς τὸ ὄρος κυρίου καὶ εἰς τὸν οἶκον τοῦ θεοῦ Ιακωβ' — 'eis to oros kyriou kai eis ton oikon tou theou Iakob' - у гору Господа і в дім Бога Якова
. Тобто куди
. 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ній; нею (дорогою)
. 'ἐκ γὰρ Σιων' - 'ek gar Sion' - бо від Сіону; бо із Сіону
. 'ἐξ Ιερουσαλημ' - 'ex Hierousalem' - з Єрусалиму
. В обох випадках прийменник 'ek' вказує на те, звідки вийде Закон і Слово Господнє.
Ісайї II, 4 — 'τὰς μαχαίρας αὐτῶν εἰς ἄροτρα καὶ τὰς ζιβύνας αὐτῶν εἰς δρέπανα' — 'tas makhairas auton eis arotra kai tas zibyna auton eis drepana' - мечі свої на лемеші і списи свої на серпи (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на те, на що буде перекована зброя.
Ісайї II, 6 — 'ἀπ’ ἀρχῆς' — 'ap arkhes' - від початку
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на початок відліку часу. Сталий вислів.
Ісайї II, 10 — 'εἰσέλθετε εἰς τὰς πέτρας καὶ κρύπτεσθε εἰς τὴν γῆν ἀπὸ προσώπου τοῦ φόβου κυρίου καὶ ἀπὸ τῆς δόξης τῆς ἰσχύος αὐτοῦ' — 'eiselthete eis tas petras kai kryptesthe eis ten gen apo prosopou tou phobou kyriou kai apo tes doxes tes iskhyos autou' - іди у скелі і сховайся (прим. за Стронгом) у землю від лиця страху Господа і від слави сили Його
. Прийменник 'eis' вказує на те, куди рухатися (хоча той рух марний), а прийменник 'apo' вказує, від чого тікати (знову ж таки, марно), щоб не мати нічого спільного. Можна віддалятися від Бога, але неможливо це зробити повністю, цілком.
Ісайї II, 11 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' — 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня
. Коли.
4 вірш став крилатим і є пророцтвом про Царство Боже. Саме у ньому люди не будуть мати зброї, не будуть воювати.
Загалом читання пояснює, чому потрібне Боже втручання
.
Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032023.html
На вечірні:
Буття I, 29 — 'ἐν ἑαυτῷ' — 'en heauto' - у собі
. 'ἔσται εἰς βρῶσιν' - 'estai eis brosin' - (нехай) буде їжею; (нехай) буде для їжі (прим. за Стронгом)
. Тут не стільки заповідь (адже згодом люди почали їсти мʼясо тварин, що не було порушенням цих слів Божих), скільки опис того, що будуть робити люди. Господь навчає людей їсти. Це важливо, оскільки вказує на те, що Він турбується про їх потреби.
Буття I, 30 — 'ἐν ἑαυτῷ' — 'en heauto' - у собі
. 'εἰς βρῶσιν' - 'eis brosin' - їжею; для їжі (прим. за Стронгом)
. Дивіться щойно вище.
Буття II, 2 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἕκτῃ' — 'en te hemera te hekte' - у шість днів
. 'ἀπὸ πάντων τῶν ἔργων' - 'apo panton ton ergon' - від усіх справ
. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь припинив їх повністю, тобто вони були завершеними, повними, їм не бракувало чогось ще.
Буття II, 3 — 'ἐν αὐτῇ κατέπαυσεν ἀπὸ πάντων τῶν ἔργων αὐτοῦ' — 'en aute katepausen apo panton ton ergon autou' - у ньому зупинився (спочив) (прим. за Стронгом) від усіх справ своїх
. Дивіться вище.
Сьогоднішнє читання присвячене 6 та 7 дню творіння. Знову дуже глибокий текст, якого також стосується написане за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022026.html
Цікавими матеріалами з тематики є книги Гудінг, Девід. Людина та її світогляд [Текст] : [в 3 т.] / Девід Гудінг, Джон Леннокс. — К. : Українське Біблійне Товариство, 2006.
Відмічу, що тварини, як і рослини, творяться за родом їх
, а людина — за образом Божим
. Який би конкретний зміст не вкладати в ці слова (наприклад, під образом Божим
можна розуміти безсмертну душу, можна те, що кожна людина є особистістю, можна свободу і розум, можна ще якось подібно), але цим підкреслено відмінність у походженні людини та тварин з рослинами.
Нашим
— підкреслює те, що Бог є Пресвятою Трійцею — Отцем, Сином і Святим Духом. Між іншим, слово Бог
в Старому Завіті дуже часто стоїть в множині — Елогім
, де ім
вказує на множину, а дієслова стосовно Бога в однині, чим підкреслюється єдність Пресвятої Трійці (на зразок Боги сотворив
).
1-ий розділ книги Буття вписує
людину в загальний контекст творення усього світу, водночас 2-ий розділ звернений до самої людини як істоти унікальної. Якщо в 1-му розділі людина постає як особлива частина природи, творіння загалом, то у 2-му бачимо її стосунки з Богом та більше конкретики. У 1-му розділі окреслено участь Трійці, діалог і звернення Бога до людини, то у 2-му бачимо картину стосунків. Це може бути зумовлене простою логікою оповіді, коли глибина збільшується по мірі продовження, спочатку знайомство, а потім історія та стосунки. Але також це може бути важливою вказівкою і проливати світло на те, ким є людина. Це може означати, що людина розкривається
в повній мірі у стосунках з Богом та в особистісних діях та спілкуванні. Це може допомогти зрозуміти, власне усю історію сотворення світу.
Чоловіком та жінкою сотворив їх
— підкреслено рівність по природі чоловіків та жінок, хлопців і дівчат, їх єдину природу — людську.
Про Божий діалог дивіться гарний вірш за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DT6XeoPAieq/
Є багато питань, які потребують відповіді, а отже, викликають пошук та інтерес. Наприклад, Бог не сотворив смерті
, але ще в Раю, до гріхопадіння людей, їжею для людей та тварин були трави, плоди, і це споживання не називалося смертю
, а було органічною складовою життя.
Інше цікаве питання: порядок панування над тваринами у Божому благословенні важливий, чи ні? Чи означає він, що потрібно починати приділяти більше уваги морським тваринам (рибам), потім птахам, потім наземним тваринам, потім тим, які живуть в землі (ґрунті) та в змішаних умовах? Чи це порядок просто зворотній до порядку їх сотворення Словом Божим — і означає лише те, що Бог привів усіх тварин до людей в порядку LIFO / FILO — останні, які були сотворені, оскільки були ближче до людей (можливо, не встигли далеко відійти), були приведені першими, а перші вже були далі — і тому останніми?
Загалом, чи потрібно розуміти це як науковий матеріал, чи як смисловий опис (наприклад, преподобний Максим Сповідник, отець Церкви, розумів так, що тут найперше говориться не про саме творіння, а більше про Божі задуми (насіннєві логоси, ідеї) стосовно нього і те, як ці задуми взаємодіяли потім з матерією)? Чи тут саме описана у першому посиланні вище органічна єдність
різних пластів розуміння?
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23022026.html
Наприклад, стосовно сьомого дня творіння — саме органічна цілісна єдність
смислів передбачена текстом. За розумінням отців, сьомий день творіння триває аж досі і триватиме до Другого Пришестя, коли настане восьмий і вічний день творіння, водночас Бог (зокрема Отець) продовжує промишляти і діяти у творінні. У той же час, саме така структура творіння викликала появу 4 заповіді щодо суботи — сьомого дня спокою.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/DT6XeoPAieq/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032023.html
Притчі II, 1 — 'παρὰ σεαυτῷ' — 'para seauto' - біля тебе (себе) самого
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що біля себе потрібно це берегти, тобто це глибоко особисті заповіді.
Притчі II, 2 — 'εἰς σύνεσιν' — 'eis synesin' - до розуміння; до розуму (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на те, куди відбувається спрямування і рух серця.
Притчі II, 6 — 'ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ' — 'apo prosopou autou' - від лиця Його
. Прийменник 'apo' вказує на те, що це дар Бога людям.
Притчі II, 10 — 'εἰς σὴν διάνοιαν' — 'eis sen dianoian' - у твої глибокі думки; у твої роздумування; у твої міркування (прим. за Стронгом)
. Тобто увійде куди
.
Притчі II, 12 — 'ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς καὶ ἀπὸ ἀνδρὸς λαλοῦντος μηδὲν πιστόν' — 'apo hodou kakes kai apo andros lalountos meden piston' - від дороги злої і від чоловіка, що не каже нічого, вартого довіри (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' вказує на те, що Господь через слова Соломона прагне врятувати нас від зла та обману.
Притчі II, 13 — 'ἐν ὁδοῖς σκότους' — 'en hodois skotous' - у дорогах темряви; дорогами темряви (прим. за Стронгом)
.
Притчі II, 16 — 'τοῦ μακράν σε ποιῆσαι ἀπὸ ὁδοῦ εὐθείας' — 'tou makran se poiesai apo hodou eutheias' - тебе віддалити від дороги прямої (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' вказує на те, що віддалити вони хочуть зовсім.
Притчі II, 18 — 'παρὰ τῷ θανάτῳ' — 'para to thanato' - біля смерті
. 'παρὰ τῷ ᾅδῃ' - 'para te hade' - біля аду
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, близько від чого знаходяться спокусники та спокусниці.
Притчі II, 19 — 'ἐν αὐτῇ' — 'en aute' - у ній
. 'οὐ γὰρ καταλαμβάνονται ὑπὸ ἐνιαυτῶν ζωῆς' - 'ou gar katalambanontai hypo eniauton zoes' - не досягне (не матиме, не побачить, не знайде) довгих років життя (довголіття) (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що у випадку поєднання зі спокусниками чи спокусницями людина не буде увінчана довголіттям.
Притчі II, 21 — 'ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ' — 'hypoleiphthesontai en aute' - залишаться (житимуть далі) (прим. за Стронгом) у ній
.
Притчі II, 22 — 'ἐκ γῆς' — 'ek ges' - із землі
. Тобто звідки
. 'ἀπ’ αὐτῆς' - 'ap autes' - з неї
. Прийменник 'apo' вказує на те, що беззаконні будуть повністю позбавлені землі, тобто будуть у муках.
Про страх Божий є гарні твори за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://www.facebook.com/groups/1539152859716654/?multi_permalinks=3554517061513547
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Мудрість зображена як дар Божий (один з дарів Святого Духа), як така, що робить життя кращим, що складне робить простішим.
Далі йде застереження від гріха. І пророцтво про Царство Боже.
Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!