My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(Римлян XII, 1-3)
Римлян XII, 1 — в оригіналі немає порівняння як розумну службу, але просто продовження фрази розумну службу. Жива, свята, приємна Богові жертва — підкреслює повну, цілковиту відданість Богові (звідси жертва), і водночас — збереження життя у багатстві його негріховних проявів, оновлення аж до святості, піднесення у стосунках з Богом до рівня того, щоб подобатися Всесвятому Богові. Таке поєднання потребує розуму, мудрості, благодаті, а також готовності до служіння, а також самого служіння Богові.

Римлян XII, 2 — 'μὴ συνσχηματίζεσθε τῷ αἰῶνι τούτῳ' - 'me synakhematizesthe to aioni touto' - не будьте конформними (такими, які приймають форму, піддатливими) віку цьому. Тобто не підлаштовуйтесь під мінливі часові умовності дочасного світу. 'μεταμορφοῦσθε τῇ ἀνακαινώσει τοῦ νοός' - 'metamorphousthe te anakainosei tou voos' - перетворюйте форму (змінюйтеся) оновленням розуму — у цьому контексті можна бачити, що язичники пропонували бути цілком відповідними світові, добре підлаштовуватися під світ та його зміни, бути цілком сучасними, зануреними у плинність та мінливість часу та світу, і для цього використовували розум, а також вважали такі зміни перетворенням форми розуму. Натомість Павло пропонує інше оновлення розуму для вірних — не у пристосуванні, а в освяченні. 'εἰς τὸ δοκιμάζειν ὑμᾶς' - 'eis to dokimazein hymas' - щоб ви досвідчили (досвідно пізнали, перевірили, засвідчили іншим). 'τί τὸ θέλημα τοῦ θεοῦ, τὸ ἀγαθὸν καὶ εὐάρεστον καὶ τέλειον' - 'ti to thelema tou theou, to agathon kai euareston kai teleion' - що є воля (те, що Бог дійсно хоче, а не лише допускає) Божа, добра, і приємна, і завершена, досконала — тут йдеться саме про Божу волю, тобто те, що Бог дійсно хоче для людей, а більш загально — для творіння. Життя згідно слів Павла веде о пізнання у своєму досвіді Божої волі як доброї, приємної та досконалої.

Римлян XII, 3 — 'ἐν ὑμῖν μὴ ὑπερφρονεῖν παρ’ ὃ δεῖ φρονεῖν' - 'en hymin me hyperphronein par ho dei phronein' - у вас не підноситися розумом (не бути зарозумілими), у порівнянні з необхідним думати — тобто не бути зарозумілими, пихатими, чванливими, загорділими тощо у порівнянні з тим, як належить думати. Прийменник 'para' у своїй формі перед наступним 'ho' тут з аккузативом і вказує на те, що йдеться про зіставлення, порівняння. Потрібно зіставляти стан розуму з тим, яким він має бути. 'φρονεῖν εἰς τὸ σωφρονεῖν ἑκάστῳ ὡς ὁ θεὸς ἐμέρισεν μέτρον πίστεως' - 'phronein eis to sophronein ekasto os o theos emerisen metron pisteos' - думати (приходячи до) в тверезості, розсудливості, мудрості кожний / кожна, як Бог наділив мірою віри; думати для тверезості, розсудливості, мудрості кожний / кожна, як Бог наділив мірою віри — багатозначні слова, як складно перекласти влучно. Потрібно пам'ятати, що через віру людина може бути піднесеною до Бога, дивіться про те твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
тому Павло тут каже, щоб ми поєднували розсудливість, водночас і справжню віру, так щоб смиренно, тобто згідно правильної міри (слово смирення деякими слов'янськими мовами походить від слова міра; міряти) діяли і жили так, як Бог дає як Свій дар. Тобто людина, яка вірою згідно слів Ісуса Христа (дивіться посилання вище) переставляє гори, зберігаючи тверезість і смирення — цілком виконує ці слова Павла, ні в чому не порушуючи їх.

Богословськи насичене місце, тому читання стисле і коротке.

Павло навчає розумній службі Богові, яка, крім розуму, поєднує усю людину в її житті. Зокрема безпосередньо згадується тіло.

Також апостол називає Божу волю доброю, яка приносить радісне задоволення і є досконалою, звершеною. Якщо людина здійснює цю розумну службу, то вона пізнає Божу волю, Божу благодать, Бога. Пізнає — означає також і поєднується. Тут загалом йдеться про благословенне життя вірних у Христі.

Також Павло навчає смиренної мудрості, мати тверезу і правдиву думку щодо себе та усього.

У міру віри — смиренна людина має більш-менш стійку думку про себе, добре знає себе, зокрема через самопізнання. Але найбільше її сприйняття змінюється… через пізнання віри, через пізнання істини віри, через пізнання Бога та Його дії в житті. Це своєрідні найвагоміші ступені свободи мовою фізики. І тому мірою думки людини про себе стає її віра, ступінь її пізнання цієї віри, її глибина, її засвоєння у власному житті та житті інших. Подібним чином у справжній любові людина починає асоціювати себе, пов'язувати з цією любов'ю, це свого роду стає її переважним мірилом самої себе.

Дивіться також за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20072025.html

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072023.html

(Матфея X, 37-XI, 1)
Матфея X, 39 — 'ὁ εὑρὼν τὴν ψυχὴν αὐτοῦ' - 'ho heuron ten psykhen autou' - хто шукає (звідси слово Еврика!, знаходить) душу свою. 'ὁ ἀπολέσας τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἕνεκεν ἐμοῦ εὑρήσει αὐτήν' - 'o apolesas ten psykhen autou heneken Emou heuresei auten' - хто погубить, втратить, загубить душу свою заради Мене — той знайде її. Тут йдеться про життя людини як знахідку, тобто про творче, актуалізоване, багате життя — людина яка не співтворить життя з Христом, буде марнувати і втрачати його, а та, яка співтворить з Христом, заради Нього, так що і готова втрачати — насправді знайде те, що шукає — повне, творче, актуалізоване, а також і вічне життя.

Матфея X, 40 — 'ἀποστείλαντά με' - 'aposteilanta Me' - відправив, послав Мене. Префікс 'apo' підкреслює те, що Син Божий увійшов у світ, наче залишивши Отця і Духа, тобто став наче віддаленим, прийняв образ раба, як каже про те Павло в іншому місці. При цьому Він не перестав бути Богом, а також не покинув Отця і Духа, будучи нерозлучним з Ними.

Матфея X, 41, 42 — 'εἰς ὄνομα' - 'eis onoma' - в ім'я; для імені. Можливі обидва варіанти перекладу, які за смислом однакові. Сталий вислів, який підкреслює рух до визнання.

Матфея XI, 1 — 'ἐν ταῖς πόλεσιν αὐτῶν' - 'en tais polesin auton' - у містах їхніх. Де.

Тут Христос каже, що хто шукатиме мати (отримати, знайти, побудувати тощо) своє життя поза Євангелієм, як блудний син у притчі, то така людина погубить своє життя. Якщо ж хто заради виконання Божої волі, заради Євангелія, заради Христа щось втратить зі свого власного, така людина це збереже у вічності в найкращому розумінні, про яке йдеться далі.

Те, що людина робить заради Бога, вона не втратить ніколи. Бог віддасть сторицею за кожне справжнє добро, зроблене в ім'я Його, згідно Євангелія. Навіть, якщо людина потім відмовиться, зроблене добро у Бозі не зникне і не буде відкинене, але Бог нагородить людину у той чи інший спосіб. Це, як писав раніше, не означає, що людина обов'язково спасеться, але це означає, що Бог не забуде і не зневажить те дійсне добро. Для Матфея, який кілька разів у Євангелії говорить на тему Небесного майна та нагороди, скарбів, це було особисто актуально як для колишнього працівника фінансової сфери (сучасною мовою). Дивіться також вірші за посиланнями:
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/C_C8qyAMq08/?img_index=2
https://www.instagram.com/p/C8IaY47MdZ1/

Дивіться також:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18052025.html

Ще додам, що тут є прямий потік Божої благодаті від Отця до людей: якщо людина приймає апостолів, пророків, вірних, це є прийняттям Ісуса й Отця.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22072023.html

Святителю Йосифу (Нелюбовичу-Тукальському), митрополиту Київському, Галицькому та всієї Руси:
(Євреїв XIII, 17-21; Іоана X, 9-16)
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html

Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14052023.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел