Коментар на (Іоана XX, 1-10; Діяння XI, 19-26, 29-30; Іоана IV, 5-42)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Христос Воскрес!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Рання:
(Іоана XX, 1-10)
Іоана XX, 1, 3, 4, 6, 8 — 'εἰς τὸ μνημεῖον' - 'eis to mnemeion' - до гробу. Куди. 'ἐκ τοῦ μνημείου' - 'ek tou mnemeiou' - від гробу. Звідки. Євангелист Іоан не уточнює, куди відвалений і чи далеко він, просто називає сам факт.

Іоана XX, 2 — 'ἐκ τοῦ μνημείου' - 'ek tou mnemeiou' - з гробу. Звідки. Також без уточнень.

Іоана XX, 7 — 'εἰς ἕνα τόπον' - 'eis hena topon' - в одне місце. Тобто не розкидана, не розірвана, а покладена. Куди.

Іоана XX, 9 — 'δεῖ αὐτὸν ἐκ νεκρῶν ἀναστῆναι' - 'dei auton ek nekron anastenai' - потрібно Йому з мертвих воскреснути. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки мав відбутися перехід — від мертвих до живих.

Літургія:
(Діяння XI, 19-26, 29-30)
Діяння XI, 19 — 'Οἱ μὲν οὖν διασπαρέντες ἀπὸ τῆς θλίψεως' - 'Hoi men oun diasparentes apo tes thlipseos' - Ті, що дійсно тоді розсіялися (наче зерно навколо) від переслідування. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що вони намагалися таким переселенням повністю уникнути переслідувань та обмежень, які воно викликало.

Діяння XI, 20, 25 — 'τινες ἐξ αὐτῶν' - 'tines ex auton' - деякі з них. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що це представники цієї групи людей, вірних. 'εἰς Ἀντιόχειαν' - 'eis Antiokheian' - в Антіохію. Куди.

Діяння XI, 22 — 'Ἠκούσθη δὲ ὁ λόγος εἰς τὰ ὦτα τῆς ἐκκλησίας τῆς οὔσης ἐν Ἱερουσαλὴμ περὶ αὐτῶν' - 'Ekousthe de ho logos eis ta ota tes ekklesias tes ouses en Hierousalem peri auton' - Було почутим слово про них у вуха Церкви, що в Єрусалимі. Образний вислів, який означає поширення звістки у ті часи через усні розмови, усно.

Діяння XI, 25 — 'εἰς Ταρσὸν' - 'eis Tarson' - у Тарс; до Тарсу (рідне місто апостола Павла). Куди.

Діяння XI, 26 — 'ἐν τῇ ἐκκλησίᾳ' - 'en te ekklesia' - у Церкві. Де. Тут йдеться не про храм, а про зібрання, спільноту, громаду вірних, яка зібрана разом, зокрема для богослужіння. 'ἐν Ἀντιοχείᾳ' - 'en Antiokheia' - в Антіохії. Де.

Діяння XI, 29 — 'ὥρισαν ἕκαστος αὐτῶν εἰς διακονίαν πέμψαι' - 'horisan ekastos auton eis diakonian pempsai' - постановили кожен якісь (дари, речі) для служіння послати. Прийменник 'eis' вказує тут на мету, тобто для чого послати ті речі (чи більш загально — допомогу). 'ἐν τῇ Ἰουδαίᾳ' - 'en te Ioudaia' - у Юдеї. Де.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02062024.html

(Іоана IV, 5-42)
Іоана IV, 5 — 'εἰς πόλιν τῆς Σαμαρίας λεγομένην Συχάρ' - 'eis polin tes Samarias legomenen Sykhar' - у місто самарійське, що зветься Сіхар. Куди.

Іоана IV, 6 — 'κεκοπιακὼς ἐκ τῆς ὁδοιπορίας' - 'kekopiakos ek tes hodoiporias' - втомлений з дороги. Тобто по причині дороги, подорожування. Прийменник 'ek' вказує тут на причину втоми.

Іоана IV, 7 — 'ἐκ τῆς Σαμαρίας' - 'ek tes Samarias' - з Самарії. Звідки. Прийменник 'ek' вказує тут на походження.

Іоана IV, 8, 28 — 'εἰς τὴν πόλιν' - 'eis ten polin' - у місто (у Сіхар, йдеться про нього). Куди.

Іоана IV, 12 — 'αὐτὸς ἐξ αὐτοῦ ἔπιεν' - 'autos ex autou epien' - він з неї пив. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, звідки пив воду Яків і його сини, також і худоба.

Іоана IV, 13 — 'πᾶς ὁ πίνων ἐκ τοῦ ὕδατος τούτου' - 'pas ho pinon ek tou hydatos toutou' - кожен, хто пʼє з цієї води. Вода тут — це засіб втамування спраги. Прийменник 'ek' вказує тут, звідки втамовується фізична спрага.

Іоана IV, 14 — 'ὃς δ’ ἂν πίῃ ἐκ τοῦ ὕδατος' - 'hos d an pie ek tou hydatos' - кожен, хто випʼє з води. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки втамовується спрага духовна, про яку каже тут Христос найперше. Так, у Царстві Божому також це вказує також на те, що люди не матимуть потреби у втамуванні фізичної спраги, чи голоду, чи інших тілесних потреб, які є зараз, але і там можна споживати воду життя від Христа і Духа Святого. 'εἰς τὸν αἰῶνα' - 'eis ton aiona' - повіки; довіку. Сталий вислів. 'γενήσεται ἐν αὐτῷ πηγὴ ὕδατος ἁλλομένου εἰς ζωὴν αἰώνιον' - 'genesetai en auto pege hydatos allomenou eis zoen aionion' - стане у ньому джерелом (криницею, фонтаном) води, що стрибає у вічне життя. Тобто сила руху води назустріч, сила зустрічі цієї води і людини, сила зустрічі людини і вічного життя така велика у Христі, що це передається метафорою стрибає (як бурхливий фонтан) назустріч людині та життю вічному. Втамовуючи свою спрагу у Христі та Святому Дусі, людина наповнюється рухається до життя вічного так, наче фонтан води пробивається до того, щоб текти.

Іоана IV, 20, 21 — 'ἐν τῷ ὄρει τούτῳ' - 'en to orei touto' - у горі цій; на горі цій. За смислом — другий варіант перекладу. 'ἐν Ἱεροσολύμοις' - 'en Hierosolymois' - у Єрусалимі. Де.

Іоана IV, 22 — 'ἐκ τῶν Ἰουδαίων' - 'ek ton Ioudaion' - від юдеїв. Прийменник 'ek' вказує тут на походження, а власне саме спасіння, Сам Христос є юдей за людським походженням, нащадок царя Давида.

Іоана IV, 23, 24 — 'ἐν πνεύματι καὶ ἀληθείᾳ' - 'en pneumati kai aletheia' - у Дусі та істині; духом й істиною. Можливі обидва варіанти перекладу. Перший вказує на те, що Дух Святий та істина є середовищем для життя вірних, а другий — що саме поклоніння Отцеві має бути духовним (що не заперечує участі у цьому і тіла) та правдивим, щирим, істинним, правильним.

Іоана IV, 30 — 'ἐκ τῆς πόλεως' - 'ek tes poleos' - з міста (Сіхар). Звідки. Також вказує на їх походження.

Іоана IV, 31 — 'Ἐν τῷ μεταξὺ' - 'en to metaxy' - тим часом. Тобто протягом часового проміжку, коли відбувалися описані щойно події.

Іоана IV, 36 — 'συνάγει καρπὸν εἰς ζωὴν αἰώνιον' - 'synagei karpon eis zoen aionion' - збирає разом плід (урожай) у життя вічне (для життя вічного). Тут скоріше урожай. Прийменник 'eis' вказує тут на мету, також що той урожай залишається у вічності цінним, триває у вічності. Коли людина поєднується з дією благодаті, то отримує незнищенний небесний скарб. Дивіться більше про те за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/C_C8qyAMq08/?img_index=2
https://www.instagram.com/p/C8IaY47MdZ1/

Іоана IV, 37 — 'ἐν γὰρ τούτῳ ὁ λόγος ἐστὶν ἀληθινός' - 'en gar touto ho logos estin alethinos' - бо у цьому (щодо цього) є правдиве слово (приказка). Приклад використання народної мудрості у Євангеліях.

Іоана IV, 38 — 'εἰς τὸν κόπον αὐτῶν' - 'eis ton kopon auton' - у працю їхню. Куди.

Іоана IV, 39 — 'Ἐκ δὲ τῆς πόλεως ἐκείνης πολλοὶ ἐπίστευσαν εἰς αὐτὸν τῶν Σαμαριτῶν' - 'Ek de tes poleos ekeines polloi episteusan eis auton ton Samariton' - з міста ж того багато увірувало у Нього самарян. З Сіхару. Звідки. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що віра у Христа веде до Нього, Він є метою та кінцевим пунктом віри.

Іоана IV, 40 — 'παρ’ αὐτοῖς' - 'par autois' - біля них. Прийменник 'para' в його формі перед наступним голосним тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що самаряни хотіли, щоб Ісус жив недалеко від них, був сусідом, до якого можна прийти і звернутися за усякої необхідності. Вказує на теплі та дружні відносини з Ісусом.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02062024.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!