My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Рання:
(Матфея XXVIII, 16-20)
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26052023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05012024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03012025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052024.html

Літургія:
(2 Тимофія III, 10-15)
2 Тимофія III, 10 — 'παρηκολούθησάς μου τῇ διδασκαλίᾳ' — 'parekolouthesas mou te didaskalia' - слідував близько науки (науці) за мною; слідував близько за моєю наукою; слідував біля мене наукою. Тут можливі різні варіанти перекладу, але перший виглядає найбільш граматично виваженим. Префікс 'par' утворений від прийменника 'para' і тут вжито давальний відмінок для слів наука та наступних (що вказує на смисл слідувати близько науки (тобто слідувати науці) та наступного (наступному), які є моїми), водночас 'mou' стоїть у родовому відмінку, що вказує на належність з одного боку. З іншого боку — якщо 'mou' вказує на належність, то частіше вживається після слів, до яких стосується, тобто стоїть у кінці фрази, а тут — на початку. Якби апостол мав на увазі слідування власне за ним самим, то граматично логічнішим було б вживання займенника у давальному відмінку, а тут — родовий. Оскільки сам Павло слідував своїй науці, то цілком можливо, що він вжив складний зворот, щоб одночасно підкреслити старанне та успішне слідування як за наукою, так і за самим Павлом. Також проконсультувався з цього приводу з Gemini Pro 3, що підтвердила правильність аналізу:
https://gemini.google.com/share/4d3051a73711

2 Тимофія III, 11 — 'ἐν Ἀντιοχείᾳ, ἐν Ἰκονίῳ, ἐν Λύστροις' — 'en Antiokheia, en Ikonio, en Lystrois' - в Антіохії, в Іконії, в Лістрах. Де. 'ἐκ πάντων' - 'ek panton' - від усіх. Прийменник 'ek' вказує на вихід з усіх переслідувань та утисків, тобто звідки?.

2 Тимофія III, 12 — 'ἐν Χριστῷ Ἰησοῦ' — 'en CHristo Iesou' - у Христі Ісусі. У Кому. усі, хто в Ісусі Христі бажають жити благочестиво, будуть переслідувані — слово перкладене як переслідувані (слов'янською гнані) в оригіналі може мати значення бути спричиненими тікати, до них чіплятимуться, бути переслідуваними (наче злочинці) — тобто йдеться не обов'язково про гоніння за віру з вимогами її зректися (хоча і таке буває), але про загальну спробу втягнути вірних у зло тими чи іншими способами. Наступний вірш обманюючи та бувши обманутими — свідчить про стан поширення гріха, і стан людей, які через це поширення будуть завдавати страждань вірним.

2 Тимофія III, 14 — 'ἐν οἷς' — 'en hois' - у тих (речах, справах); у тому. У чому.

2 Тимофія III, 15 — 'ἀπὸ βρέφους' — 'apo brephous' - від народження; від віку немовляти. Прийменник 'apo' вказує на початок відліку часу. 'εἰς σωτηρίαν' - 'eis soterian' - для спасіння. Прийменник 'eis' вказує на мету, призначення. 'πίστεως τῆς ἐν Χριστῷ Ἰησοῦ' - 'pisteos tes en CHristo Iesou' - віри, тієї, що у Христі Ісусі. Христос є Тим, у Кого вірять, але також і Тим, Хто дає віру, Хто здійснює її, тому це глибше, ніж просто віра у Христа.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05022023.html

(Луки XVIII, 10-14)
Луки XVIII, 10 — 'εἰς τὸ ἱερὸν' — 'eis to hieron' - у храм. Куди.

Луки XVIII, 13 — 'εἰς τὸν οὐρανόν' — 'eis ton ouranon' - у небо; до неба; на небо. Тобто куди? В якому напрямку?.

Луки XVIII, 14 — 'εἰς τὸν οἶκον' — 'eis ton oikon' - у дім. Куди.

З Євангелія читалася притча про митаря і фарисея — продовження учорашнього.

Зверну увагу сьогодні, що завжди є можливість у цьому віці людині як бути піднесеною, так і бути пониженою — отже, як піднесення, так і пониження насправді не від людської природи залежать і не нею визначаються. Якби вони залежали б від людської природи, то мали б природні обмеження, оскільки людська природа є обмеженою як природа творіння, і тоді або існувало б найнижче положення, або найвище. Але ні, Господь каже, що завжди є можливість бути піднесеною чи пониженою кожній людині у цьому віці — отже, це може бути лише від безмежного Бога. Дійсно піднесення походить від Бога, від того поклику людини, яким Господь її веде, а не від людської природи чи бажання себе піднести. А пониження залежить від нерозкаяності та гріхів самої грішної людини, яка може противитися безмежним милосердю та щедрості Бога.

Також ще дві деталі:

1) як усі свідомі добрі люди з совістю свідчать, митар викликає наше співчуття, бажання йому виправитися, натомість самовпевненість та егоцентризм фарисея відштовхують. У підсумку праведності фарисея не вистачає для певності у його спасінні, яку він має, якраз він знаходиться в оманливому становищі, близькому до погибелі. Натомість у митаря є всі шанси змінитися і змінити своє життя на краще, і побудувати значно глибші та кращі стосунки з Богом. Про бажання першості писав недавно гарний твір, доступний за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07082025.html

2) кожен повернувся до дому свого — тобто вони жили окремо. Якщо б жили разом, то фарисею це була б постійна спокуса осуджувати митаря, а митарю спокуса розчаровуватися в фарисейському благочесті (в лапках майже оксиморон), лише формально правильній поведінці.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05022023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел