My photo at home
Багато радості від Бога!

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Рання:
(Марка XVI, 9-20)
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04052025.html

Літургія:
(Ефесян IV, 1-6)
Ефесян IV, 1 — 'ὁ δέσμιος ἐν κυρίῳ ἀξίως περιπατῆσαι τῆς κλήσεως ἧς ἐκλήθητε' — 'o desmios en kyrio axios peripatesai tes leseos hes eklethete' - вʼязень у Господі, щоб достойно покликання ходили; в'язень, щоб у Господі достойно покликання ходили. Взагалі кажучи, ще один випадок, де можливі різні варіанти перекладу, де слова у Господі можуть стосуватися як увʼязнення Павла, так і його прохання до читачів листа. Скоріше всього, свідома гра слів, яка передбачає правильність і одночасність обох значень.

Ефесян IV, 2 — 'ἐν ἀγάπῃ' — 'en agape' - у любові; любовʼю. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує, що любов має бути в усьому загалом, а другий — що саме вона є дуже важливою.

Ефесян IV 3 — 'ἐν τῷ συνδέσμῳ τῆς εἰρήνης' — 'en to syndesmo tes eirenes' - у звʼязку миру; звʼязком миру; у союзі миру; союзом миру. Можливі різні варіанти перекладу, які разом глибше передають думку про мир як те, що зʼєднує життя людини у Христі, робить його цілісним.

Ефесян IV, 4 — 'ἐν μιᾷ ἐλπίδι τῆς κλήσεως ὑμῶν' — 'en mia elpidi tes kleseos hymon' - у єдиній надії вашого покликання; у єдину надію вашого покликання; єдиною надією вашого покликання. Скоріше перше, оскільки покликання відбувається не стільки надією чи заради неї, що робить його більш субʼєктивним, але Господом через цю надію, що є більш певним.

Ефесян IV, 6 — 'ἐν πᾶσιν' — 'en pasin' - в усьому; в усіх. За смислом має бути другий варіант перекладу.

Апостол Павло закликає поводитися згідно покликання бути частиною Тіла Сина Божого, Церкви, і відповідно жити.

Найперше ж закликає до єдності та миру, зростання у Бозі, в одній вірі.

Важливі вірші 4-6 свідчать, що Хрещення одне (це навіть увійшло у Символ віри), тобто воно не повторюється.

Одна віра — означає, що Господь відкрив вірним одну віру, а не кілька різних, і одна віра є наслідком Єдності Божого Одкровення, також його вічності та незмінності. Це все випливає з Божих властивостей — бо Одкровення Бога має Джерелом Самого Бога.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26112023.html

(Луки X, 25-37)
Луки X, 26 — 'ἐν τῷ νόμῳ' — 'en to nomo' - у Законі. Де.

Луки X, 27 — 'ἐξ ὅλης τῆς καρδίας' — 'ex holes tes kardias' - з усього серця; від усього серця. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'ho' вказує на походження любові до Бога — вона має бути щирою, сердечною, виявляти серце людини. 'ἐν ὅλῃ τῇ ψυχῇ' - 'en hole te psykhe' - у всій душі; усією душею. 'ἐν ὅλῃ τῇ ἰσχύϊ' - 'en hole te iskhyi' - у всій силі; усією силою. 'ἐν ὅλῃ τῇ διανοίᾳ' - 'en hole te dianoia' - у всьому розумі; усім розумом. Тут всюди можливі обидва варіанти перекладу з переважно другим поширеним. Перші варіанти вказують на предметне наповнення душі, сили, розуму — тобто чим вони мають бути наповнені, а другий — більш загально і повно — на душу, силу та розум як такі, цілком. Порівняння з Матфея XXII, 36-39 показує наступне (цитую:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15042025.html
Матфея XXII, 37 — 'ἀγαπήσεις κύριον τὸν θεόν σου ἐν ὅλῃ τῇ καρδίᾳ σου καὶ ἐν ὅλῃ τῇ ψυχῇ σου καὶ ἐν ὅλῃ τῇ διανοίᾳ σου' — 'agapeseis kyrion ton theon sou en hole te kardia sou kai en hole te psykhe sou kai en hole te dianoia sou' - полюбиш Господа Бога твого у всьому серці твоєму, і в усій душі твоїй, і в усьому розумі (глибокому осмисленні, розумінні) твоєму; полюбиш Господа Бога твого усім серцем твоїм, і усією душею твоєю, і усім розумінням (глибоким осмисленням, розумом) твоїм. Порівняння з паралельними місцями показує вживання ними різних прийменників, що має значення. Порівняння з написаним за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05022025.html
показує, що перший варіант кращий за смислом, оскільки він каже, де має бути любов, що вона має наповнювати усю людину, усю людську істоту з усіма наслідками цієї наповненості.
Порівняння з Євангелієм від Луки показує, що там поєднані обидва варіанти прийменників:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10112024.html
Причому спочатку законник каже 'ex holes tes kardias', а далі вживає прийменник 'en'. Відповідь Христа показує, що так також правильно. Вживання 'ex' показує, де починається і зароджується любов, а також що вона має бути цілком щирою.
Загалом можна сказати, що 'en' у цьому місці всюди краще перекладати як у, тоді як 'ex' — як з або від. Перший підкреслює наповнення любовʼю, її глибину і змістовність, а другий — щирість, походження та свободу, невимушеність, природність.
Порівняння з Марка XII, 30-33 (цитую:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05022025.html
Марка XII, 30 — 'ἐξ ὅλης τῆς καρδίας σου καὶ ἐξ ὅλης τῆς ψυχῆς σου καὶ ἐξ ὅλης τῆς διανοίας σου καὶ ἐξ ὅλης τῆς ἰσχύος σου' — 'ex holes tes kardias sou kai ex holes tes psykhes sou kai ex holes tes dianoias sou kai ex holes tes iskhyos sou' - від (з) усього твого серця, і від (з) усієї твоєї душі, і від (з) усього твого розуміння (глибокого осмислення, розуму), і від (з) усієї твоєї сили. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним 'ho' вказує на те, звідки та любов має бути, а також підкреслює, що це суттєво. Певною мірою: У тебе є серце — нехай любов до Бога походить від усього нього! У тебе є душа — нехай любов до Бога походить від усієї неї! У тебе є осмислення, розуміння, розум — нехай любов до Бога походить від них усіх! У тебе є сила, нехай любов до Бога походить від неї усієї!. Важливо підкреслити, що вжито не 'en', тобто чим?, а 'ek' ('ex'), тобто звідки?. Це вказує на те, що не можна примушувати до любові, використовувати для любові, але потрібно дати свободу серцю, душі, розуму, силі, щоб вони нею полюбили Бога. Пустіть дітей приходити до Мене, — каже Господь про те.
Марка XII, 33 — 'τὸ ἀγαπᾶν αὐτὸν ἐξ ὅλης τῆς καρδίας καὶ ἐξ ὅλης τῆς συνέσεως καὶ ἐξ ὅλης τῆς ἰσχύος' — 'to agapan auton ex holes tes kardias kai ex holes tes syneseos kai ex holes tes iskhyos' - любити Його від (з) усього серця, і від (з) усього розуміння, і від (з) усієї сили. Дивіться вище. Помітно, що законник розуміє усе назване як сили людини, тоді як у Христа більше субʼєктності, кожна названа частина існує більше, повніше.
Усе це показує глибокий зміст усіх варіантів та їх взаємозвʼязок.

Луки X, 30 — 'ἀπὸ Ἱερουσαλὴμ εἰς Ἱερειχώ' — 'apo Hierousalem eis Hiereikho' - з Єрусалиму в Єрихон; залишивши Єрусалим, у Єрихон.

Луки X, 31 — 'ἐν τῇ ὁδῷ' — 'en to hodo' - у дорозі; дорогою. Можливі обидва варіанти перекладу.

Луки X, 34 — 'εἰς πανδοκίον' — 'eis pandokion' - у гостинницю. Куди.

Луки X, 35 — 'ἐν τῷ ἐπανέρχεσθαί' — 'en to epanerkhesthai' - у поверненні. Тобто при поверненні, під час повернення.

Луки X, 36 — 'εἰς τοὺς λῃστάς' — 'eis tous lestas' - у розбійники. Тобто до рук розбійників.

Любити — в першу чергу дбати, піклуватися, цінувати, так, як усе це стосовно себе.

Ближній — буквально близький (сусід, наприклад, англійською — neighbour) — людина, яка близька у тому чи іншому відношенні. Юдеї вважали ближніми або одновірців та співгромадян-євреїв, або тих, хто їм чимось дуже сприяв та допоміг. У притчі ж бачимо, що ближнім став ворожий юдеям самарянин (юдеї та самаряни ворогували), який зворушився до милосердя (більш буквальний смисл слів змилосердився тут). Смисл у тому, що люди здатні ставати близькими (не лише в особистісному значенні, але в соціальному. Соціальна близькість на відміну від — яка також може поєднуватися з — особистісної близькості в родинних, дружніх, подружніх стосунках) і не просто здатні, а покликані.

Іди і роби ти так само і будеш жити — тобто будеш здатним наслідувати життя вічне. І стаючи близькими, потрібно любити іншу людину, як себе, не лише щодо того, яка саме це любов, але і стосовно її сили (так само сильно).

Про це часто забувають. Здатність ставати і бути близькими лежить в основі любові.

Питання законника буквально перекладається як А що мені зробити, щоб наслідувати життя вічне?. Роби — значить потрібна постійність, а не щось разове.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10112024.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112023.html
https://www.instagram.com/p/C-D8Sn3MnDr/

Апостолу Андрію Першозваному:
(1 Коринтян IV, 9-16; Іоана I, 35-51)
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06102025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13082023.html

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19042023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08052024.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Список використаних джерел