Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї XLII, 5 — 'τὰ ἐν αὐτῇ' — 'ta en aute' - ті (творіння), що у (на) ній
. Тут розрізнено дихання
і дух
в людях. Дихати
може людина, яка і не є активною (але є живою), а дух
тут синонім активності. Взагалі кажучи, тут не йдеться про те, які складові має людська природа, але про ті обрані серед дарів, якими Бог обдаровує людину в Своєму піклуванні. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022026.html
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DUu7Q2zDW9n/
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
Ісайї XLII, 6 — 'ἐν δικαιοσύνῃ' — 'en dikaiosyne' - у справедливості; у праведності; справедливістю; праведністю
. Можливі різні варіанти перекладу, які доповнюють один одного. Варіанти з у
вказують на те, що дії Господа Бога були справедливими щодо боротьби з гріхами та праведними, варіанти без у
— що Господь Бог кличе вірних красою праведності та бажаністю її. 'ἔδωκά σε εἰς διαθήκην γένους εἰς φῶς ἐθνῶν' - 'edoka se eis diatheken genous eis phos ethnon' - дав тебе у заповіт потомкам і світло язичників
. Паралель зі словами Симеона Богоприємця у часі Стрітення. Прийменник 'eis' вказує тут на те, ким зробив Господь Ізраїль (вірних).
Ісайї XLII, 7 — 'ἐξαγαγεῖν ἐκ δεσμῶν δεδεμένους καὶ ἐξ οἴκου φυλακῆς καθημένους ἐν σκότε' — 'exagagein ek desmon dedemenous kai ex oikou phylakes kathemenous en skote' - вивести з кайданів увʼязнених і з дому увʼязнення тих, які сидять у темряві
. Прийменник 'ek' ('ex') вказує тут на те, звідки вивести тих людей.
Ісайї XLII, 9 — 'τὰ ἀπ’ ἀρχῆς' — 'ta ap arkhes' - ті, що від початку
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на початок відліку.
Ісайї XLII, 10 — 'ἀπ’ ἄκρου τῆς γῆς' — 'ap akrou tes ges' - від краю землі
. Тобто усюди. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що Господь почує цю пісню хвали, хоч би як далеко були люди. 'οἱ καταβαίνοντες εἰς τὴν θάλασσαν καὶ πλέοντες αὐτήν' - 'hoi katabainontes eis ten thalassan kai pleontes auten' - ті, що спускаються в море і плавають ним
.
Ісайї XLII, 11 — 'ἀπ’ ἄκρων τῶν ὀρέων' — 'ap akron ton oreon' - з країв гір
. Аналогічно до попереднього.
Ісайї XLII, 12 — 'ἐν ταῖς νήσοις' — 'en tais nesois' - в островах; на островах
.
Ісайї XLII, 15 — 'θήσω ποταμοὺς εἰς νήσους' — 'theso patamous eis nesous' - покладу річку (потік) в острови
. Неясне місце, може означати як появу річки на острові, так і осушення існуючої річки аж до появи островів. Так чи інакше образ географічних змін, який може мати небуквальне значення.
Ісайї XLII, 16 — 'ἄξω τυφλοὺς ἐν ὁδῷ ᾗ οὐκ ἔγνωσαν' — 'axo typhlous en hodo he ouk egnosan' - поведу сліпих дорогою, якої не знали
. Тобто новою, невідомою раніше дорогою. Дорога часто означає життя — образ нового життя, також пророцтво про Царство Боже. 'ποιήσω αὐτοῖς τὸ σκότος εἰς φῶς καὶ τὰ σκολιὰ εἰς εὐθεῖαν' - 'poieso autois to skotos eis phos kai ta skolia eis eutheian' - сотворю (перетворю) їм темряву у світло і криві (речі, дороги) у прямі
. Тобто відкрию їм розум і серця для пізнання та збереження істини, і виправлю їх життя для праведності. Тут не стільки йдеться про тілесні недоліки людей, які є не у всіх, скільки про духовні хвороби та немочі. Пророцтво про Христа.
Щойно вище було пророцтво про Сина Божого, яке цитує євангеліст Матфей. А тут продовження.
Далі багатозначні слова — з одного боку стосуються Ізраїля як народу, через якого Господь дарує милість усьому світові, але також і Ісуса Христа, в Особі Якого Господь дарує милість усьому світові. Останнє має переважне значення.
Далі під різними людьми бачимо, як Господь поширюватиме віру — через апостолів-рибалок (багато з них), монахів-пустельників (пізніше), в різних кінцях землі (по всьому світу).
Водночас бачимо, що пророцтво йде про Самого Господа, про Ісуса Христа, Який переміг гріх і смерть.
Ще далі в Ісайї XLII, 14 — пророцтво і про Боже довготерпіння, і про хресні страждання та Воскресіння Ісуса Христа.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032023.html
На вечірні:
Буття XVIII, 22 — 'εἰς Σοδομα' — 'eis Sodoma' - у Содом
. Куди.
Буття XVIII, 24, 26 — 'ἐν τῇ πόλει' — 'en te polei' - у місті
. Тобто де. 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ньому
.
Буття XVIII, 26 — 'ἐν Σοδομοις' — 'en Sodomois' - у Содомі
. Де.
Буття XVIII, 28 — 'ἐλαττονωθῶσιν οἱ πεντήκοντα δίκαιοι εἰς τεσσαρακονταπέντε' - 'elattonothosin hoi pentekonta dikaioi eis tessarakontapente' - будуть зменшені пʼятдесят до сорока пʼяти (прим. за Стронгом)
. Google Gemini Pro вказує тут, що йдеться про перехід до нової неповної
кількості (50 вище було числом повної кількості).
Буття XVIII, 33 — 'εἰς τὸν τόπον αὐτοῦ' — 'eis ton topon autou' - до свого місця
. Тобто повернувся куди.
Знову пропущена частина, де зокрема, крім продовження учорашнього читання, говориться про початок нового явлення Бога Аврааму та Саррі біля дуба Мамвре.
Багато-хто вважає, що три Ангели — це явлення Пресвятої Трійці, Отця, Сина і Святого Духа Аврааму, що це єдине таке явлення у Старому Завіті, навіть є ікони на цю тему. На таку думку вказує також те (як зазначають дослідники), що Авраам зустрічає Трьох, а звертається Господи
як до Одного (але цей факт допускає інші тлумачення, крім традиційного християнського, хоча і слабші за виразністю
). Також Троє знають думки сердець людей (Сарри), що властиве лише Богові (а творінню — лише за благодаттю, якщо серце не своє). Для християн цих аргументів цілком достатньо, щоб думати, що явилася Пресвята Трійця. Водночас поширена і думка, що це була Одна з Іпостасей Трійці (Син Божий, тому що Ісаак є Його прообразом, про що буде читання завтра) та двоє ангелів. Авраам звертався до Господа. І говорив з ним Господь.
Пропущене читання також про обітницю, що син буде народженим уже протягом року — тобто зачаття відбудеться ближчим часом. Пропущено і те, що Сарра у серці засміялася, не повіривши, а потім, отримавши докір від Серцевидця Бога, краще пізнала істину.
Загалом історія слугує прикладом і наукою про віру, богопізнання, самопізнання, гостинність (чому гостинність часто називається авраамовою
на знак її чеснотності), також заступництво за людей, молитву, любов.
А саме читання говорить про намір Божий зійти до грішних міст Содому та Гоморри, щоб вчинити суд. Також про заступництво Авраама. Бачимо, що Авраам просить в молитві, як не значима людина — як простий раб. Це так тому, що він знає, наскільки грішні люди там жили, також тому, що знає, що Господь виконає Свою волю. Він безперечно хоче спасти Лота з сім’єю, думає пр спасіння інших людей, водночас цілком довіряє Богові. Загалом це урок молитви і заступництва за грішних — людина ввіряється Божому милосердю та справедливості, водночас наближається до Бога: спочатку наче здалека
, а потім все ближче.
Потрібно сказати, що Господь дійсно врятував Лота з сім’єю (дружина загинула через власне невір’я та осудження Бога, яке вона зробила, побачивши небесну кару).
І складна історія Лота опускається.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032023.html
Притчі XVI, 17 — 'ἀπὸ κακῶν' — 'apo kakon' - від злих
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що потрібно ухилятися цілком, повністю. 'ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς' - 'ho dekhomenos paideian en agathois' - хто отримав виховання у добрих
.
Притчі XVI, 20 — 'συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν' — 'synetos en pragmasin euretes agathon' - розумний (розсудливий) у зроблених справах знайде добрі (результати)
. Тобто матиме добрі результати, підсумки.
Притчі XVI, 21 — 'οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται' — 'hoi de glykeis en logo peiona akousontai' - ті, що солодкі у слові, будуть більше (переважно) вислухані
. Тобто вміння бути красномовними сприяє тому, щоб бути вислуханими.
Притчі XVI, 23 — 'καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος' — 'kardia sophou noesei ta apo tou idiou stomatos' - серце мудрого зрозуміє ті, що з його власних уст
. Тобто мудра людина здатна зрозуміти, чому говорить те чи інше; мудра людина здатна до рефлексії; мудра людина розуміє саму себе, зокрема те, що говорить, отже, не є запальною чи бездумною.
Притчі XVI, 25 — 'εἰς πυθμένα ᾅδου' — 'eis pythmena hadou' - у безодню аду (прим. за Стронгом)
. Тобто дивиться куди. Google Gemini Pro додає, що тут грецький текст додав вертикальний вимір глибини падіння і загибелі
— найнижча точка аду (дно
), тоді як у єврейському стоїть шляхи смерті
(людина обирає один шлях, а їх стає багато і всі — смерті).
Притчі XVI, 26 — 'ἐν πόνοις' — 'en ponois' - у труднощах; у трудах
. Тобто нелегко, але наполегливо.
Притчі XVI, 31 — 'ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης' — 'en de hodois dikaiosynes' - у дорогах праведності; дорогами праведності
. Тобто добру старість знаходять при праведному житті.
Притчі XVI, 33 — 'εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις' — 'eis kolpous eperkhetai panta tois adikois' - у пазухи (у лоно) приходить усе неправедним
. Тобто невпопад для неправедних. Йдеться про те, що неправедні не можуть добре скористатися з того, що отримують, не вміють користуватися дарами Божими, їм усе не те і не так
. 'παρὰ δὲ κυρίου πάντα τὰ δίκαια' - 'para de kyriou panta ta dikaia' - а від близько Господа усі праведні (дари)
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така ж конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут це вказує на те, що йдеться про дар праведності від Святого Духа — неможливо бути праведним без Божого дару праведності.
Притчі XVII, 1 — 'ἐν εἰρήνῃ' — 'en eirene' - у мирі
.
Притчі XVII, 2 — 'ἐν δὲ ἀδελφοῖς' — 'en de adelphois' - у братів же
.
Притчі XVII, 3 — 'ἐν καμίνῳ' — 'en kamino' - у печі
. 'ἐκλεκταὶ καρδίαι παρὰ κυρίῳ' - 'eklektai kardiai para kyrio' - обрані серця біля Господа
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що йдеться про близькість до Господа. Загалом же тут є паралель до Церкви, яка грецькою також має корінь обрані
. Дивіться більше про це за посиланням:
https://www.facebook.com/groups/1539152859716654/?multi_permalinks=3675509139414338
Притчі XVII, 13 — 'ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ' — 'ek tou oikou autou' - з дому його
. Тобто звідки.
Притчі XVII, 15 — 'ἀκάθαρτος καὶ βδελυκτὸς παρὰ θεῷ' — 'akathartos kai bdelyktos para theo' - нечистий і відразливий біля Бога (прим. за Стронгом)
. Тобто хто чинить неправедний суд, той дуже грішить і віддаляється цілком від Бога. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на знаходження біля Господа, у Його присутності.
Притчі XVII, 16 — 'ὁ δὲ σκολιάζων τοῦ μαθεῖν ἐμπεσεῖται εἰς κακά' — 'ho de skoliazon tou mathein empeseitai eis kaka' - той, хто викривлює навчання, вкидає себе у злі (у нещастя, у лиха)
. Тобто хто не вчиться старанно та істинно, той сам себе приводить до поганого.
Притчі XVII, 17 — 'εἰς πάντα καιρὸν' — 'eis panta kairon' - для усякого часу (при усякій значимій зміні стану)
. 'ἐν ἀνάγκαις' - 'en anankais' - у потребах
. Тобто коли потрібні.
Притчі XVI, 33 — співзвучний учорашньому читанню:
Притчі XVI, 1 (також і 9 вірш)
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11032026.html
Грецький та єврейський тексти помітно відрізняються, але загалом подібні.
Загалом читання про мудрість, розважливість, уміння говорити і мовчати, стриманість, смирення, скромність, праведність, милосердя, доброту, незлобливість, радісність, добре побожне життя, а також про гріхи та пороки, які цьому шкодять.
Багато гарних віршів, зупинюся лише на двох.
Притчі XVI, 19 — джерело, причина успіху не менше важливі, ніж сам успіх. Якщо причиною успіху є падіння, гріх, нещастя та інше подібне, то такий успіх насправді гірший, ніж неуспіх без зла. Зло не може зробити справді успішною людиною. В Євангелії ця загальна думка розкривається значно глибше, там бачимо, що смирення веде до справжнього щастя, блаженства, Джерелом якого є Сам Бог.
Притчі XVII, 5 — знову проти гордості, зарозумілості, злорадства, немилосердя. Радіти з вічної погибелі людей — гріховно, хоч якими б були ті люди. Але в тій мірі, в якій з такою радістю пов’язані інші стани, у тій мірі вони також гріховні. Бог не бажає смерті грішників, але щоб вони покаялися і були живими (у вічності)
, — каже вже інше місце Писання.
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!