Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
Зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії!
Сьогодні перед розглядом читань хочу зупинитися на одному питанні. Діва Марія запитує архангела Гавриїла: Як це станеться, якщо я чоловіка не знаю?
. Вона не ставить питання, як Вона це потім пояснить Йосипу Обручнику (а подальші події у Євангелії показують, що це серйозне питання). Якби Пречиста Діва шукала людської слави, якби Вона раніше думала, що стане Матір'ю Месії, Христа, то у Неї цілком могло б виникнути таке питання. Адже і Йосип думав, як би не знеславити Її. І Христос, говорячи про любов Отця, каже, що фарисеї шукали славу людей, але не шукають славу від Бога. Дивіться більше про те за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DWMSsaHDWdy/?img_index=1
Але Божа Матір не ставить такого питання зовсім. Подивимося уважніше.
Якщо іде мова про спасіння людини, про врятування від погибелі, то чи ставила б ця людина свідоме питання, що подумають люди навколо? Ні. Вона шукала б спасіння. Так і тут, спасіння важливіше, ніж думка людей. Тим більше, що йде мова не про особисте спасіння Діви Марії, але про спасіння Ізраїля, людства. З іншого боку, Діва Марія з дитинства вирішила присвятити Себе Богові, і тому ставить питання, як це станеться. Тут бачимо приклад вірності Богові та бажання виконати Божу волю. Так, Пречиста Діва не шукала слави, честі, але хотіла виконати Божу волю. Тому і відповідає Ось я раба Господня. Нехай буде мені за словом твоїм!
.
Рання:
Луки I, 39 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις ταύταις' — 'en tais hemerais tautais' - у ті дні; тими днями
. Коли. 'εἰς τὴν ὀρεινὴν' - 'eis ten oreinen' - у гористу (місцевість)
. Куди. 'εἰς πόλιν Ἰούδα' - 'eis polin Iouda' - у місто Юдине
. Куди.
Луки I, 40 — 'εἰς τὸν οἶκον Ζαχαρίου' — 'eis ton oikon Zakhariou' - у дім Захарії
. Куди.
Луки I, 41 — 'ἐν τῇ κοιλίᾳ αὐτῆς' — 'en te koilia autes' - в утробі її
. Де. Дивіться більше про цю подію за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Pryinyattya.html
Луки I, 42 — 'εὐλογημένη σὺ ἐν γυναιξίν' — 'eulogemene sy en gynaixin' - благословенна Ти у жінках (між жінками)
. Де. Тобто найблагословенніша (преблагословенна) серед усіх жінок, матерів, дів.
Луки I, 44 — 'εἰς τὰ ὦτά μου' — 'eis ta ota mou' - до вух моїх; у мої вуха
. Тобто як тільки Єлизавета почула слова вітання Марії. Хоча Божа благодать не залежить від простору та часу, законів творіння, але тут вона слухається дію законів природи — Бог вшановує творіння — бо дія благодаті являється разом з відповідною дією творіння. 'ἐσκίρτησεν ἐν ἀγαλλιάσει' - 'eskirtesen en agalliasei' - затріпотала у радощах (у захопленні, у захваті)
. Дивіться посилання вище. 'ἐν τῇ κοιλίᾳ μου' - 'en te koilia mou' - в утробі моїй
. Де.
Луки I, 45 — 'ἔσται τελείωσις τοῖς λελαλημένοις αὐτῇ παρὰ κυρίου' — 'estai teleiosis tois lelalemenois aute para kyriou' - буде завершення сказане їй від Господа
. Тобто здійсниться, звершиться повністю. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця, також щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Тут це вказує на те, що йдеться про дію Святого Духа та Втілення Сина Божого, що все збудеться, що з цим повʼязане та обіцяне Господом.
Луки I, 48 — 'ἀπὸ τοῦ νῦν' — 'apo tou nyn' - відтепер; віднині
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про початок відліку для цієї важливої події — Іоан Хреститель та Єлизавета у Святому Дусі перші серед людей вшанували Марію як Божу Матір, відтоді (віднині
у момент тих подій) це буде і надалі у вічності.
Луки I, 56 — 'εἰς τὸν οἶκον αὐτῆς' — 'eis ton oikon autes' - у дім свій
. Куди.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланням та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23072025.html
На 6-му часі:
Ісайї XLI, 4 — 'ἀπὸ γενεῶν ἀρχῆς' — 'apo geneon arkhes' - від поколінь початку
. Прийменник 'apo' вказує тут на початок відліку. 'ἐγὼ θεὸς πρῶτος καὶ εἰς τὰ ἐπερχόμενα ἐγώ εἰμι' - 'ego theos protos kai eis ta eperkhomena ego eimi' - Я Бог Перший і у тих (речах, справах), які надходять, Я є (прим. за Стронгом)
. Можна бачити, що йдеться про те, що Бог Величний і Всевишній, але також підтримує слабких і немічних. З іншого боку тут Google Gemini додає, що йдеться про Боже Одкровення від початку і до кінця віку. Бог являє Себе в історії. Також тут вказівка на Ісуса Христа.
Ісайї XLI, 7 — 'ἐν ἥλοις' — 'en helois' - цвяхами
.
Ісайї XLI, 9 — 'ἀπ’ ἄκρων τῆς γῆς καὶ ἐκ τῶν σκοπιῶν αὐτῆς' — 'ap akron tes ges kai ek ton skopion autes' - з кінців землі і з горизонтів (тобто повного огляду території, наскільки її можна спостерігати, бачити) її
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що Господь покликав ізраїльтян (більш загально — вірних) з далеких країв, вони залишили ті краї зовсім, тобто тут є пряма паралель з виходом з Єгипту. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що водночас ізраїльтяни (більш загально — вірні) розселилися вшир усієї землі, тобто наскільки її можна бачити — тут подвійне пророцтво — про те, що люди перед Другим Пришестям розселяться по усій землі. Питання лише — земля тут — це видимий Всесвіт, Галактика, Сонячна система, наша планета чи якась її частина.
Ісайї XLI, 12 — 'οἳ παροινήσουσιν εἰς σέ' — 'hoi paroinesousin eis se' - ті, що будуть вести себе наче пʼяні від вина, проти тебе (прим. за Стронгом)
.
Читання пророцтва про Божу допомогу вірним Ізраїля, паралель до читання з з книги Буття про Завіт з Аврамом.
Пророцтво і про Перше Пришестя Ісуса Христа, коли Господь явив істину та благодать так, щоб не було місця для гріха та зневіри, і про Царство Боже, коли усе збудеться остаточно.
Шукатимеш, і не знайдеш
, — пророцтво про стан утвердженості в добрі — подібно ангелам, які залишилися вірними Богові та настільки утвердилися благодаттю в добрі, що вже не можуть згрішити. Так і люди — у Царстві Божому настільки утвердяться в добрі, що не зможуть згрішити, хоча будуть вільними. Їхня воля стане волею лише до добра
, їхні бажання — бажаннями лише добрими тощо.
Про те, що Бог є Першим, про Його благодать є гарні твори за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Diya_blahodati.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BozhaBlahodat.html
Більше про свободу є за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11022026.html
Можна сказати, що то є стан справжньої любові — людина не втрачає свободи, здійснює її у найкращий можливий спосіб, але жодні альтернативи людині не потрібні.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032023.html
На вечірні:
Буття XVII, 6 — 'καὶ θήσω σε εἰς ἔθνη καὶ βασιλεῖς ἐκ σοῦ ἐξελεύσονται' — 'kai theso se eis ethne kai basileis ek sou exeleusontai' - і поставлю тебе у народи, і царі з тебе вийдуть
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, що Авраам стане батьком цілих народів, а прийменник 'ek' вказує тут, звідки вийдуть (тобто від кого походитимуть) згадані обіцяні Богом царі.
Буття XVII, 7 — 'εἰς γενεὰς αὐτῶν εἰς διαθήκην αἰώνιον' — 'eis geneas auton eis diatheken aionion' - у покоління їх для завіту вічного
. Тобто йдеться про те, яким стане Божий Завіт з Авраамом.
Буття XVII, 8 — 'εἰς κατάσχεσιν αἰώνιον' — 'eis kataskhesin aionion' - у вічне володіння; для вічного володіння
. Можливі обидва варіанти перекладу.
Буття XVII, 9 — 'εἰς τὰς γενεὰς αὐτῶν' — 'eis tas geneas auton' - у їх поколіннях
. Тобто Божий Завіт буде вміщений
у нащадків Авраама. Паралель з у серця їхні вкладу Закон Мій
у пророків та Царство Боже всередині вас є
у Христа. Також у зв'язку з цим паралель щодо Божої Матері.
Читання з 16 глави (як і з 14) опускаються зовсім. Вони стосуються теми багатоженства у Старому Завіті та важливості продовження роду — і в часи Нового Завіту Господь навчив людей, як ставитися до цих питань, тому ці читання опускаються. Тим не менше, це не означає, що вони не варті належної уваги, але не буду на них зупинятися.
Читання про Завіт Бога з Аврамом (Авраамом) та його нащадками. Читається лише початок, але вся глава присвячена питанню.
Дарування нового імені — на Сході означає також засвідчення певної влади — тут Бога над Аврамом (Авраамом), подібно як і далі Бога над Сарою (Саррою) — і також певних добрих стосунків.
Потрібно сказати, що Ізмаїл, хоча сам нічим суттєво не вирізнявся, але в силу народження від Аврама був благословенний Господом і також став учасником Завіту з Богом. Це підкреслює важливість благословення Божого для людей, не лише для тих, яким воно дароване особисто, але і тим, які до цього так чи інакше причетні, які також беруть у цьому участь.
Сила Божого благословення показує, що воно настільки вагоме, значне і велике у вищому ступені, що наче переповнюється в одній людині і через неї виливається на інших — тут аж до кінця віку й у вічності. Фактично таким чином в особі Аврама (Авраама) Бог укладає Завіт з усім людством на всі часи й у вічності. Людські угоди (завіти) мають обмежене застосування і поширення, а Божий — значно інший і кращий.
Буття XVII, 7 — вжите слово ‘olam’, яке означає часову тривалість, протяжність чи віддаленість, яка фактично майже є вічною, тобто символічна вказівка на тривалість історії людства після Авраама (майже вічна
може означати дуже насичену і довгу історію).
Важливим є те, що Божий Завіт поширюється і на часи після життя Авраама, тобто він залишається в силі і для Авраама, який мертвий тілом. Це ще раз підкреслює слова Ісуса Христа, що у Бога немає мертвих, у Нього всі живі
, сказані в контексті згадування патріархів, зокрема Авраама.
Тим не менше, Божий Завіт та благословення враховують дії та свободу людей. Люди можуть не брати в ньому участь, але це веде їх до погибелі. Що включає в себе поняття брати участь у Завіті
— це окреме питання, подібне і споріднене з так званим питанням про межі та границі Церкви
, і зараз не буду на ньому зупинятися, це окрема тема.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032023.html
Притчі XV, 22 — 'ἐν δὲ καρδίαις' — 'en de kardiais' - у серцях же
.
Притчі XV, 24 — 'ἐκ τοῦ ᾅδου' — 'ek tou hadou' - від аду
. Тобто віддалитися від чого.
Притчі XV, 27 — 'πᾶς ἀπὸ κακοῦ' — 'pas apo kakou' - від усякого зла
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що віддалиться зовсім, цілком, повністю.
Притчі XV, 28 — 'δεκταὶ παρὰ κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων' — 'dektai para kyrio hodoi anthropon dikaion' - прийнятні біля Господа шляхи праведної людини
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що йдеться про те, що життя праведної людини, її поведінка приймаються Богом і благословляються Ним.
Притчі XV, 29 — 'ἀπὸ ἀσεβῶν' — 'apo asebon' - від безбожних; від нечестивих
. Тут подвійний смисл — ті люди віддаляються від Бога, але також Він зовсім не такий, як їх життя. 'ἵνα ὑπὸ τοῦ θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ' - 'hina hypo tou theou diorthothe ta diabemata autou' - щоб Богом очистилися (випрямилися) кроки його
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, Ким здійснюється очищення людини.
Притчі XVI, 2 — 'πάντα τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ θεῷ' — 'panta ta erga tou tapeinou phanera para to theo' - усі справи смиренного явні біля Бога
. Тобто справжній смисл смирення видимий у Божій присутності, коли Бог близько. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на Божу близькість. 'ἐν ἡμέρᾳ κακῇ' - 'en hemera kake' - у день злий
. Тобто у важкий час.
Притчі XVI, 5 — 'ἀκάθαρτος παρὰ θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος' — 'akathartos para theo pas hypselokadios' - нечистий біля Бога кожен з гордим серцем; нечистий біля Бога кожен зарозумілий (бундючний, пихатий)
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що помилковість і нечистота пихи явні, коли Бог близько.
Притчі XVI, 7 — 'ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια δεκτὰ δὲ παρὰ θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας' — 'arkhe hodou agathes to poiein ta dikaia dekta de para theo mallon he thyein thysias' - початок доброї дороги творити праведні (справи) прийнятне більше біля Бога, ніж приносити жертви
. Тобто праведність і покаяння кращі за жертви. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на близькість до Бога.
Притчі XVI, 9 — 'πάντα τὰ ἔργα τοῦ κυρίου μετὰ δικαιοσύνης φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν' — 'panta ta erga tou kyriou meta dikaiosynes phylassetai de ho asebes eis hemeran kaken' - усі справи Господа з праведністю, стереже себе (тримається, тримає себе) ж нечестивий для дня злого
. Тобто нечестива людина сама себе утримує у стані гріха, для гріха.
Притчі XV, 30 — Світло очей радує серце, добра новина робить здоровими кістки
— пряма паралель з Євангелієм, де говориться про око як світильник для тіла. Більше про те дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Matthew6.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Krasa-3.html
Притчі XVI, 1 (також і 9 вірш) — людині (належить) підготовка, організація серця, але від Господа відповідь язика
— порівняйте:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03042024.html
тобто людина може думати те або інше, але здійснення задуманого залежить від Бога.
Притчі XVI, 4 — 'lammaanehu' — від 'maaneh' - відповідь, репліка у діалозі
. Не можна думати, що Господь сотворив усе, також і зло (Бог не сотворив зла), але потрібно знати, що усе співвіднесене з Богом, усе поставлене, встановлене, призначене
до відповіді Богові, усе покликане до діалогу з Богом, усе відповідальне перед Ним.
Грецький та єврейський тексти помітно відрізняються, але загалом подібні.
Господь через Соломона навчає мудрості, розважливості, вмінню говорити, стриманості, праведності, Божому страху та піклуванню про потребуючих (зокрема вдів). Застерігає від протилежного — безумства, нерозважливості, нерозбірливості у словах та нестриманості, нечестя, забуття про Бога та нелюбові до ближніх.
Добра слава настає після здобуття мудрості та скромності, смирення, праведності. Причому це не є слава від людей, але справжня слава від Бога (дарована Ним).
Також тут говориться про те, що все, що відбувається, відбувається або з волі Божої (якщо це добре), або з допущення Божого (якщо це не є власне добрим саме по собі).
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Паремії свята Благовіщення Пресвятої Богородиці:
Вихід III, 1 — 'ὑπὸ τὴν ἔρημον' — 'hypo ten eremon' - під пустелю
. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що місце було близьке до пустелі. 'εἰς τὸ ὄρος Χωρηβ' - 'eis ho oros Khoreb' - до гори Хорив
. Прийменник 'eis' вказує тут на напрямок того, куди підійшов Мойсей.
Вихід III, 2 — 'ἐν φλογὶ πυρὸς ἐκ τοῦ βάτου' — 'en phlogi pyros ek tou batou' - у палаючому вогні з тернового куща (купини)
. Прийменник 'ek' вказує тут на те, звідки відбулося явлення.
Вихід III, 4 — 'κύριος ἐκ τοῦ βάτου' — 'kyrios ek tou batou' - Господь з (тернового) куща (купини)
.
Вихід III, 5 — 'ἐκ τῶν ποδῶν σου' — 'ek ton podon sou' - з ніг своїх
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки потрібно було зняти сандаль. 'τόπος ἐν ᾧ σὺ ἕστηκας' - 'topos en ho sy estekas' - місце, у якому ти стоїш
.
Вихід III, 7 — 'ἐν Αἰγύπτῳ' — 'en Aigypto' - в Єгипті
. 'ἀπὸ τῶν ἐργοδιωκτῶν' - 'apo ton ergodiokton' - від начальників роботи
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що крик, зойки, плач ізраїльтян був від безжалісних єгиптян, які трималися осторонь усіх болів своїх працівників.
Вихід III, 8 — 'ἐκ χειρὸς Αἰγυπτίων' — 'ek kheiros Aigyption' - з руки єгиптян
. Аналогічно до читання за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032025.html
— Господь обіцяє визволити ізраїльтян від гнобителів. 'ἐκ τῆς γῆς ἐκείνης' — 'ek tes ges ekeines' — з цієї землі
. 'εἰς γῆν ἀγαθὴν καὶ πολλήν εἰς γῆν ῥέουσαν γάλα καὶ μέλι εἰς τὸν τόπον τῶν Χαναναίων καὶ Χετταίων καὶ Αμορραίων καὶ Φερεζαίων καὶ Γεργεσαίων καὶ Ευαίων καὶ Ιεβουσαίων' - 'eis gen agathen kai pollen eis gen reousan gala kai meli eis ton topon ton Khananaion kai Khettaion kai Amorraion kai Pherezaion kai Gergesaion kai Euaion kai Iebousaion' - у землю добру і повну, у землю, що тече молоком і медом, у місце ханаанеян, і хіттеян, і амореян, і періззеян, і хіввеян, і євусеян
. Прийменники 'ek' - 'eis' вказують на те, звідки має Господь вивести ізраїльтян і куди ввести.
Явлення Господа у кущі, що не згоряє, — Неопалимій Купині — прообраз Втілення Сина Божого, тоді як сам кущ (купина) — прообраз Божої Матері, Яка вмістила в Себе Бога, Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа.
Як і у випадку з Авраамом, а також Яковом Ангел тут виявляється Господом Богом — це вказівка на Сина Божого і на Духа Святого — Дух Святий вогнем привернув увагу Мойсея, а Син Божий був прообразований. Загалом є підстави думати, що коли Бог являється і називає Себе Богом трьох патріархів, як тут, то являється (говорить) таємничо уся Трійця, і відповідно трьом патріархам відповідають Три Іпостасі, Особи Трійці — Аврааму — Отець, Ісааку — Син, а Якову — Дух Святий.
Про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html
Притчі VIII, 22 — 'κύριος ἔκτισέν με ἀρχὴν ὁδῶν αὐτοῦ εἰς ἔργα αὐτοῦ' — 'kyrios ektisen me arkhen hodon autou eis erga autou' - Господь сотворив мене початком доріг Своїх для справ Своїх; Господь сотворив мене начальницею (керівницею) шляхів Своїх для справ Своїх
. Тут насправді не йдеться про створення премудрості як такої, але про те, що вона очолює Божий задум щодо творіння, простіше кажучи, Бог сотворив світ з багатими задумами, але усі вони гармонійно узгоджуються з Його Премудрістю. Подальші вірші підкреслюють, що вона є вічною.
Притчі VIII, 23 — 'ἐν ἀρχῇ' — 'en arkhe' - у початку; на початку
.
Притчі VIII, 26 — 'ἄκρα οἰκούμενα τῆς ὑπ’ οὐρανόν' — 'akra oikoumena tes hyp ouranon' - кінці вселенної (заселеного світу), що під небом
. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що йдеться про видимий світ під невидимим духовним небом або вужче — про заселену землю під видимим фізичним небом.
Притчі VIII, 28 — 'ἀσφαλεῖς ἐτίθει πηγὰς τῆς ὑπ’ οὐρανὸν' — 'asphaleis etithei pegas tes hyp ouranon' - безпечно розмістив джерела, що під небом
. Аналогічно до вірша 26.
Притчі VIII, 30 — 'ἤμην παρ’ αὐτῷ ἁρμόζουσα' — 'emen par auto harmozousa' - була біля Нього, що узгоджується (гармонізується)
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що Премудрість була поряд з Богом і злагоджено спрямовувала творення гармонійного світу. Дивіться вірш 22. 'εὐφραινόμην ἐν προσώπῳ αὐτοῦ ἐν παντὶ καιρῷ' - 'euphrainomen en prosopon autou en panti kairo' - раділа в лиці Його у кожний відповідний час; раділа лицем Його кожної пори
. Тобто йдеться не перебування перед Богом, як, наприклад, ангели чи святі, але про радість в обличчі
, що є більш глибоким і багатозначним. Для Бога це означає, що Премудрість є частиною життя Трійці, єдності Іпостасей та Їх вічного спілкування, блаженства, любові. Для творіння ж Премудрість являє Бога, тобто найтіснішим чином являє Бога у творінні. Ікони Божої Матері унаочнюють образ Премудрості через Марію, Яка дивиться в обличчя Ісуса на руках.
Сам текст читання дуже складний для розуміння, про нього є багато написаного. Потрібно сказати, що ще в часи аріан останні намагалися використати його, неправильно розуміючи, що текст свідчить про сотвореність Сина Божого і про те, що Він не є Богом, як є Отець.
Одночасна співвіднесеність Премудрості у цьому тексті з вічністю (з Богом) і з творінням у часі вказує на те, що тут найбільше йдеться не про Самого Сина Божого, а про Божий задум створення світу, який передував самому створенню світу (отже, є від вічності, бо час також сотворений). Згідно цього задуму Бог сотворив світ. І у цьому премудрому задумі уже було передбачено Втілення Сина Божого — Бог знав, що воно відбудеться. І саме тому читання особливо актуальне у свято Благовіщення, коли Божий задум здійснився.
Про це ясно свідчить тропар (молитва з коротким змістом свята), у якому ця премудрість названа Предвічною Таємницею
(предвічна — раніше будь-якого часу, віків
, будь-якого творіння) — Сьогодні початок нашого спасіння, і виявлення Предвічної Таємниці — Син Божий стає Сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить…
.
Про читання з Поетичних та повчальних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html
Літургія:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24122025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07042023.html
Луки I, 25 — 'ἐν ἡμέραις' — 'en hemerais' - у дні
. 'ἐν ἀνθρώποις' - 'en anthropois' - у людях; у людей; між людьми
. Тобто де
.
Луки I, 26 — 'Ἐν δὲ τῷ μηνὶ τῷ ἕκτῳ' — 'En de to meni to hekto' - У шостий місяць; Шостого місяця
. Коли. 'ἀπὸ τοῦ θεοῦ' - 'apo tou theou' - від Бога
. Прийменник 'apo' вказує на те, що це був дар Божий. 'εἰς πόλιν τῆς Γαλιλαίας' - 'eis polin tes Galilaias' - у місто галілейське
. Куди.
Луки I, 27 — 'Ἰωσὴφ ἐξ οἴκου Δαυείδ' — 'Ioseph ex oikou Daueid' - Йосип з дому Давида
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на походження Йосипа Обручника.
Луки I, 30 — 'εὗρες γὰρ χάριν παρὰ τῷ θεῷ' — 'heures gar kharin para to theo' - бо знайшла благодать біля Бога
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує тут на те, що Марія є близькою до Бога.
Луки I, 31 — 'συλλήμψῃ ἐν γαστρὶ' — 'syllempse en gastri' - зачнеш в утробі
.
Луки I, 33 — 'εἰς τοὺς αἰῶνας' — 'eis tous aionas' - повіки
(тобто це царювання буде ширитися далі і далі без кінця, вічно).
Луки I, 36 — 'ἐν γήρει αὐτῆς' — 'en gerei autes' - у своїй старості
.
Луки I, 37 — 'οὐκ ἀδυνατήσει παρὰ τοῦ θεοῦ πᾶν ῥῆμα' — 'ouk adynatesei para tou theou pan rhema' - не є неможливими (не є безсилими) від близько Бога усі сказані речі (слова)
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така ж конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Це вказує тут на те, що Гавриїл говорить ці слова у Святому Дусі і щодо Втілення Сина Божого. Якщо щось сказане від Святого Духа, то воно не буде безсилим, не буде неможливим, хоч би скільки таких слів не було
.
Луки I, 38 — 'ἀπῆλθεν ἀπ’ αὐτῆς' — 'apelthen ap autes' - відійшов від неї
. Прийменник 'apo' (і префікс, утворений від нього) тут вказує на те, що Гавриїл відійшов від Марії і повернувся до Бога.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24062025.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!