Коментар на (Ісайї XLII, 5-16; Буття XVIII, 20-33; Притчі XVI, 17-XVII, 17)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

На 6-му часі:
(Ісайї XLII, 5-16)
Ісайї XLII, 5 — 'τὰ ἐν αὐτῇ' - 'ta en aute' - ті (творіння), що у (на) ній.

Ісайї XLII, 6 — 'ἐν δικαιοσύνῃ' - 'en dikaiosyne' - у справедливості; у праведності; справедливістю; праведністю. Можливі різні варіанти перекладу, які доповнюють один одного. Варіанти з у вказують на те, що дії Господа Бога були справедливими щодо боротьби з гріхами та праведними, варіанти без у — що Господь Бог кличе вірних красою праведності та бажаністю її. 'ἔδωκά σε εἰς διαθήκην γένους εἰς φῶς ἐθνῶν' - 'edoka se eis diatheken genous eis phos ethnon' - дав тебе у заповіт потомкам і світло язичників. Паралель зі словами Симеона Богоприємця у часі Стрітення. Прийменник 'eis' вказує тут на те, ким зробив Господь Ізраїль (вірних).

Ісайї XLII, 7 — 'ἐξαγαγεῖν ἐκ δεσμῶν δεδεμένους καὶ ἐξ οἴκου φυλακῆς καθημένους ἐν σκότε' - 'exagagein ek desmon dedemenous kai ex oikou phylakes kathemenous en skote' - вивести з кайданів увʼязнених і з дому увʼязнення тих, які сидять у темряві. Прийменник 'ek' ('ex') вказує тут на те, звідки вивести тих людей.

Ісайї XLII, 9 — 'τὰ ἀπ’ ἀρχῆς' - 'ta ap arkhes' - ті, що від початку. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на початок відліку.

Ісайї XLII, 10 — 'ἀπ’ ἄκρου τῆς γῆς' - 'ap akrou tes ges' - від краю землі. Тобто усюди. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що Господь почує цю пісню хвали, хоч би як далеко були люди. 'οἱ καταβαίνοντες εἰς τὴν θάλασσαν καὶ πλέοντες αὐτήν' - 'hoi katabainontes eis ten thalassan kai pleontes auten' - ті, що спускаються в море і плавають ним.

Ісайї XLII, 11 — 'ἀπ’ ἄκρων τῶν ὀρέων' - 'ap akron ton oreon' - з країв гір. Аналогічно до попереднього.

Ісайї XLII, 12 — 'ἐν ταῖς νήσοις' - 'en tais nesois' - в островах; на островах.

Ісайї XLII, 15 — 'θήσω ποταμοὺς εἰς νήσους' - 'theso patamous eis nesous' - покладу річку (потік) в острови. Неясне місце, може означати як появу річки на острові, так і осушення існуючої річки аж до появи островів. Так чи інакше образ географічних змін, який може мати небуквальне значення.

Ісайї XLII, 16 — 'ἄξω τυφλοὺς ἐν ὁδῷ ᾗ οὐκ ἔγνωσαν' - 'axo typhlous en hodo he ouk egnosan' - поведу сліпих дорогою, якої не знали. Тобто новою, невідомою раніше дорогою. Дорога часто означає життя — образ нового життя, також пророцтво про Царство Боже. 'ποιήσω αὐτοῖς τὸ σκότος εἰς φῶς καὶ τὰ σκολιὰ εἰς εὐθεῖαν' - 'poieso autois to skotos eis phos kai ta skolia eis eutheian' - сотворю (перетворю) їм темряву у світло і криві (речі, дороги) у прямі. Тобто відкрию їм розум і серця для пізнання та збереження істини, і виправлю їх життя для праведності. Тут не стільки йдеться про тілесні недоліки людей, які є не у всіх, скільки про духовні хвороби та немочі. Пророцтво про Христа.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06032025.html
https://www.instagram.com/p/C8m2JDDsJHN/
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
https://www.instagram.com/p/C7cDtRjM31O/
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042024.html

На вечірні:
(Буття XVIII, 20-33)
Буття XVIII, 22 — 'εἰς Σοδομα' - 'eis Sodoma' - у Содом.

Буття XVIII, 24, 26 — 'ἐν τῇ πόλει' - 'en te polei' - у місті. Тобто де. 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ньому.

Буття XVIII, 26 — 'ἐν Σοδομοις' - 'en Sodomois' - у Содомі.

Буття XVIII, 33 — 'εἰς τὸν τόπον αὐτοῦ' - 'eis ton topon autou' - до свого місця. Тобто повернувся куди.

Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042024.html

(Притчі XVI, 17-XVII, 17)
Притчі XVI, 17 — 'ἀπὸ κακῶν' - 'apo kakon' - від злих. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що потрібно ухилятися цілком, повністю. 'ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς' - 'ho dekhomenos paideian en agathois' - хто отримав виховання у добрих.

Притчі XVI, 20 — 'συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν' - 'synetos en pragmasin euretes agathon' - розумний (розсудливий) у зроблених справах знайде добрі (результати). Тобто матиме добрі результати, підсумки.

Притчі XVI, 21 — 'οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται' - 'hoi de glykeis en logo peiona akousontai' - ті, що солодкі у слові, будуть більше (переважно) вислухані. Тобто вміння бути красномовними сприяє тому, щоб бути вислуханими.

Притчі XVI, 23 — 'καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος' - 'kardia sophou noesei ta apo tou idiou stomatos' - серце мудрого зрозуміє ті, що з його власних уст. Тобто мудра людина здатна зрозуміти, чому говорить те чи інше; мудра людина здатна до рефлексії; мудра людина розуміє саму себе, зокрема те, що говорить, отже, не є запальною чи бездумною.

Притчі XVI, 25 — 'εἰς πυθμένα ᾅδου' - 'eis pythmena hadou' - у безодню аду. Тобто дивиться куди.

Притчі XVI, 26 — 'ἐν πόνοις' - 'en ponois' - у труднощах; у трудах. Тобто нелегко, але наполегливо.

Притчі XVI, 31 — 'ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης' - 'en de hodois dikaiosynes' - у дорогах праведності; дорогами праведності. Тобто добру старість знаходять при праведному житті.

Притчі XVII, 1 — 'ἐν εἰρήνῃ' - 'en eirene' - у мирі.

Притчі XVII, 2 — 'ἐν δὲ ἀδελφοῖς' - 'en de adelphois' - у братів же.

Притчі XVII, 3 — 'ἐν καμίνῳ' - 'en kamino' - у печі. 'ἐκλεκταὶ καρδίαι παρὰ κυρίῳ' - 'eklektai kardiai para kyrio' - обрані серця біля Господа. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що йдеться про близькість до Господа. Загалом же тут є паралель до Церкви, яка грецькою також має корінь обрані. Дивіться більше про це за посиланням:
https://www.facebook.com/groups/1539152859716654/

Притчі XVII, 13 — 'ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ' - 'ek tou oikou autou' - з дому його. Тобто звідки.

Притчі XVII, 15 — 'ἀκάθαρτος καὶ βδελυκτὸς παρὰ θεῷ' - 'akathartos kai bdelyktos para theo' - нечистий і відразливий біля Бога. Тобто хто чинить неправедний суд, той дуже грішить і віддаляється цілком від Бога.

Притчі XVII, 16 — 'ὁ δὲ σκολιάζων τοῦ μαθεῖν ἐμπεσεῖται εἰς κακά' - 'ho de skoliazon tou mathein empeseitai eis kaka' - той, хто викривлює навчання, вкидає себе у злі (у нещастя, у лиха). Тобто хто не вчиться старанно та істинно, той сам себе приводить до поганого.

Притчі XVII, 17 — 'εἰς πάντα καιρὸν' - 'eis panta kairon' - для усякого часу (при усякій значимій зміні стану). 'ἐν ἀνάγκαις' - 'en anankais' - у потребах. Тобто коли потрібні.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!