Коментар на (Ісайї X, 12–20; Буття VII, 6–9; Притчі IX, 12

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.

Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.

Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.

Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.

Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.

На 6-му часі:
(Ісайї X, 12–20)
Ісайї X, 12 — 'ἐν τῷ ὄρει Σιων καὶ ἐν Ιερουσαλημ' - 'en to orei Sion kai en Hierousalem' - у горі Сіон і в Єрусалимі; на горі Сіон і в Єрусалимі.

Ісайї X, 13 — 'ἐν τῇ ἰσχύϊ ποιήσω καὶ ἐν τῇ σοφίᾳ τῆς συνέσεως' - 'en te ischyi poieso kai en te sophia tes syneseos' - у своїй могутності вчиню й у мудрості розуміння; своєю могутністю вчиню та мудрістю розуміння (прим. за Стронгом).

Ісайї X, 15 — 'ἐν αὐτῇ' - 'en aute' - у ній; нею. За смислом другий варіант кращий. Тобто йдеться про рубача, який рубає сокирою, але під кутом зору самої сокири.

Ісайї X, 16 — 'εἰς τὴν σὴν τιμὴν' - 'eis ten sen timen' - у твою честь (прим. за Стронгом). 'εἰς τὴν σὴν δόξαν' - 'eis ten sen doxan' - у твою славу. Тут у грецькому тексті звернення до асирійців. Прийменник 'eis' вказує на те, куди Господь пошле посоромлення та вогонь.

Ісайї X, 17 — 'εἰς πῦρ' - 'eis pyr' - вогнем; за вогонь. Тобто стане чим або в якості чого. 'ἐν πυρὶ καιομένῳ' - 'en pyri kaiomeno' - у вогні палючому; вогнем палючим. Можливі обидва варіанти перекладу. Тут можливе пророцтво про Таїнства Церкви, про хрещення Духом і вогнем, про яке каже Іоан Хреститель. Світло Ізраїля, що стане вогнем може також вказувати на Христа і на Духа Святого.

Ісайї X, 18 — 'ἀπὸ ψυχῆς ἕως σαρκῶν' - 'apo psykhes heos sarkon' - від душі і аж до плотей (прим. за Стронгом). Душа в однині, плоть у множині. Прийменник 'apo' вказує на початок відліку. 'ἀπὸ φλογὸς καιομένης' - 'apo phlogos kaiomenes' - від палючого (палаючого) полумʼя (прим. за Стронгом). Прийменник 'apo' вказує на те, що втеча, уникнення того буде, наче втеча з вогню палаючого. Паралель до цього образу є в апостола Павла щодо спасеться, але наче через вогонь. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06082023.html

Ісайї X, 19 — 'ἀπ’ αὐτῶν' - 'ap auton' - від цього. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що уникнення буде цілковитим, повним.

Ісайї X, 20 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' - 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня.

Знову грецький та єврейський тексти відрізняються, але близькі між собою.

Ісайя пророкує про те, що асирійський цар, напад якого на Ізраїль та інші країни Господь допустив через їхні гріхи, не буде сам підноситися над народами і тим більше над Господом.

Хіба сокира прославиться без того, хто нею рубає? Чи підніметься пила без того, хто нею працює?, — ключове питання читання. Тут знову потрібно сказати, що старозавітні люди не розрізняли пряму Божу дію та Боже попущення, коли Бог не хоче чогось, але допускає, щоб здійснилася свобода творіння, щоб припинити інше зло, щоб закликати до переміни та покаяння, для інших подібних причин тощо.

Про свободу дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/

І тут важливо, що йдеться про неможливість відбутися будь-чому значимому без або волі Божої (і тоді це добре, дійсно добре), або без Божого попущення (і тоді це не є справді добрим, але Господь допускає його в силу згаданих вище причин).

Тобто смисл питання у тому, що асирійський цар (тут, конкретно, а насправді — загалом будь-хто з творіння) не може нічого зробити виключно від себе, своїми силами, якщо Господь не попустить, або не бажає того.

Хтось скаже: Якщо Господь допускає те чи інше, то це значить, що це Він Сам і робить? — але ні, це не так. Більше про те за посиланнями вище. А також тут, нижче.

Господь робить лише те, що бажає робити. Неможливо Його змусити чи включити, втягнути в будь-що, якщо Він цього Сам не захотів. Бог ніколи не є пасивним у цьому сенсі, Він завжди активний. Він ніколи не може бути жертвою маніпуляцій лукавого типу ось я зроблю зло, а Бог буде винний — ні, але Його неможливо втягнути в такі маніпуляції, де Він був би заручником — заручником будь-чого, а не діяв би цілком вільно, у Своїй цілком повній свободі. Бог діє активно і вільно, лише те, що бажає, а творіння може діяти подібно до Нього вільно, якщо така свобода Богом передбачена і дарована йому. При цьому творіння, а не Творець, відповідає за ті свої дії.

Ісайї X, 16 — в твоїй славі загориться палаючий вогонь — вчинений гріх сам в собі несе своє покарання, а Господь виявить це покарання (тут у вигляді палаючого вогню).

Багатозначні слова, оскільки стосуються і теперішнього віку, але остаточно — майбутнього віку, Царства Божого, де гріхи будуть осуджені Богом.

Вірш 19 — дитина — мається на увазі така, яка не досягла дорослого віку, первісне значення слова — хлопчик, але може бути також і дівчинка.

Вірш 20 — ті, хто їх кривдив — на асирійців, військову та політичну підтримку яких шукали ізраїльтяни, але стали жертвами нападу.

На вечірні:
(Буття VII, 6–9)
Буття VII, 7, 9 — 'εἰς τὴν κιβωτὸν' - 'eis ten kiboton' - у ковчег. Куди.

Буття VII, 8 — 'ἀπὸ τῶν πετεινῶν καὶ ἀπὸ τῶν κτηνῶν τῶν καθαρῶν καὶ ἀπὸ τῶν κτηνῶν τῶν μὴ καθαρῶν καὶ ἀπὸ πάντων τῶν ἑρπετῶν τῶν ἐπὶ τῆς γῆς' - 'apo ton peteinon kai apo ton ktenon ton katharon kai apo ton ktenon ton me katharon kai apo panton ton herpeton ton epi tes ges' - з птахів, і з чистої тяглової худоби, і з нечистої тяглової худоби, і з усіх плазунів на землі (прим. за Стронгом). Прийменник 'apo' тут всюди вказує на те, що робився вибір з групи тварин і обрані тварини були відділені від решти, бо мали вижити.

Читання про те, що Ной вчинив згідно Божої волі, це врятувало усіх їх від потопу, включно з тваринами.

Не зовсім ясно, скільки яких тварин було в ковчезі, бо раніше у тексті була різниця, скільки яких тварин потрібно брати туди. Але сказано прямо, що Ной виконав Божу волю.

Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15032023.html

(Притчі IX, 12–18 )
Притчі IX, 12 — 'ἐν διψώδεσι' - 'en dipsodesi' - у спразі; спрагою (прим. за Стронгом). Означає намагання зібрати безплідні пустельні землі у свою власність. Остання частина грецького тексту тут перегукується з Євангельським місцем про лукавого духа, який вийшов з людини і блукає безводними місцями. Google Gemini Pro 3.1 стверджує, що скоріше Христос говорив про знайомі з інших місць Писання образи, а євангелісти використали Септуагінту, коли перекладали Його слова давньогрецькою койне.

Притчі IX, 14 — 'ἐν πλατείαις' - 'en plateiais' - у вулицях; вулицями; на вулицях (прим. за Стронгом).

Притчі IX, 15 — 'ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν' - 'en tais hodois auton' - у своїх дорогах (прим. за Стронгом).

Притчі IX, 18 — 'παρ’ αὐτῇ' - 'par aute' - біля неї. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на близькість до тієї нерозумної жінки. 'ἐν τῷ τόπῳ' - 'en to topo' - у місці. 'ἀπὸ δὲ ὕδατος ἀλλοτρίου' - 'apo de hydatos allotriou' - з води чужої. 'ἀπὸ πηγῆς ἀλλοτρίας' - 'apo peges allotrias' - з джерела чужого. Прийменник 'apo' вказує на те, що ту воду і джерело хтось може сприймати як дар, щось добре і подароване, але насправді то омана.

Грецький та єврейський тексти відрізняються, причому різні рукописи мають додаткові вірші.

Але головний текст про універсальність мудрості — мудра людина є такою для всіх, а також застереження проти блуду. Важливим є те, що блудна (чи навіть перелюбна) жінка звертається до тих же людей, до кого звертається і мудрість раніше за текстом.

Тому і цю жінку можна вважати узагальненим образом гріха — гріх прагне запанувати над людиною там же, де має бути мудрість, де має бути благодать Божа, де має бути Сам Господь. Про вірність дивіться за посиланнями:
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DVQwP6RjaZR/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DVCdfGWAjqG/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DUu7Q2zDW9n/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DT6fS8BAiZV/
https://www.instagram.com/oleksandr_zhabenko/p/DVngXK9jdCI/

Від панування гріха над людьми Господь усіх і кожного / кожну застерігає.

Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15032023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!