Слава Ісусу Христу!
🌞
Зі святом Обрізання Господнього, з Новим роком, з Днем святителя Василія Великого!
Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Обрізання Господнього:
Колосян II, 9, 10 — 'ἐν αὐτῷ' - 'en auto' - у Ньому
.
Колосян II, 11 — 'ἐν ᾧ' - 'en ho' - у Якому
. 'ἐν τῇ ἀπεκδύσει τοῦ σώματος τῆς σαρκός' - 'en te apekdysei tou somatos tes sarkos' - у скиданні (як одягу) тіла плоті
. На відміну від написаного про аналогічне поєднання слів за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13112024.html
де йдеться про людську природу Ісуса Христа, тут йдеться про гріховність людей, пошкодженість природи, і отже, смисл тут інший. Але можна аналогічно сказати, що йдеться про стан природи, але потрібно правильно зрозуміти скидання, знімання
(як одягу). Згадаємо, що у Псалмах є слова: Господь воцарився, у красу зодягнувся
, які стосуються Його славного Воскресіння, де оновлення людської природи у Воскресінні, одягнення у нетління і прослава представлені через образ переміни одягу. Отже, і тут можна думати, що йдеться про уподібнення Христу в Його Воскресінні, про оновлення людської природи, але, на відміну від Воскреслого Христа, вірні у Хрещенні ще не досягли нетління і прослави, тобто не одягнулися у красу
, але досягнули очищення від гріхів. Про одягнення
вірних Павло каже в інших місцях, про які писав за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28012024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23112024.html
Потрібно памʼятати, що ми не стільки можемо одягнутися у славу
, скільки одягнутися у Христа
, щоб через Нього отримати доступ до Божої слави. Тобто повністю це приблизно так: Хрещення знімає
стару людину, життя у гріхах, щоб потім через співдію благодаті одягнутися у Христа
, у любов, милосердя та подібне
, а при Другому Пришесті відбувається завершення цього через нетління і прославлення. 'ἐν τῇ περιτομῇ τοῦ Χριστοῦ' — 'en te peritome tou CHristou' - в обрізанні Христа (Його Самого); в обрізанні Христовому (яке належить Христу); обрізанням Христа; обрізанням Христовим
. Тут скоріше варіанти з належністю підходять. Інакше Обрізання Самого Христа, памʼять якого саме сьогодні, мало би значення для спасіння людської природи подібне до того, яке має Хрещення Христове, також у цих випадках логічним було б питання про потребу для християн обрізуватися. А варіанти з належністю Христу потрібно розуміти образно, тобто обрізання Христове
тут є символічною назвою цих описаних щойно змін у стані людської природи.
Колосян II, 12 — 'συνταφέντες αὐτῷ ἐν τῷ βαπτίσματι' - 'syntaphentes auto en to baptismati' - бувши похованими разом з Ним у Хрещенні; бувши похованими разом з Ним Хрещенням
. Можливі обидва варіанти перекладу, дивіться більше вище і за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08072024.html
'ἐν ᾧ καὶ συνηγέρθητε διὰ τῆς πίστεως τῆς ἐνεργείας τοῦ θεοῦ' — 'en ho kai synegerthete dia tes pisteos tes enegreias tou theou' - у Якому (Яким) і ви були воскрешені через віру дії Бога; Яким і ви були воскрешені через віру, дію Бога
. Багатозначні слова, у яких може розумітися, що Отець воскрешає, а може і те, що Син воскрешає, також може матися на увазі, що віра разом з Божою дією, Божою енергією є тим, через що відбувається воскресіння, а може матися на увазі, що йдеться про те, що віра у воскресіння подібним чином є Божою справою, тобто даром Божої благодаті, що Божа дія викликає і дарує таку віру. Можливо також тут усі смисли правильні, апостол використовує багатозначну фразу. Потрібно додати, що переклад у Якому
означає, що у Воскресінні Христа ми усі воскресли. Також потрібно памʼятати, що Писання каже і про те, що Отець воскресив Сина, і про те, що Син Сам воскрес, що вказує на єдиносущність Отця і Сина. 'τοῦ ἐγείραντος αὐτὸν ἐκ νεκρῶν' - 'tou egeirantos auton ek nekron' - Який воскресив Його з мертвих
. Тут йдеться про те, що Отець воскресив Сина, прийменник 'ek' вказує, звідки відбувся перехід — від мертвих до живих.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01012024.html
Луки II, 21 — 'τὸ κληθὲν ὑπὸ τοῦ ἀγγέλου' - 'to klethen hypo tou angelou' - що було наречене через ангела (ангелом)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком, може вказувати на пасивний стан дієприкметника. 'ἐν τῇ κοιλίᾳ' - 'en te koilia' - в животі; в утробі
.
Луки II, 41, 45 — 'εἰς Ἱερουσαλὴμ' - 'eis Hierousalem' - у Єрусалим
.
Луки II, 43 — 'ἐν τῷ ὑποστρέφειν αὐτοὺς' - 'en to hypostrephein autous' - у їх поверненні назад; коли вони поверталися назад
. 'ἐν Ἱερουσαλήμ' - 'en Hierousalem' - у Єрусалимі
.
Луки II, 44 — 'ἐν τῇ συνοδίᾳ' - 'en te synodia' - у компанії; у групі
. 'ἐν τοῖς συγγενεῦσιν καὶ τοῖς γνωστοῖς' - 'en tois syngeneusin kai tois gnostois' - у родичів і знайомих
. Уточнення вказує на те, що Ісус доволі легко знаходив спільну мову з різними благочестивими людьми.
Луки II, 46 — 'ἐν τῷ ἱερῷ' - 'en to hiero' - у храмі
. 'ἐν μέσῳ' - 'en meso' - серед; посередині
. Сталий вислів.
Луки II, 49 — 'ἐν τοῖς τοῦ πατρός μου' - 'en tois tou patros mou' - у тому, що Отця Мого
. Тобто, що належить Отцю
.
Луки II, 51 — 'εἰς Ναζαρέθ' - 'eis Nazareth' - у Назарет; до Назарету
. 'ἐν τῇ καρδίᾳ' - 'en te kardia' - у серці
.
Луки II, 52 — 'ἐν τῇ σοφίᾳ καὶ ἡλικίᾳ καὶ χάριτι παρὰ θεῷ καὶ ἀνθρώποις' - 'en te sophia kai helikia kai khariti para theo kai anthropois' - у мудрості, зрілості (віці), і ласці у близькості Бога і людей; мудрістю, і зрілістю (віком), і ласкою у близькості Бога і людей
. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що мудрість, зрілість і ласка є наче простором для зросту та розвитку
, а другий — що вони самі є силою для зростання. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком, підкреслює те, що Христос будував довірливі, часто близькі стосунки з людьми (і Отцем).
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01012024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15022023.html
Святителю Василію Великому:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/31122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24052023.html
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html
Преподобному Амфілохію Почаївському:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29122024.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22052023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!