Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї LXV, 8 — 'ὁ ῥὼξ ἐν τῷ βότρυι' — 'ho rox en to botryi' - виноградина (одна ягода) у гроні (прим. за Стронгом)
. 'εὐλογία κυρίου ἐστὶν ἐν αὐτῷ' - 'eulogia kyriou estin en auto' - благословення Господа є у ньому
.
Ісайї LXV, 9 — 'ἐξ Ιακωβ' — 'ex Iakob' - з Якова
. 'ἐξ Ιουδα' - 'ex Iouda' - з Юди
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, звідки буде Нащадок, тобто Христос.
Ісайї LXV, 10 — 'ἐν τῷ δρυμῷ' — 'en to drymo' - у лісі (прим. за Стронгом)
. Де. 'φάραγξ Αχωρ εἰς ἀνάπαυσιν βουκολίων' - 'pharanx Akhor eis anapausin boukolion' - долина Ахор у відпочинок стад волів; долина Ахор для відпочинку стад волів
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, чим Господь учинить ту долину.
Ісайї LXV, 12 — 'εἰς μάχαιραν' — 'eis makhairan' - для меча
. Тобто ті люди втратять надію на порятунок від меча. 'πάντες ἐν σφαγῇ πεσεῖσθε' - 'pantes en sphage peseisthe' - усі (чоловіки, тобто воїни) у жертві зробите себе такими, що впали
. Важко правильно перекласти середній стан дієслова майбутнього часу. Йдеться про те, що ті чоловіки (у контексті війни — воїни, але тут може матися на увазі не обовʼязково війна, але також і духовна боротьба) самі себе зробили приреченими стати жертвами, бо покинули Господа. Господь допустить їм стати жертвами своїх власних дій, свого забуття, залишення Бога, нерозкаяності та відступлення.
Ісайї LXV, 14 — 'ἀγαλλιάσονται ἐν εὐφροσύνῃ' — 'agalliasontai en euphrosyne' - піднесено, урочисто, торжественно радітимуть; піднесуться у радості; піднесуться радістю
. Дослівно — другий або третій варіант перекладу. 'ἀπὸ συντριβῆς πνεύματος ὀλολύξετε' - 'apo syntribes pneumatos ololyxete' - від розбиття духу голосно ридатимете (голоситимете)
. Прийменник 'apo' тут вказує на додаткову причину, яка не є головною. Тобто люди будуть голосно ридати, разом з тим їх дух буде розбитим
. Це дві реальності, які знаходяться поряд, разом, але не є причиною та наслідком, а описують подвійне страждання
. Зараз покаяння веде до спасіння, а тоді бачення істини не втішатиме тих, хто від неї відійшов.
Ісайї LXV, 15 — 'εἰς πλησμονὴν τοῖς ἐκλεκτοῖς μου' — 'eis plesmonen tois eklektois mou' - для насичення (пересичення) обраним Моїм
. Складно добре зрозуміти, можна думати, що йдеться про те, що це буде щось, що не є обовʼязковим з Божих дарів вірним, щось надлишкове
(паралель з євангельським образом забирання і передачі таланта у лукавого раба, який закопав його у землю). Google Gemini Pro пояснює важливі деталі текстів. Тут ми стикаємося з класичним і дуже яскравим прикладом того, як грецький переклад концептуально розходиться з гебрейським Масоретським текстом (МТ) через особливості читання стародавнього консонантного письма.
1) Масоретський текст (МТ): У гебрейському оригіналі стоїть слово לִשְׁבוּעָה (lishvu'ah), що означає «для прокляття» або «для клятви». Саме тому більшість сучасних перекладів (наприклад, переклад Огієнка) передають це так: «І полишите ймення своє моїм вибранцям на прокляття…». Зміст полягає в тому, що ім'я відступників стане називним — ним будуть проклинати.
2) Грецький текст (LXX): Перекладачі Септуагінти бачили перед собою текст без голосних (оголосу). Вони прочитали гебрейський корінь שבע (ш-б-а) не через літеру «шін» (ש — клястися), а через «сін» (שׂ — насичуватися, бути ситим).
Результат: Замість «прокляття» вони переклали це слово як πλησμονή (ситість, наповненість).
Якщо в МТ йдеться про суд і прокляття, то в грецькій традиції цей вірш набуває іншого, але не менш глибокого контексту.
Варто поглянути на попередні вірші (Ісая 65:13), де Бог різко протиставляє долю праведників і грішників: «Ось раби Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; ось раби Мої будуть пити, а ви будете спраглі…»
У цьому контексті фраза «εἰς πλησμονὴν τοῖς ἐκλεκτοῖς μου» означає, що нечестиві залишать своє ім'я (або свій спадок, багатство, місце) для того, щоб Божі обранці наситилися. Тобто те, що належало відступникам, тепер слугуватиме для повноти, задоволення та «ситості» тих, хто зберіг вірність Богу.
Це чудова ілюстрація того, як різне вокалізування одного гебрейського кореня створює дві паралельні, але теологічно обґрунтовані традиції розуміння тексту.
Ісайя як старозавітна людина пророкує про Божий суд та нагороду вірним.
Ісайї LXV, 10 — долина
— місце, де можна оновлювати сили (рух у гористій місцевості потребує зусиль, а долина — місце, де можна їх берегти і примножувати, збільшувати, оновлювати — образ, зрозумілий пастухам і жителям місцевостей, де немає рівнини).
Залишити ім’я
— це втратити силу, тобто у Царстві Божому злі люди втратять усяку силу.
Клястися іменем
— тут синонім сили (люди клялися на знак певності, а отже, сили своїх слів). Тобто у Царстві Божому вірні матимуть сили від Бога.
Про клятви та силу дивіться гарний твір за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Syla-lyudyny.html
Частково також це стосується і Нового Завіту, але повністю — у Царстві Божому.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
На вечірні:
Буття XLVI, 2 — 'ἐν ὁράματι τῆς νυκτὸς' — 'en oramati tes nyktos' - у видінні ночі; у нічному видінні
.
Буття XLVI, 3 — 'μὴ φοβοῦ καταβῆναι εἰς Αἴγυπτον' — 'me phobou katabenai eis Aigypton' - не лякай себе (не бійся) зійти до Єгипту
. Тобто куди. Середній стан вказує на те, що Яків міг сам себе страшити, лякати, що робити тут не потрібно. 'εἰς γὰρ ἔθνος μέγα ποιήσω σε ἐκεῖ' - 'eis gar ethnos mega poieso se ekei' - бо у народ великий (народом великим) сотворю тебе там
. Прийменник 'eis' вказує тут на те, у що Господь перетворить ці події.
Буття XLVI, 4 — 'ἐγὼ καταβήσομαι μετὰ σοῦ εἰς Αἴγυπτον' — 'ego katabesomai meta sou eis Aigypton' - Я зійду з тобою до Єгипту
. Аналогічно до попереднього. 'εἰς τέλος' - 'eis telos' - до кінця; до завершення
. Тобто Господь дбатиме там про Якова далі аж до його смерті.
Буття XLVI, 5 — 'ἀπὸ τοῦ φρέατος τοῦ ὅρκου ' — 'apo tou phreatos tou orkou' - від колодязя клятви
. У єврейському тексті тут Беер-Шева, тобто місце явлення Бога Якову раніше. Прийменник 'apo' вказує тут, що Яків пішов від того колодязя.
Буття XLVI, 6, 7 — 'ἐν γῇ Χανααν' — 'en ge Khanaan' - у землі Ханаану
. Де. 'εἰς Αἴγυπτον' - 'eis Aigypton' - у Єгипет; до Єгипту
. Тобто куди.
Подібно як у іншому читанні (дивіться нижче), Якову являється Господь знову і благословляє його.
Це здійснюється також обітниця Аврааму щодо переселення його нащадків до Єгипту (див.:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28032023.html
)
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
Притчі XXIII, 17 — 'ἐν φόβῳ κυρίου' — 'en phobo kyriou' - у страху Господа
. Про страх Божий дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
https://www.facebook.com/groups/mereza/posts/3554517061513547/
Притчі XXIII, 30 — 'ἐν οἴνοις' — 'en oinois' - у винах
. Тобто йдеться про пияцтво.
Притчі XXIII, 31 — 'ὁμιλεῖτε ἐν περιπάτοις' — 'omileite en peripatois' - розмовляйте у прогулянках; розмовляйте на прогулянках
. Коли. 'εἰς τὰς φιάλας καὶ τὰ ποτήρια' - 'eis tas phialas kai ta poteria' - для фіал і пивних чаш (чи кубків для вина)
. Йдеться знову про пияцтво.
Притчі XXIII, 32 — 'ὥσπερ ὑπὸ ὄφεως πεπληγὼς' — 'hosper hypo opheos peplegos' - наче ужалений змією
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що це пасивний стан дієприкметника ужалений
. 'ὥσπερ ὑπὸ κεράστου' - 'hosper hypo kerastou' - наче через рогату (отруйну) змію (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує тут на те, що отрута діє через змію, та виступає посередником для її дії на організм. Пияцтво порівнюється з отруєнням від змії.
Притчі XXIII, 34 — 'κατακείσῃ ὥσπερ ἐν καρδίᾳ θαλάσσης καὶ ὥσπερ κυβερνήτης ἐν πολλῷ κλύδωνι' — 'katakeise hosper en kardia thalasses kai hosper kybernetes en pollo klydoni' - лежатимеш (хворий), наче у серці моря і наче керманич у велику бурю (хвилі води)
. Порівняння стану пʼяної людини.
Притчі XXIV, 4 — 'μετὰ αἰσθήσεως ἐμπίμπλαται ταμίεια ἐκ παντὸς πλούτου τιμίου καὶ καλοῦ' — 'meta aistheseos empimplatai tamieia ek pantos ploutou timiou kai kalou' - зі сприйняттям (пізнанням) наповнюються таємні кімнати (які не показують стороннім) від усякого багатства дорогоцінного і прекрасного (вищою мірою доброго)
. Прийменник 'ek' тут вказує на те, що йдеться більше про духовні багатства і те, як Бог, їх володар, обдаровує людину — вони від Бога переходять до людини як Його дар. Тут є паралель з Нагірною проповіддю, де також йдеться про таємну кімнату. Дивіться більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
Загальні настанови — більш розлогі, ніж багато попередніх — переважно проти пияцтва, захоплення вином, зрадливості, також проти захоплення різними пристрастями, гультяйством, проти лінощів. Заклик до прислухання до порад і настанов, особливо старших (зокрема батьків), мудрості, хазяйновитості та порядності.
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/10042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!