Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї VI, 4 — 'ἀπὸ τῆς φωνῆς' — 'apo tes phones' - від голосу
. Прийменник 'apo' вказує на те, що голос є супровідною, неосновною причиною хитання. Тоді потрібно думати, що основною причиною хитання є не Божа слава (а вона не прагне нищити творіння, згадаймо про те, що Христос не зламає надламану очеретину
), але власне саме творіння — хоча Бог не прагне його хитати, але воно має у Його славній присутності відчуття слабкості та хиткості
, наче людина.
Ісайї VI, 5 — 'ἐν μέσῳ' — 'en meso' - посеред
. Сталий вислів.
Ісайї VI, 6 — 'ἐν τῇ χειρὶ' — 'en te kheiri' - у руці
. Де. 'ἀπὸ τοῦ θυσιαστηρίου' - 'apo tou thysiasteriou' - від жертовника; з жертовника (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' вказує на те, що вугіль був повністю забраний з жертовника, щоб торкнутися вуст пророка.
Ісайї VI, 11 — 'παρὰ τὸ μὴ κατοικεῖσθαι' — 'para to me katoikeisthai' - до близькості з тим, що будуть незаселені (прим. за Стронгом)
. Тобто близькі до стану майже повного спустошення. 'παρὰ τὸ μὴ εἶναι ἀνθρώπους' - 'para to me einai anthropous' - до близькості з тим, що не буде людей (прим. за Стронгом)
. Аналогічно до попереднього. Прийменник 'para' тут з аккузативом і вказує на те, що йдеться про стан майже повністю…
.
Видіння Ісайї, Господь Саваоф, серафими, очищення пророка, Божий суд.
Дуже таємниче, містичне місце, в якому багато загадок. Тим не менше, є багато загальнопоширених думок.
Опис серафимів фактично єдиний у Старому Завіті, вважаються найвищим (принаймні з відомих у Писанні) ангельським чином, які найближчі до Бога, полум’яніють від Божої любові, через них люди також можуть підноситися у ній до Бога.
Зокрема очищення Ісайї дозволяє йому нести служіння пророка.
Бачимо смирення його у словах про нечисті уста.
На мою думку, пари крил серафимів символічно (а видіння сповнене символів) несуть для нас повчання — пара крил, які закривають обличчя — символ любові до Бога, пара крил, які закривають тіло, — символ любові до себе, а пара крил, якими літають — символ діяльної любові до інших, до ближніх тощо.
У вугіллі з жертовника є прообраз Таїнства Причастя, чому ці слова згадуються під час самого Причастя.
Зверну увагу, що на питання Бога відповідь у Ісайї неначе виривається
з його вуст. На мою думку, це свідчить про те, що у Божій присутності явними стають навіть тайни сердець, задуми та особливості особистості, чому, наприклад, Петро на Фаворі говорить, не до кінця себе усвідомлюючи, а Ісайя у цьому видінні.
Складно зрозуміти слова про суд Божий. Зокрема про числове значення.
І важливо пам’ятати, що у Ісайї це багатопланове та багатозначне поняття. Тут, у видінні, найбільше видно славу Божу, чому можна бачити найперше ті Божі дії для припинення гріха, для нищення зла, які Він здійснює і здійснить.
Про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09032023.html
На вечірні:
Про створення людини дивіться гарний вірш за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DT6XeoPAieq/
Відмічу також, що саме Бог дає імʼя людині. Це вказує на особливий Божий задум любові щодо людей.
Далі тема родоводів перших людей, крім Каїна. Теми тривалості життя, наявності інших людей
.
Ось вчора писав про тему інших людей
, сьогодні хочу її доповнити.
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04032026.html
У Писанні є слова, які цілком можуть вказувати на те, що усі люди походять від Адама та Єви тілесно, але якщо заглиблюватися, то ця думка знову ж виявляється не такою безумовною.
Подивімося уважно.
Дії XVII, 26-29: І ввесь людський рід Він [тобто Бог] з одного [тут у чоловічому роді, це значить, з Адама] створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби [пори часу, часи, епохи] й границі [межі, кордони] замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його! Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки
. Дійсно, якщо розуміти тілесно і буквально, то з ребра Адама Бог сотворив Єву, дав їм дітей, зберігав їх від хвороб, розселив народи, давши їм певні території та часи з їх межами.
Але з одного
грецькою вжито прийменник εκ, який означає джерело дії чи руху (звідки як джерела? з якого джерела?). Але подивімося уважно: а яка дія, який рух мається на увазі?
Якщо лише той, що у віршах 26-27, тобто фізичне розселення, формування народів та націй, держав та інше, пошук Бога, то традиційне розуміння залишається цілком логічним.
Але якщо мати на увазі увесь цитований уривок, включно зі словами про рід Божий
(тобто, щоб люди стали дітьми Божими за благодаттю, згідно обітниць та Божих задумів, не будучи тілесними нащадками Бога у жодному сенсі), а також згадані вчора за посиланням вище міркування, також згадані думки у текстах за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26022026.html
то відповідь на питання існування інших людей
не така очевидна.
Можливим у такому випадку виглядає варіант, що Адам є носієм образу Божого, який у свою чергу полягав не у належності до біологічного виду людини, а в одухотвореності та стосунках з Богом. І тоді наявність інших людей
, крім згаданих, можлива.
Тоді слова Павла означали б, що люди через Адама і Єву отримали образ Божий, стали дійсно людьми у повному сенсі
, але разом від Адама і Єви отримали і пошкодженість природи.
Пишу в умовному способі, оскільки для мене це виглядає гіпотетично, а наводжу, щоб бути послідовним у міркуваннях. На мою думку, врахування гіпотетичних сценаріїв
також певною мірою дозволяє краще пізнати Божу істину, що і Господь хоче, щоб ми робили. Бог усім бажає спастися і прийти до пізнання істини
. Це ще раз говорить про те, що ми недостатньо добре знаємо історію того часу, що дійсно є багато питань, які є неясними і саме існування яких має бути
, про що писав раніше також (дивись посилання вище).
Щодо тривалості життя також неясності та загадки. Загалом видно поступове скорочення тривалості.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09032023.html
Притчі VI, 3 — 'εἰς χεῖρας κακῶν' — 'eis kheiras kakon' — у злі руки
. Тобто потрапив у погану ситуацію.
Притчі VI, 5 — 'ἐκ βρόχων' — 'ek brokhon' - з пастки; з сильця (прим. за Стронгом)
. 'ἐκ παγίδος' - 'ek pagidos' - з пастки (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'ek' тут в обох випадках вказує на те, звідки потрібно рятуватися (тобто що насправді ця ситуація означає).
Притчі VI, 7 — 'μηδὲ ὑπὸ δεσπότην ὢν' — 'mede hypo despoten on' - ані під володарем (не є) (прим. за Стронгом)
. Тобто не має когось, хто користувався і дбав би про землю, повноправного власника. Прийменник 'hypo' тут з аккузативом і вказує на те, що земля (не) під повноправним власником.
Притчі VI, 8 — 'ἐν τῷ ἀμήτῳ' — 'en to ameto' - у жнива (прим. за Стронгом)
.
Притчі VI, 9 — 'ἐξ ὕπνου' — 'ex hypnou' - зі сну; від сну
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, з якого стану вийти.
Притчі VI, 14 — 'ἐν παντὶ καιρῷ' — 'en panti kairo' - в усякий час; у кожну пору
. Тобто завжди, при кожній важливій зміні чи події.
Повчання стосовно працелюбності та шкідливості лінощів на прикладі мурах та бджіл. Соціальна організація — один з факторів, який дозволяє людям досягати кращих результатів, якщо вони працюють над цим.
Повчання проти злих лукавих людей, які задумують зло і шукають, як його здійснити.
Більше про читання з Поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!