Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
2 Іоана I, 1 — 'ἀγαπῶ ἐν ἀληθείᾳ' — 'agapo en aletheia' - люблю в істині; істинно люблю
. Можливі обидва варіанти перекладу.
2 Іоана I, 2 — 'ἐν ἡμῖν' — 'en hemin' - у нас
. 'εἰς τὸν αἰῶνα' - 'eis ton aiona' - повік
. Сталий вислів.
2 Іоана I, 3 — 'παρὰ θεοῦ πατρός, καὶ παρὰ Ἰησοῦ Χριστοῦ τοῦ υἱοῦ τοῦ πατρός' — 'para theou patros, kai para Iesou CHristou tou hyiou tou patros' - від близько Бога-Отця і від близько Ісуса Христа, Сина Божого
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця, а також щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Вказує тут на Святого Духа та те, що благодать, милість і мир даруються через Святого Духа. 'ἐν ἀληθείᾳ καὶ ἀγάπῃ' — 'en aletheia kai agape' - в істині та любові; істиною та любовʼю
. Можливі різні варіанти перекладу, перший вказує на те, що істина та любов потрібні для згаданих дарів, а другий — що вони самі ведуть до них.
2 Іоана I, 4 — 'ἐκ τῶν τέκνων σου' — 'ek ton teknon sou' - з дітей твоїх
. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що ті люди з групи дітей. 'ἐν ἀληθείᾳ' - 'en aletheia' - в істині; істиною
. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що чеснотне побожне життя має істину своєю суттєвою складовою, а другий — що ті діти живуть справжнім життям, істинним. 'παρὰ τοῦ πατρός' - 'para tou patros' - від близько Отця
. Прийменник 'para' тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця та щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Тут вказує на те, що прийняли через Святого Духа як християни.
2 Іоана I, 5, 6 — 'ἀπ’ ἀρχῆς' — 'ap arkhes' - від початку
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на початок відліку часу. Сталий вислів.
2 Іоана I, 6 — 'ἐν αὐτῇ' — 'en aute' - у ній; нею
. Скоріше перший варіант, оскільки заповіді самі по собі не є джерелом життя, зокрема як про це багато свідчить апостол Павло.
2 Іоана I, 7 — 'εἰς τὸν κόσμον' — 'eis ton kosmon' - у світ
. Куди. 'ἐν σαρκί' - 'en sarki' - у плоті
. Тобто прийнявши наші немочі.
2 Іоана I, 9 — 'ἐν τῇ διδαχῇ' — 'en te didakhe' - у науці; у вченні
.
2 Іоана I, 10 — 'εἰς οἰκίαν' — 'eis oikian' - у дім
. Куди.
Вважається написаним після Євангелія приблизно у 90-х роках. Апостол Іоан уже в літах, чому називає себе старцем
. Послання коротко свідчить про те ж, що і 1 Послання.
хто не визнає …
— йдеться про проповідників, які, намагаючись видати себе за справжніх християн, послідовників Ісуса, насправді поширюють неправдиві вчення (єресі).
не приймай
— не підтримуй. Приймати в дім у ті часи (та подібно і зараз) означало виявити певну довіру, а також могло означати встановлення стосунків (хоча б щодо співпраці у чомусь, наприклад). Тому Іоан називає це співучастю у злих вчинках. Тут не зовсім ясно, чи під злими вчинками названо лише єретичне вчення та його поширення, чи також інші вчинки. Адже проповідь вчення є діяльністю, отже, вчинками, а не лише поглядами чи переконаннями.
Важливим є те, що перед прийняттям у дім, належало встановити, що буде проповідувати проповідник / проповідниця. Не приймати належало при виявленні того, що Іоан чітко окреслює. Не йдеться про непідтверджену підозру
чи щось подібне. Тобто потрібно було, наприклад, запитати, Ким є Ісус, про Якого вони бажають проповідувати. Уже зі слів можна було встановити, чи це буде проповідь істини чи єресі, омани.
Варто зазначити, що також неявно тут цій пані (твердій у вірі, а в її особі також і вірним християнам) даний дозвіл на розумне і доцільне спілкування з (різними) проповідниками.
Не вітайте
— означає не підтримуйте цю проповідь словесно, тобто не лише ділами, але і словами.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17022023.html
Марка XV, 34 — 'εἰς τί' — 'eis ti' - для чого; нащо
. Тобто для якої мети?
. Тобто чому Ти віддалився від Мене?
. Часто наголошують, що йдеться про почуття богозалишеності, яке пережив Христос як людина у стражданнях і смерті, те почуття, яке часом переживають люди, приєднавшись до людей для їх спасіння. Але тут також явним є те, що Христос як людина на хресті… шукає і прагне Бога. І також цим нас навчає і подає приклад. Потрібно також завжди памʼятати, що по Божеству Син ніколи не віддалявся від Отця і Духа.
Марка XV, 38 — 'εἰς δύο' — 'eis duo' - надвоє
. 'ἀπὸ ἄνωθεν' - 'apo anothen' - (починаючи і змінюючи стан) від верху
. Сталий вислів. Прийменник 'apo' вказує на початок відліку, також тут загалом безвідносно прийменника вказівка, що це від Бога (зверху
).
Марка XV, 39 — 'ἐξ ἐναντίας' — 'ex enantias' - навпроти
. Сталий вислів. Може також означати, що спочатку сотник був цілком налаштований проти Христа, але тут визнав Його праведним і невинним, Божим.
Марка XV, 40 — 'ἀπὸ μακρόθεν' — 'apo makrothen' - здалеку
. Сталий вислів. 'ἐν αἷς' - 'en hais' - серед них
. Сталий вислів.
Марка XV, 41 — 'ἐν τῇ Γαλιλαίᾳ' — 'en te Galilaia' - у Галілеї
. Де. 'εἰς Ἱεροσόλυμα' - 'eis Hierosolyma' - до Єрусалиму; в Єрусалим
. Куди.
Про паралельні місця в інших Євангеліях дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
Марк вказує час початку розп'яття як 3 годину (за нашим відліком часу — 9 ранку), у той час як Іоан Богослов пише, що суд над Ісусом завершився о 6 годині (за нашим відліком часу — 12 годині дня, опівдні). Церква у своєму відліку часу приймає свідчення Іоана як більш точне (власне, як безпосереднього свідка), тому саме молитви 6 години (часу) (тобто те богослужіння, яке має читатися о 12 годині дня) згадує про розп'яття Ісуса. Обидва євангелисти сходяться у тому, що страждання Ісуса тривали фактично від ранку п'ятниці (якщо рахувати бичування і знущання), або навіть ще довше — з вечора четверга, якщо рахувати з молінням і схопленням в Гефсиманії, та судом у синедріоні). Марк цитує слова Ісуса арамейською мовою, щоб було зрозуміло, чому юдеї думали, що Він кличе Іллю (ім'я якого містить в собі слово Бог
на початку — Бог мій — Сущий
).
За загальною думкою роздирання завіси у храмі, яка відділяла Святеє Святих від святилища є знаком того, що зі Смертю Спасителя на хресті тепер люди мають доступ до Бога, який раніше через панування гріха був неможливим. Тема дуже глибока — як Христос переміг гріх і смерть.
Не маючи змоги зараз зупинитися детально на багатьох аспектах Жертви Христа, зупинюся на тому, як же Він не грішить і уже на самому хресті перемагає смерть.
Христос долає як Людина (а як Бог Він не грішить a priori) усі причини, які можуть людину привести до гріха. Згадаймо, як Єва спокусилася плодом з дерева — приємне на вигляд, виглядає смачно, має дати знання і дати стати богами — а Ісус на хресті долає ці причини — людина може спокушатися зовнішнім виглядом і красою — а Христа жахливо побито і розіп'ято, Він закривавлений і не може навіть вільно дихати (за висновком сучасних медиків, смерть наступила від задухи); людина може спокушатися смаком (почуттями), а Христос відчуває великий біль як тілом, так і душею; можна спокушатися бажанням знання і тим, щоб людині стати Богом, випереджаючи Божий задум (а Бог хотів, щоб люди поступово стали богами за благодаттю, для цього їх і сотворив) — а Христос, Бог, висить на хресті, усе знаючи, але терплячи, аж поки все не збудеться. Хтось може бути спокушуваний бажанням самоствердження та перемоги над супротивниками — але Христос молиться за розп'ятих, прощає розбійника, дбає про Матір та найближчих. Можна бути спокушуваним славою та величчю, але Христос принижений, залишений і покинутий. Можна бути спокушуваним невірністю, але Христос, навіть будучи зрадженим і покинутим, продовжує залишатися вірним. Тощо. Можна бути спокушуваним їжею та питвом, але Він куштує (і не хоче) жовч та оцет. Можна боятися смерті, але Христос іде на неї добровільно заради нашого спасіння. Можна бути спокушуваним владою та могутністю, але Христос, Всемогутній, висить начебто безсилий на хресті. Можна втратити любов, віру, надію, а Христос здійснює все це у Страстях. У Христових Страстях набагато більше сенсу, але я думаю, що ці стислі слова спонукають поглибити стосунки з Ісусом.
Також хочу додати: що зміцнює Ісуса? За посиланням є гарне есе про це:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Chasha.pdf
Про потемніння сонця є гарні слова у дописі за посиланням:
https://www.facebook.com//Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08032024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17022023.html
Благовірному князю Костянтину Острозькому:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29122024.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!