Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Лірургія:
Заупокійне:
1 Коринтян XV, 47 — 'ὁ πρῶτος ἄνθρωπος ἐκ γῆς χοϊκός, ὁ δεύτερος ἄνθρωπος ἐξ οὐρανοῦ' — 'ho protos anthropos ek ges khoikos, ho deuteros anthropos ex ouranou' - перша людина з землі земна, друга Людина — з неба
. Прийменник 'ek' у різних формах вказує на те, звідки та людина (Людина). Перша — Адам, друга — Христос.
1 Коринтян XV, 52 — 'ἐν ἀτόμῳ, ἐν ῥιπῇ ὀφθαλμοῦ, ἐν τῇ ἐσχάτῃ σάλπιγγι' — 'en atomo, en ripe ophthalmou, en te eskhate salpingi' - у єдиний неподільний момент часу (миттю), як змигнути оком, в (при, під час) останній сурмі (прим. за Стронгом)
. Тобто коли. Мається на увазі, що Прихід Христа у славі буде всюди одночасно, раптово.
1 Коринтян XV, 54 — 'κατεπόθη ὁ θάνατος εἰς νῖκος' — 'katepothe ho thanatos eis nikos' - поглинута смерть у перемогу; поглинута смерть для перемоги (прим. за Стронгом)
. Багатозначні слова, які частково відкрикають таємницю воскресіння та вічного життя. Тут наведу місце, де також про те говориться, щоб бачити більше.
2 Коринтян V, 1 — 'οἰκοδομὴν ἐκ θεοῦ' — 'oikodomen ek theou' - збудування від Бога (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'ek' вказує на походження. Тобто Бог збудує
Царство Боже і зокрема воскреслі тіла згідно багатства Свого задуму. 'ἐν τοῖς οὐρανοῖς' - 'en tois ouranois' - у небесах
.
2 Коринтян V, 2 — 'καὶ γὰρ ἐν τούτῳ' — 'kai gar en touto' - і тому в цьому
. 'ἐξ οὐρανοῦ' - 'ex ouranou' - з неба
. Прийменник 'ek' в його формі перед наступним голосним вказує тут на походження, звідки та бажана оселя.
2 Коринтян V, 3 — 'οὐ γυμνοὶ' — 'ou gymnoi' — не одягнені лише у спідній одяг, білизну (прим. за Стронгом)
. Апостол образно порівнює воскреслі тіла тих, хто не увійде у Царство Боже, зі спіднім одягом
, тобто тут — базовим одягом, який не є справді прикрасою і не задуманий бути кінцевим, підсумковим і всім наявним
. Єднання з Богом наче зодягає
людину в інший одяг — кращий і Богом задуманий.
2 Коринтян V, 4 — 'ἐν τῷ σκήνει' — 'en to skenei' - у цьому наметі (прим. за Стронгом)
. 'ὑπὸ τῆς ζωῆς' - 'hypo tes zoes' - життям (мається на увазі вічним, від Бога)
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком, вказує на пасивний стан було пожертим
і на те, що життя зʼїсть смертне
. Дивіться паралель з жертвоприношенням Іллі за посиланням далі. Йдеться про здатність немічного тіла розкладатися, руйнуватися, погіршуватися — усі вони будуть наче поглинуті
життям, яке буде наповнювати тіла. Можливо, тут поєднуються обидві можливі думки. Людина, яка постраждала за Христа, наповниться життям, яке енергійно зʼїсть
руйнування та рани, таким чином слава мучеників та мучениць буде більшою. Також тут можна бачити паралель з Причастям — вірні споживають Тіло і Кров Христа, у воскресінні ж Життя поїсть
їхні рани і тління. Своєрідна Божа справедливість!
2 Коринтян V, 5 — 'εἰς αὐτὸ τοῦτο' — 'eis auto touto' - саме для цього (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' тут вказує на мету, кінцеву ціль як пункт руху.
2 Коринтян V, 6 — 'ἐν τῷ σώματι' — 'en to somati' - у тілі
. Тобто маючи теперішнє тіло, у його стані. 'ἐκδημοῦμεν ἀπὸ τοῦ κυρίου' - 'ekdemoumen apo tou kyriou' - є відсутніми вдома у Господа (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'apo' тут (порівняйте з наступним) означає, що наші тіла зараз цілком, зовсім несхожі на Бога. Павло має на увазі, що наші теперішні тіла не є такими, якими вони задумані Богом, є наче другою тимчасовою будівлею
, де люди живуть в очікуванні справжнього збудування — від Бога. Важливо, що воскреслі тіла і життя у Царстві Божому може виходити за рамки обмеженості простору, оскільки йдеться про Божу дію енергійного збудування, а не лише про матерію у зміненому стані.
2 Коринтян V, 8 — 'ἐκδημῆσαι ἐκ τοῦ σώματος' — 'ekdemesai ek tou somatos' - подорожувати з тіла (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'ek' тут вказує на вихід з тіла теперішнього віку, але не на повне його залишення. Смисл не в тому, щоб позбутися тіла, а в тому, щоб його смертні характеристики були поглинуті життям від Бога. Дивіться також:
https://www.instagram.com/p/C8ANg3eCDDx/
Апостол Павло образно говорить про тіло після воскресіння і зодягнення в нетління
як про збудування від Бога. Дуже глибоке місце, водночас надзвичайно образне.
Теперішнє життя у земному тілі апостол порівнює з життям у воскреслому тілі (повному житті з Богом) як відсутність або подорож — поки ми живемо у теперішньому тілі, ми подорожуємо, ми не вдома
щодо воскресіння у Бозі. І це останнє викликає велике бажання вірних бути з Богом.
Саме зодягнення в нетління
(у безпосередній близькості до воскресіння, але після нього) тут Павло описує як життя з'їсть, проковтне, поглине смертне
(наче їжу чи пиття).
Тут же говорить про це ж саме, але зовсім іншим образом — через завдаток (те, що дається наперед для встановлення довіри, довірчих стосунків, неповністю, частково) Духа
. Також на цю тему можна згадати і жертвоприношення пророка Іллі, про яке писав більше за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/theology.at.ua/illya.html
Дивіться також за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07112025.html
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04112023.html
Цитати з пророцтв у 1 Коринтян XV, 47-57 — Ісайї XXV, 8, Осії XIII, 14.
Апостол Павло пише про стан воскреслих на основі переважно пізнання Воскреслого Господа і Спасителя Ісуса Христа через Його явлення та Одкровення йому особисто, а також під дією і за натхненням Духа Святого.
Апостол підкреслює, що перемогу над гріхом та смертю, над тлінням та усім, що суперечить Божому задуму про творіння, люди мають не через справи Закону, а через Господа і Спасителя Ісуса Христа.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Trijcya.html
https://www.instagram.com/p/C6-_Q1KsEiR/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27042023.html
Євреїв VI, 10 — 'εἰς τὸ ὄνομα αὐτοῦ' — 'eis to onoma autou' - в імʼя Його; для імені Його
. Тобто на славу Божу, з вдячності Богові, з любові до Нього. Прийменник 'eis' вказує на мету. Сталий вислів.
Перед цими словами (які, таким чином, дещо вирвані з контексту
) Павло порівнював стан людей, які пізнали істину віри, досягли вершин, а потім відпали і, нерозкаяні, гинуть, зі станом безплідної, але оброблюваної та доглянутої землі, ріллі. Порівняння з неживою природою дозволяє судити
сміливо (бо немає присутності когось), але, повертаючись до людей, Павло відповідно і будує слова, оскільки читачі уже з ним погодилися щодо того, що Божий суд є справедливим, якщо ми зрозуміло судимо подібним чином про землю.
А далі знову підбадьорює їх та заохочує триматися віри, бути довготерпеливими, щоб отримати обітниці.
Хтось скаже: Невже без витривалості та терпеливості не можна отримати бажані обітниці від Бога?
. Але зміст та сила віри — не в самій терпеливості, а в житті з Христом, у Христі, у Святому Дусі, у Бозі. Так, навіть тоді, коли потрібно потерпіти і виявити витривалість.
Якщо це здається чимось неправильним
, то подумаймо над таким прикладом: уявіть, що людина не хоче, наприклад, дружити, кажучи: я можу зіткнутися з труднощами у дружбі, мене можуть покинути, і що я буду робити? Але ці слова означають, що вона не думає про всі ті добрі здобутки, які вона отримає чи може отримати від дружби, а думає лише про можливі погані наслідки. Тобто якщо просто сказати: уникає невдач, а не старається досягти успіху.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032023.html
Марка VII, 31 — 'ἐκ τῶν ὁρίων Τύρου' — 'ek ton horion Tyrou' - з територій Тиру; з країв Тиру
. Тобто звідки. 'εἰς τὴν θάλασσαν τῆς Γαλιλαίας' - 'eis ten thalassan tes Galilaias' - у море Галілейське
. Буквально у море
, але за смислом — у прибережні місця. Часто вживана пара прийменників 'ek'-'eis' вказує на рух з одного місця до іншого.
Марка VII, 33 — 'ἀπὸ τοῦ ὄχλου' — 'apo tou okhlou' - з натовпу
. Прийменник 'apo' вказує на те, що того чоловіка Ісус покликав окремо від усіх, виявивши йому особливу увагу, відмінну від інших людей у натовпі, що виділило того чоловіка з його оточення. 'εἰς τὰ ὦτα αὐτοῦ' - 'eis ta ota autou' - у вуха його
. Тобто куди.
Марка VII, 34 — 'εἰς τὸν οὐρανὸν' — 'eis ton ouranon' - у небо; на небо
. Тобто куди, у напрямку чого чи кого.
Марка VII, 32 — знову вжито слово παρακαλουσιν — тут просили
, яке загалом є багатозначним, зокрема означає утішати
, давати наснагу
(encourage англійською) від якого й ім’я Святого Духа походить — Утішитель.
Євангеліє містить надзвичайно багато подробиць дій (порівняно з іншими місцями), свідком яких був апостол Петро (він стояв недалеко від місця дії). Напевно, він дивувався з того дуже, як Христос зцілив хворого, а також і тому, що Петро, після П’ятидесятниці силою Святого Духа чинив багато чудес, воскрешав мертвих, дарував ходити (разом з Іоаном) в ім’я Ісуса, але не відомо, чи зцілив коли-небудь глухоніму людину, як це зробив Ісус тут.
Потрібно також сказати, що Марко найбільше з усіх євагелістів підкреслює саме людську природу Ісуса, те, що Він — досконала людина.
Заборона розголошувати про чудо покликане до того, щоб люди не будували віру (лише) на чудесах, бо тоді саме слово Ісуса залишилося б без належного ставлення (Його б менше слухали, а більше хотіли б нових чудес).
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!