Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Правильні твердження у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
повʼязані з коментарями, написаними протягом більше, ніж року, під час якого краще зрозумів ідеї, вживання, логіку, навіть особливості вимови, тому зараз доречним є перегляд і виправлення допущених неточностей. Замість виправлення у старих текстах, буду виправляти у нових (уже почав це робити). Тому праця триває, зокрема потрібно розглянути читання протягом близько двох тижнів у серпні-вересні 2024 р., коли не мав доступу до мережі Інтернет. Якщо помічаєте неточності у коментарях за цитованими там посиланнями, то варто переглянути, чи немає новіших щодо того ж читання. Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
2 Коринтян VIII, 7 — 'ἐν παντὶ' - 'en panti' - у всьому; усім
. Можливі обидва варіанти перекладу. 'τῇ ἐξ ὑμῶν ἐν ἡμῖν ἀγάπῃ' - 'te ex hymon en hemin agape' - тією любовʼю, що від вас у нас
. Прийменник 'ek' у своїй формі перед наступним 'hy' вказує тут на те, що йдеться про вияви любові від коринтян до апостолів. 'ἐν ταύτῃ τῇ χάριτι' - 'en taute te khariti' - у цій благодаті; цією благодаттю
. Знову можливі обидва варіанти перекладу. Слово благодать
можна також тут перекласти як добра справа
, добрих діях
, доброчинності
, благодіяннях
.
2 Коринтян VIII, 10 — 'ἐν τούτῳ' - 'en touto' - у цьому
. 'ἀπὸ πέρυσι' - 'apo perysi' - з минулого року
. Сталий вислів. Прийменник 'apo' вказує тут на початок відліку часу щодо важливої зміни.
2 Коринтян VIII, 11-12 — 'προθυμια' - 'prothymia' - готовність до дії, охочість, намір діяти, завзяття, вмотивованість
.
2 Коринтян VIII, 11 — 'ἐκ τοῦ ἔχειν' - 'ek tou ekhein' - від того, хто як має
. Прийменник 'ek' підкреслює суттєвість стану заможності у цьому питанні, те, що не можна обійти увагою це питання.
2 Коринтян VIII, 13 — 'ἐξ ἰσότητος' - 'ex isotetos' - з рівності
. Прийменник 'ek' у своїй формі перед наступним голосним вказує тут на те, що рівність та її пошук виступає джерелом того стану. 'ἐν τῷ νῦν καιρῷ' - 'en to vyv kairo' - у теперішньому часі
. 'εἰς τὸ ἐκείνων ὑστέρημα' - (ваш достаток буде) у їхню нестачу; для (покриття) їхньої нестачі
. Прийменник 'eis' підкреслює динаміку допомоги
— багатші можуть і покликані підтримати бідніших, також і вказує на можливе добре застосування надлишку, на мету значного успіху в матеріальному — збагатити не лише власників, але й інших.
2 Коринтян VIII, 14 — 'εἰς τὸ ὑμῶν ὑστέρημα' - 'eis to hymon hysterema' - у вашу нестачу; для (покриття) вашої нестачі
. Аналогічно щойно вищенаписаному.
Павло каже коринтянам завершити, здійснити те, що виявили готовність доброго робити.
Смирення Христа спонукає вірних виявляти справи милосердя, зокрема до потребуючих та бідних.
12 вірш означає, що якщо хто робить добро заради Христа, то те, що має, даруючи іншим, буде приємним і цінним, а те, чого не має, не буде перешкодою. Приклад так званого позитивного мислення
— у добрих справах заради Господа потрібно дивитися на охочість, мотивацію, а також цінувати те, що дарується. Якщо ж чогось у такому випадку немає, то не потрібно акцентувати на цій нестачі.
Далі Павло говорить про соціальну рівність в особливому смислі — хто багато {має} — нехай не буде зайвим, хто мало — нехай не буде нестачі
. Фактично, буквально ці слова можна так розуміти, що зайве
багатих варто віддати тим, хто має нестачу. При цьому Павло не зобов'язує так робити, але спонукає, говорить про це, щоб ті, хто мають щиру любов до інших, саме так робили.
Потрібно сказати, що у часи апостолів не було сучасних соціального забезпечення і податків на соціальні потреби, тому подібна турбота була цілком довільною.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29082023.html
Марка III, 7 — 'εἰς τὴν θάλασσαν' - 'eis ten thalassan' - до моря
. Куди. 'ἀπὸ τῆς Γαλιλαίας καὶ ἀπὸ τῆς Ἰουδαίας' - 'apo tes Galilaias kai apo tes Ioudaias' - з Галілеї та Юдеї
. Звідки. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що ті люди повністю залишили рідні місця, щоб зустріти Ісуса.
Марка III, 8 — 'καὶ ἀπὸ Ἱεροσολύμων καὶ ἀπὸ τῆς Ἰδουμαίας καὶ πέραν τοῦ Ἰορδάνου καὶ περὶ Τύρον καὶ Σιδῶνα' - 'kai apo Hierosolymon kai apo tes Idoumaias kai peran tou Iordanou kai peri Tyron kai Sidona' - і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і Зайордання, і навколо Тиру та Сидону
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що люди залишили Єрусалим та Ідумею — як центр Старозавітної духовності, так і периферію — тобто до Христа йшли усі і звідусіль.
Після оздоровлення руки хворого Ісусом фарисеї з іродіанами змовилися, щоб Його погубити.
Ісус же, знаючи те все як Бог, продовжує Свою діяльність, зціляє багатьох людей, виганяє бісів.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29082023.html
Новоліттю:
1 Тимофія II, 1 — перераховані 4 види молитви. Можна так сказати, вони відрізняються за способом здійснення та призначенням. 'δεήσεις' - 'deeseis' - моління (тривала уважна молитва-прохання)
; 'προσευχάς' - 'proseukhas' - піднесені молитви (відрізняються високою духовністю)
; 'ἐντεύξεις' - 'enteuxeis' - заступництва (прохання за грішних людей)
; 'εὐχαριστίας' - 'euCHaRISTias' - подяки (зокрема і літургія, Євхаристія)
. Усе молитовне життя Церкви можна віднести до цих 4 категорій.
1 Тимофія II, 2 — 'πάντων τῶν ἐν ὑπεροχῇ ὄντων' - 'panton ton en hyperokhe onton' - (за) всіх тих, які у вищості є; за всіх тих, хто є вищими
. Можна бачити тут важливе узагальнення. Наприклад, можна молитися за вчителів — бо вони вищі в освіті; за військових — бо вони вищі у війні; за працівників та працівниць — бо вони вищі у праці; за науковців — бо вони вищі у пошуках знань; і так далі і тому подібне. Тобто фактично молитися можна за всіх у розумінні, що вони у чомусь вищі, оскільки мають більшу відповідальність у тому. 'ἐν πάσῃ εὐσεβείᾳ καὶ σεμνότητι' - 'en pase eusebeia kai semnoteti' - у всякому благочесті та честі; у всякому благочесті та чеснотах
.
Про владу писав за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
Писав також раніше:
Коротким прикладом сімейного життя є молитва на єктенії:
щоб ми тихе (без потрясінь) і мирне (у злагоді, любові, однодумності, мирі та єдності) життя прожили у всякому благочесті і чистоті.
1 Тимофія II, 4 — 'εἰς ἐπίγνωσιν ἀληθείας' - 'eis epignosin alptheias' - у пізнання істини. Куди.
Про спасіння і пізнання істини:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Cognition.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22082023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082023.html
5 вірш треба розуміти так, що Христос є і Богом, і людиною — має дві природи, тому і може бути Посередником у спасінні людей. Потрібно розуміти, що не можна мислити середню природу між Божою та людською, між несотвореною та сотвореною, бо вона не могла б мати якості обох як свої властиві. Тому Христос не є Істотою з
природою посередині між Богом та людиною. Названий людиною, щоб підкреслити, що Він (крім того, що є Богом, є також і) досконала людина. Оскільки спасіння полягає у поєднанні людини з Богом, то справжній Посередник поєднує у Собі дві природи — Бога і людини — в Одній Єдиній Особі, Іпостасі, Ісусі Христі.
Заглиблюся більше щодо тлумачення тут. Апостол Павло не говорить про Святого Духа, бо пише не про Трійцю, не про Бога як основний Фокус уваги, а про Божі дії щодо творіння, про Одкровення Боже світові. У таких випадках апостоли часто не пишуть усе, що можна сказати про Бога, зокрема можуть опускати одну з Іпостасей, говорити про людьску природу Христа, давати додаткову інформацію тощо. Так і тут. Це не є вичерпний виклад того, що можна сказати про Отця і Сина, а ще загальніше — про Бога. Зокрема, в інших місцях апостол Павло прямо називає Сина Богом, а Духа Святого — непрямо. Інші апостоли доповнюють це іншими місцями.
Потрібно сказати, що жоден уривок з Писання не є вичерпним викладом догматики і віри загалом, навіть якщо очевидно він виглядає як урочисте сповідання загальної віри. Це тому, що точне повне сповідання віри не було обовʼязковою умовою навернення до Христа і того, що людина стає вірною. Зокрема відомо багато мучеників, які стали святими, не сповідавши, не висловивши усієї віри Церкви. Але коли йдеться про віру Церкви ніщо не заважає складати дуже детальні та широкі описи віри. Пізніше Собори заборонили змінювати Символ віри, але не можуть забороняти поглиблювати явлену віру.
Тому загалом немає нічого дивного, що апостол Павло тут своєму учню Тимофію пише не все, що приймають і вірять вони обоє.
Павло акцентує думку, яку пізніша термінологія формулює так, як щойно вище — або Посередник може бути за природою (
середня природа між Богом і людиною), що неможливо логічно, або Посередник може бути за Іпостассю (Єдина Іпостась Сина Божого — досконалого Бога і досконалої людини) — що і є насправді. Хтось скаже, що можна мислити Посередника не за природою і не за іпостассю, а, наприклад, за функціями, за справами, але тоді і зцілення природи людини не відбувається, а лише, можливо, справ чи функцій. Якщо пошкодилася природа, то, як справедливо кажуть отці Церкви, саме вона потребує оновлення, а отже, посередництва, яке стосується людської природи. Тому Посередник є Людиною за природою. Але не лише Людиною. Щойно вище у вірші 3 Павло неявно називає Христа Спасителем і Богом. Отже, Посередник також і Бог. А разом — Боголюдина Ісус Христос.
Про Викуп Ісуса Христа гарно написано за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
1 Тимофія II, 7 — 'εἰς ὃ' - 'eis ho' - для чого. Прийменник 'eis' вказує тут на мету. 'ἐν πίστει καὶ ἀληθείᾳ' - 'en pistei kai aletheia' -
у вірі та істині; вірою та істиною. Можливі обидва варіанти перекладу.
Луки IV, 16 — 'εἰς Ναζαρά' - 'eis Nazara' - у Назарет. Куди. 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῶν σαββάτων' - 'en te hemera ton sabbaton' -
у день суботній; суботнього дня. Коли. 'εἰς τὴν συναγωγήν' - 'eis ten synagogen' -
до синагоги. Куди.
Луки IV, 19 — 'ἐν ἀφέσει' - 'en aphesei' - у повному відпущенні. Тобто відпущенням гріхів звільнити людей.
Луки IV, 20 — 'ἐν τῇ συναγωγῇ' - 'en te synagoge' - у синагозі. Де.
Луки IV, 21 — 'ἐν τοῖς ὠσὶν ὑμῶν' - 'en tois osin hymon' - у вухах ваших; яке ви почули. Сталий вислів зі смислом другого варіанту перекладу.
Луки IV, 22 — 'ἐκ τοῦ στόματος' - 'ek tou stomatos' - з уст. Звідки.
З Євангелія обране читання про початок публічного служіння Ісуса Христа — у синагозі в його рідному Назареті. Проста велич у здійсненні пророцтв являє нам Христову простоту.
Цитата у читанні з пророка Ісайї — Ісайї LXI, 1-3. Також схоже місце є в Ісайї LVIII, 6.
Про ці глави писав у Великий піст та після Пасхи за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19092024.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!