Про недостатню розумність

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞
Присвячується Еммі Кок.

розглянемо наступне питання.

Написав у творі Про існування Бога та свідчення про нього, що ми можемо бути недостатньо розумними, щоб бачити, що щось свідчить про Бога. Маю тепер написати детальніше, що це означає.

Погляньмо на притчу про управителя неправедності у Луки XVI. У ній описана ситуація, коли управитель, який не був добрим і праведним, відповідальним, вдався до обману, щоб зберегти своє становище. І Христос порівнює людину з цим управителем. Там, де більшість людей, небайдужих людей, бачитимуть щось зовсім інше і не будуть думати про аналогію з Царством Божим, Христос пропонує саме останнє. Він зосереджує увагу на цій аналогії.

І такого зосередження багатьом вірним бракує. І це створює розслабленість, млявість у сфері розуміння, яка і є однією з ключових складових того, що названо мною недостатньою розумністю.

Зауважу, що таку ж оцінку дає Сам Христос у словах на завершення притчі про управителя.

Тут насправді присутня оригінальність мислення. Адже, якщо ми бачимо неправедність, несправедливість, то переважно схильні думати про сам гріх, про його причини, про те, як з ним боротися, немічні люди можуть навіть спокушатися. А можна виявити оригінальність мислення, оригінальність бачення, глибину розуму і подумати, що може дарувати ця історія для розуміння Царства Божого. Потрібно сказати, що, звичайно, потрібно боротися з гріхами та їх перемагати. Але дуже часто, майже завжди, людям бракує саме того бачення, яке дозволяє пізнавати Боже Царство. І ось це переважно і назване недостатньою розумністю. Ні, не йдеться про обмеженість пізнавальних моливостей людини, хоча вона також має вагоме значення, але більше про те, що сам розум людей не спрямований на бачення Царства Божого, аналогій з ним, з чимось справді високим.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Матеріал чи його значну частину опубліковано у тезах за посиланням. При цитуванні матеріалів, прохання цитувати:
Олександр Жабенко. Передумови, які сприяли виникненню концепції «російського світу», як порушення принципів розуміння Писання. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією д. н. з богосл., проф., прот. Олександра Трофимлюка; д. філос. н., проф., Олександра Сагана; д. філос. з богосл., прот. Андрія Дудченка та ін. Київ : Київська православна богословська академія, 2024. 223 [3] с.