Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Оскільки настав Великий піст, то читання з Нового Завіту замінюються на читання зі Старого Завіту, щоб більше спонукати людей до покаяння.
Оскільки коментую щодо кількох давньогрецьких (койне) прийменників, то Старозавітні читання буду продовжувати коментувати, розглядаючи перший повний переклад на давньогрецьку мову — Септуагінту.
Найбільше читаються книга пророка Ісайї, якого ще називають старозавітним євангелістом
через ясність його пророцтв про Христа, з книги Буття, з якої багато дізнаємося про смисл та потребу в спасінні та про Божу волю, та з книги Притч Соломона, яка є повчальною канонічною книгою, яка покликана підняти людину над буденністю до порогів вічності, приготувати її до вищого через пошук мудрості, а не певних земних здобутків. Усі три книги, як і весь Старий Завіт свідчить про Ісуса Христа, незважаючи на те, що кожна з книг робить це цілком у різний спосіб.
Тема дуже глибока, але потрібно відразу зазначити, що читачі та слухачі Старого Завіту в його часі відрізнялися від сучасних людей. Найсуттєвішою відмінністю було те, що глибина розуміння, особливо розуміння покаяння, навернення, очищення, формувалася у той час, і саме тому читання старозавітних книг найперше відбувається у часі посту, у часі покаяння та підготовки, адже те, з чим стикалися ті люди, також актуальне і зараз.
На 6-му часі:
Ісайї XXIX, 13 — 'ἐν τῷ στόματι αὐτοῦ καὶ ἐν τοῖς χείλεσιν αὐτῶν' — 'en to stomati autou kai en tois kheilesin auton' - в устах своїх і у губах своїх; устами своїми та губами своїми
. Можливі обидва варіанти перекладу. 'ἡ δὲ καρδία αὐτῶν πόρρω ἀπέχει ἀπ’ ἐμοῦ' - 'he de kardia auton porro apekhei ap emou' - серця ж їх тримаються далеко від Мене (прим. за Стронгом)
. Тобто не просто є віддаленими від Бога, але стримують себе від наближення, не піддаються до зближення чи навіть свідомо віддаляються. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує на те, що стараються не мати нічого спільного з Богом.
Ісайї XXIX, 15, 18 — 'ἐν κρυφῇ' — 'en kryphe' - таємно
. Сталий вислів. 'ἐν σκότει' - 'en skotei' - у темряві
.
Ісайї XXIX, 17 — 'τὸ ὄρος τὸ Χερμελ εἰς δρυμὸν' — 'to oros to Khermel eis drymon' - гора Хермел — лісом (прим. за Стронгом)
. Тобто славна серед людей гора Хермел стане диким лісом
. Прийменник 'eis' вказує на те, чим стане гора. Google Gemini Pro пояснює тут, що йдеться про пониження гордих і піднесення смиренних. Те, що було диким і гордим (Ліван), стане покірним і плідним (садом), а те, що вважалося культурним чи цінним зараз, здичавіє і перетвориться на ліс
.
Ісайї XXIX, 18 — 'ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ' — 'en te hemera ekeine' - у той день; того дня
. 'ἐν τῇ ὁμίχλῃ' - 'en te homikhle' - у хмарі; у тумані (прим. за Стронгом)
. Тобто ті очі, які бачать наче в тумані
.
Ісайї XXIX, 19 — 'καὶ ἀγαλλιάσονται πτωχοὶ διὰ κύριον ἐν εὐφροσύνῃ' — 'kai agalliasontai ptokhoi dia kyrion en euphrosyne' - і піднесуться в захопленні убогі через Господа у радості (прим. за Стронгом)
.
Ісайї XXIX, 21 — 'ἐν λόγῳ' — 'en logo' - у слові; словом
. Google Gemini Pro вказує на те, що ті люди перекручують слова і роблять винними невинних у суді. 'ἐν πύλαις' - 'en pylais' - у воротах
. Тобто перешкоджають справедливості, не дають прийти і здійснитися суду. 'ἐν (ἐπ᾿) ἀδίκοις' - 'en (ep) adikois' - у неправді; у неправедності; неправдою; неправедністю; на неправді; на неправедності
. Можливі різні варіанти перекладу (зокрема також і через різні версії прийменника у різних текстах). Перші вказують на те, що ті люди самі залишаються неправедними, а наступні — що своїми гріхами вони перешкоджають тим, хто чинить правильно.
Ісайї XXIX, 22 — 'ἐξ Αβρααμ' — 'ex Abraam' - з Авраама
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про нащадків Авраама, тобто дітей Авраама. Апостол Павло пояснює, що це слів розуміти духовно — як вірних Богові, подібно як був Авраам.
Початок пророцтва цитує апостол Павло, говорячи про Божий Промисел стосовно ізраїльтян. Загалом же слова про Боже спасіння для вірних (в образі Ізраїля), про те, що люди зможуть жити праведно (у Христі зараз, і в Царстві Божому зрештою), а гріхи та лукавий будуть переможені.
Також слова початку цитує Христос, коли говорив з фарисеями та книжниками, які намагалися Його вловити на слові та обвинуватити.
Ісайя підкреслює те, що Господь Вищий над людське, Всевишній, тому неправильно будувати віру на якихось суто людських міркуваннях, досвіді, традиціях.
Неправильно зводити віру лише до людської релігії (однієї з), традиції, збірки правил, бо Господь Вищий того усього (разом і зокрема).
Можна також так розуміти, що якщо віра людини не веде її до оновлення, то ця людина все ще розуміє і сприймає свою віру як певну традицію. У такому випадку серце людини дійсно не є близьким до Бога, хоча Бог близький до кожної людини.
Пророцтво говорить переважно про людей, які не лише не є серцем близькі до Бога, але зневірилися в Живому Бозі, звикли до своєї віддаленості від Нього і тому легко піддатливі гріхам.
Більше про читання з Пророків дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
На вечірні:
Буття XII, 1 — 'ἔξελθε ἐκ τῆς γῆς σου καὶ ἐκ τῆς συγγενείας σου καὶ ἐκ τοῦ οἴκου τοῦ πατρός σου εἰς τὴν γῆν' — 'exelthe ek tes ges sou kai ek tes syngeneias sou kai ek tou oikou tou patros sou eis ten gen' - вийди з землі твоєї, і з роду твого, і з дому батька твого у землю
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки потрібно вийти, також на те, звідки Аврам родом.
Буття XII, 2 — 'ποιήσω σε εἰς ἔθνος μέγα' — 'poieso se eis ethnos mega' - сотворю тебе у великий народ; учиню тебе великим народом
. Прийменник 'eis' вказує на те, ким Господь зробить Авраама, тобто яким є задум Божий щодо Аврама.
Буття XII, 3 — 'ἐνευλογηθήσονται ἐν σοὶ' — 'eneulogethesontai en soi' - благословляться у тобі; благословляться тобою
. Можливі обидва варіанти перекладу, перший вказує на те, що благословення буде в Аврамі поширене на усі племена землі, тобто на всіх людей, а другий — що сам Аврам є тим, через кого Господь благословить людей.
Буття XII, 4(, 5) — 'ἐκ Χαρραν' — 'ek Kharran' - з Харану
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки виходив Аврам, а також звідки він родом. Дивіться вірш 1.
Буття XII, 5 — 'ἐν Χαρραν' — 'en Kharran' - у Харані
. 'εἰς γῆν Χανααν' - 'eis gen Khanaan' - у землю Ханаану
.
Буття XII, 6 — 'διώδευσεν Αβραμ τὴν γῆν εἰς τὸ μῆκος αὐτῆς' — 'diodeusen Abram ten gen eis to mekos autes' - пройшов Аврам землю по всій її протяжності (уздовж) (прим. за Стронгом)
. Вжито сталий вислів.
Початок читань про Аврама (Авраама), батька всіх віруючих
, першого серед патріархів. Три релігії — християнство, іслам та юдаїзм — вважають його великим праведником, особливо виділяють його серед усіх Старозавітних.
Достатньо сказати, що для юдеїв — він — дійсно бездоганний праведник у Старому Завіті та їх родоначальник, батько. Мусульман — пророк і найбільше мусульманське свято — на честь події з його життя (жертвоприношення Ісаака) (яке цього року якраз почалося вчора увечері та триває сьогодні). А для християн — батько всіх віруючих
. Релігієзнавці ці три монотеїстичні релігії називають авраамічними
на його честь.
Повертаючись до історії Аврама (Авраама), скажу, що він був багатим і жив у одному з тогочасних великих міст — Урі халдейському. Але за покликом Божим залишив свою Батьківщину і переселився в Землю Обітниці разом з сім’єю, племінником Лотом (з його сім’єю) та слугами і рабами.
У цьому початку історії Аврама (а також і далі) найскладніше питання — як Аврам упізнав Бога
в Його Одкровенні? Як він дійсно не помилився?
У самому Писанні не говориться прямо, а тема — ключова.
Адже якби Аврам помилився, і не Господь йому явився, а лукавий (а явлення бісів відомі з історії, а також — з досвіду окремих людей), то дії Аврама закінчилися би зовсім іншим результатом — фактично прямо протилежним.
Отже, щоб розуміти глибше, потрібно хоча б трохи розуміти, як Аврам упізнавав Бога
в Його явленнях, в Його зверненнях?
Поширеною серед православних є думка, що лише чиста серцем людина (з очищеним серцем) може упізнати Бога
насправді, чому і Господь не являється кожному і кожній, але деяким людям. І це не можна описати словами.
Але потрібно розуміти, що такий опис на практиці веде лише
до скромної думки про свою недостойність
мати від Бога Одкровення. І у випадку якогось явлення
не дає відповіді на питання його джерела та істинності. Тому можна думати, що такий підхід все ж недостатній.
Є багато прикладів, що явлення бісів супроводжуються певною тривогою, яка виникає в людині, і яка не зникає, сум’яттям, змішанням думок та почуттів, тобто несе негативний відтінок
. Але в багатьох місцях Писання, де йдеться про спокушування лукавим, не говориться нічого про тривогу та неспокій, які він викликає своєю присутністю. Наприклад, для Єви у Раю, для Ісуса в пустелі, для багатьох інших відомих історій.
Більше того, явлення ангелів також може викликати певний страх, принаймні на початку, чому вони часто кажуть Не бійся!
; світло Преображення, будучи приємним і радісним, викликаючи справжній захват, також викликало в апостолів благоговійний страх та піднесення почуттів, і отже, суто чуттєвих критеріїв також недостатньо.
Тоді можна думати, що треба старатися сприймати все цілісно, через призму усього знання, досвіду, віри, почуттів, думок, волі, цінностей та інше
. А ще думка про те, що не треба поспішати з висновками, якщо відбувається щось незвичайне. Бо поспішно прийнявши неправду можна впасти у спокусу лукавого, а поспішно відкинувши справжнє чудо — згрішити проти Святого Духа.
Як це було в Аврама? Як він повірив Богові
?
Писання не дає відповіді, але можливо, тому, що у різних людей прихід до довіри та ввірення себе Богові відбувався по-різному, тому історія Аврама це не розкриває, щоб не обмежувати інших?
Але факт є фактом — Аврам повірив Богові і зробив так, як Той йому сказав.
Більше про читання з Закону дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032023.html
Притчі XIV, 15 — 'πανοῦργος δὲ ἔρχεται εἰς μετάνοιαν' — 'panourgos de erkhetai eis metanoian' - досвідчений же (і вмілий) іде до покаяння (переміни розуму) (прим. за Стронгом)
. Тобто досвідчена і зріла людина поступово розширює своє розуміння, поглиблює, покращує, виправляє його, навчається, набуває досвіду, вдосконалюється, кається тощо.
Притчі XIV, 16 — 'ἀπὸ κακοῦ' — 'apo kakou' - від зла
. Прийменник 'apo' вказує на те, що мудра людина повністю відходить від зла, уникає чинити його.
Притчі XIV, 22 — 'ἐλεημοσύναι δὲ καὶ πίστεις παρὰ τέκτοσιν ἀγαθοῖς' — 'eleemosynai de kai pisteis para tektosin agathois' - милостині ж і довірчі стосунки поряд з тими, хто творить добро, як майстри-теслі роблять вироби з дерева (прим. за Стронгом)
. Використав розлогий переклад, буквальний дає: милостині ж і довіри поряд з теслями добрих (справ, речей)
. Прийменник 'para' тут з давальним відмінком і вказує на те, що уміле творення добра знаходить милостиву підтримку, допомогу і створює довіру. Множина вказує на те, що до такого доброго стану довіри і допомоги покликані усі люди в суспільстві. Також можна помітити пророчу паралель щодо Христа, нареченим батьком Якого був Йосип Обручник, тесля за видом діяльності.
Притчі XIV, 23 — ' ἐν παντὶ μεριμνῶντι' — 'en panti merimnonti' - у кожному дбайливому; у кожному турботливому (прим. за Стронгом)
. Тобто тому, хто працює старанно і з душею, небайдуже. 'ἐν ἐνδείᾳ' - 'en endeia' - у недостачі; у нестачі; у злиднях (прим. за Стронгом)
.
Притчі XIV, 25 — 'ῥύσεται ἐκ κακῶν ψυχὴν μάρτυς πιστός' — 'rhysetai ek kakon psykhen martys pistos' - визволить від злих душу свідок вірний (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'ek' вказує на те, з яких ситуацій визволить правдивий свідок, тобто істинне свідчення дозволяє уникнути глибокого падіння і злочинів, тоді як відсутність такого може вести до зла. Таке ж слово, як і в молитві Господній. Тобто захистить, звільнить, позбавить
. Прийменник 'ek' відрізняється від того, який вжитий у молитві Господній (там 'apo'), що вказує на те, що якщо в молитві Господній йдеться про повне визволення від зла, то тут лише про сам факт спасительності істинного свідчення щодо зла, безвідносно, чи це остаточне визволення. Тому йдеться також про людську мужність, чесність, відкритість, турботу про інших. Дивіться також:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/21022026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01032025.html
Притчі XIV, 26 — 'ἐν φόβῳ κυρίου ἐλπὶς ἰσχύος' — 'en phobo kyriou elpis iskhyos' - у страху Господа надія сильна
. Багатозначні слова — можуть означати і те, що, поєднууючись зі страхом Божим, надія стає сильною, міцною, непохитною, а можуть і те, що сам страх Господній має велику і непомильну надію. Дивіться більше про страх Господній і те, чому він тісно повʼязаний з надією за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Грецький та єврейський тексти сильно відрізняються (як, судячи з усього, майже для всієї книги Притч). Побудова подібна до попереднього. Навчає критичному мисленню, вмінню знаходити, кмітливості, розважливості. Знову мотивує до праведності та мудрості. Говорить про добро милості та милостині, вірності та працелюбності. Страх Божий є підтримкою. Більше про страх Божий є у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
Більше про читання з Повчальних і поетичних книг дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!