Коментар на (1 Тимофія V, 11-21; Луки XVII, 26-37; Галатів IV, 22-31; Луки VIII, 16-21)

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf

Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.

Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.

Літургія:
(1 Тимофія V, 11-21)
1 Тимофія V, 17 — 'ἐν λόγῳ καὶ διδασκαλίᾳ' - 'en logo kai didaskalia' - у Слові та навчанні. Тобто у життя у Христі та навчанні інших.

Апостол Павло говорить про допомогу вдовам та про їх належну поведінку, а також про пресвітерів.

Вдови у той час не мали державної допомоги, також їм було важко себе самим забезпечувати, тому часто ними опікувалася Церква. Тим не менше, якщо у вдови були діти або інші родичі, які могли справді їх утримувати, то Павло каже це робити, а не просити Церкву. Натомість Церква займалася переважно тими вдовами, які дійсно того потребували, бо нікому було їм більше допомагати.

Водночас допомога мала бути спрямована не на пусті розваги, а на добрі потреби.

Якщо ж вдова була молодою, то Павло радить їй одружитися, якщо вона не готова жити у чистоті та вдівстві. А тих, які готові жити чистим побожним життям, Павло окремо вшановує.

Стосовно пресвітерів (священників) Павло каже, що потрібно їх шанувати як Божих служителів. Водночас особливо шанувати тих, які також багато проповідують і добре це роблять. Повага має бути такою, щоб не спішити судити пресвітерів, але лише при підтверджених звинуваченнях. Але якщо пресвітер грішить, і це доведено, тоді викривати і докоряти йому перед іншими відкрито (порада єпископові, ким фактично був Тимофій, крім апостольства). Церковний суд стосовно священнослужителів, таким чином, не може бути таємним, але має бути відомим іншим.

Це останнє правило не завжди дотримується, зокрема також мені згадується місце, де праведний Йосип Обручник хотів відпустити Діву Марію, заручену йому, таємно, щоб не знеславити Її, мавши тоді сумнів щодо Її вірності та чистоти, аж доки не був наставлений Господом того не робити (хоча за Законом Мойсея Йосип міг навіть віддати Марію на суд, який міг завершитися навіть смертельним вироком). Тому слова Павла потрібно розглядати у цьому контексті і шукати, що є кращим у кожному випадку, віддаючи перевагу відкритості (у дусі слів Павла).

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05122023.html

(Луки XVII, 26-37)
Луки XVII, 26, 28 — 'ἐν ταῖς ἡμέραις' — 'en tais hemerais' - у дні. Коли.

Луки XVII, 27 — 'εἰς τὴν κιβωτόν' — 'eis ten kiboton' - у ковчег. Куди.

Луки XVII, 29 — 'ἀπὸ Σοδόμων' — 'apo Sodomon' - із Содому. Прийменник 'apo' вказує, що Лот повністю залишив Содом. 'ἀπ’ οὐρανοῦ' - 'ap ouranou' - з неба. Прийменник 'apo' у своїй формі перед наступним голосним вказує тут на те, що вогонь покинув небо, а також на те, що не небо було причиною вогню, але гріхи людей.

Луки XVII, 31, 36 — 'ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ' — 'en ekeine te hemera' - у той день; того дня. Коли. 'ἐν τῇ οἰκίᾳ' - 'en te oikia' - у домі. Де. 'ἐν (τω) ἀγρῷ' - 'en (to) agro' - у полі. Де. 'εἰς τὰ ὀπίσω' - 'eis ta opiso' - до тих, що позаду. Куди. Мається на увазі, не можна зменшувати зусилля щодо спасіння.

Фактично продовження теми кінця світу та подій перед ним.

Лука подає коротко, на відміну від інших синоптиків (вважають, що його це питання менше цікавило, що він розглядає час переважно як час Церкви, тобто служіння у цьому віці, зокрема соціального).

Спочатку тут у читанні Христос каже про внутрішній стан людей у Святому Дусі: праведність, радість і мир — які можуть цілком бути неявними для оточуючих, або викликати сумніви та заперечення. Натомість далі говорить про загальне настання Царства Божого після Другого Пришестя Ісуса Христа — аналогічно до того, як про те написано в інших синоптиків.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20112023.html

Праведної Анни:
(Галатів IV, 22-31; Луки VIII, 16-21)
Галатів IV, 22, 23 — 'ἐκ τῆς παιδίσκης' — 'ek tes paidiskes' - від (етимологічно цілком можливо, що молодої рабині, але оскільки для рабині загалом вживалося це ж слово, то тут складно сказати, як краще перекласти, тому більш обережим є узагальнений варіант рабині) рабині. 'ἐκ τῆς ἐλευθέρας' - 'ek tes eleutheras' - від вільної. Прийменник 'ek' в обох випадках вказує на походження.

Галатів IV, 24 — 'ἀπὸ ὄρους Σινᾶ' — 'apo orous Sina' - від гори Сінай. Прийменник 'apo' вказує на те, що завіт залишив Сінай або на те, що Мойсей зійшов з гори Сінай, отримавши Закон. 'εἰς δουλίαν' - 'eis doulian' - у рабство. Куди.

Галатів IV, 25 — 'ἐν τῇ Ἀραβίᾳ' — 'en te Arabia' - в Аравії. Де.

Більше про ці читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/09122024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23092023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28102023.html

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!