Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
2 Солунян II, 2 — 'εἰς τὸ μὴ ταχέως σαλευθῆναι ὑμᾶς ἀπὸ τοῦ νοὸς' — 'eis to me takheos saleuthenai hymas apo tou noos' - щоб ви не швидко хиталися від розуму (образу мислення; світогляду)
. Прийменник 'eis' тут вказує на мету дії, а прийменник 'apo' вказує на несправжню причину: апостол має на увазі, що хоча хтось думає, що розумно вважати, що Царство Боже уже настало (вважає це розумом
), але насправді — ні, бо воно ще не настало до Другого Пришестя Ісуса Христа.
2 Солунян II, 4 — 'εἰς τὸν ναὸν τοῦ θεοῦ' — 'eis ton naon tou theou' - у храм Божий; у святиню Божу
. Тобто куди?
, а не де?
сяде. Стосовно Єрусалимського храму в Євангеліях майже завжди вжито інше слово. Може також означати образне сидіння
, тобто поширення світогляду, інформації, проповіді, чуток тощо у храмі, які будуть вітати антихриста.
2 Солунян II, 6 — 'εἰς τὸ ἀποκαλυφθῆναι αὐτὸν ἐν τῷ αὐτοῦ καιρῷ' — 'eis to apokalyphthenai auton en to autou kairo' - щоб об'явитися (відкритися; слово спільнокореневе зі словом
одкровення) йому в його час
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії. Варто додати, що стримування може бути повʼязане з часом — тобто стримує для того, щоб той явився [не раніше, ніж] свого часу
. Стримування також скоріше направлене на обставини (які перешкоджають його появі), а не на саму особу антихриста (яка явиться лише при кінці світу). Інакше довелося б думати, що антихрист уже існує, але чекає явлення
.
2 Солунян II, 7 — 'ἐκ μέσου' — 'ek mesou' - із середини; зсередини
. Сталий вислів. З огляду на написане за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11102025.html
це можуть бути багатозначні слова.
2 Солунян II, 9 — 'ἐν πάσῃ δυνάμει καὶ σημείοις καὶ τέρασιν ψεύδους' — 'en pase dynamei kai semeiois kai terasin pseudous' - у всяких силі, та знаках, та чудесах неправдивих; усякою силою, та знаками, та чудесами неправдивими; з усякими силою, та знаками, та чудесами неправдивими
. Можливі усі варіанти перекладу, які доповнюють один одного.
2 Солунян II, 10 — 'ἐν πάσῃ ἀπάτῃ ἀδικίας' — 'en pase apate adikias' - у всій омані неправедності; усією оманою неправедності
. Можливі обидва варіанти перекладу. 'εἰς τὸ σωθῆναι' - 'eis to sothenai' - щоб спастися
. Прийменник 'eis' тут вказує на мету дії.
2 Солунян II, 11 — 'εἰς τὸ πιστεῦσαι αὐτοὺς τῷ ψεύδει' - 'eis to pisteusai autous to pseudei' - для вірування їх неправді
. Прийменник 'eis' вказує тут на мету дії. Як я раніше писав, апостол Павло часом услід за старозавітними людьми не розрізняє Божого попущення (те, що Бог не хоче, але допускає) та Божої волі (те, що Бог хоче). Це приклад саме такого нерозрізнення: там, де мається на увазі Бог допустить
людям антихриста (Бог не хоче, щоб той таким став, але допустить це), Павло пише Бог пошле
людям антихриста.
Дивіться про необхідність такого розрізнення та те, що воно є в Євангелії, за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27042023.html
та іншими цитованими там посиланнями.
Загалом загадкове місце, яке часто по-різному розуміють. Більшість вважають, що антихрист тут — цілком реальна особа, яка з’явиться перед Другим Пришестям Ісуса Христа. Більше того, це місце є однією з найбільш явних вказівок на реальність (а не символізм чи алегорію) антихриста.
Водночас у Євангеліях темі його появи не приділено значної уваги, є лише непрямі згадки та відсилання до пророцтв Старого Завіту, що ускладнює розуміння. Можна думати це так тому, що спекуляції на тему антихриста часто є необґрунтованими і зрештою посилюють у багатьох людей зневіру.
Також є різні думки, що мається на увазі щодо того, хто або що стримує
появу антихриста. Наприклад, є думка, що це Святий Дух, або інша — що це колишня Римська (правова) держава (можна було б зараз сказати — сильне міжнародне право та державні влади), є також інші думки.
Уся логіка побудови та дій антихриста виходить з того, що диявол хотів би чим швидше його приходу, а щось від Бога стримує здійснення цього бажання.
Часто також розуміють так, що покаяння людей віддаляє
час кінця світу, тоді як бездумність людей і нерозкаяні гріхи наближають. Бог знає точний час і всі обставини як Всевідаючий, але з точки зору людей — події виглядають саме так.
Тим не менше, важливо також те, що антихрист не повинен бути в центрі уваги вірних, оскільки вірні належать Богові. Але і нехтувати тим, що про нього відомо, неправильно, бо це відкрито Богом людям.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/11122024.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22112023.html
Луки XII, 48 — 'παρ’ αὐτοῦ' — 'par autou' — від зблизька нього
. Прийменник 'para' в його формі перед наступним голосним тут з родовим відмінком. Така конструкція вживається щодо ісходження Святого Духа від Отця і щодо людської природи Ісуса Христа. Дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Можна думати, що оскільки людині дано Божі дари через Сина Божого та Святого Духа, то і Господь очікує від тих, кому багато дано, уподібнення Христу, богоподібності та плодів Святого Духа.
Луки XII, 51 — 'ἐν τῇ γῇ' — 'en te ge' - у землі
. Де? Йдеться про сталий постійний мир.
Луки XII, 52 — 'ἀπὸ τοῦ νῦν' — 'apo tou nyn' - відтепер
. Сталий вислів, прийменник 'apo' вказує, починаючи з якого моменту часу відбувається дія. 'ἐν ἑνὶ οἴκῳ' - 'en heni oiko' - в одному домі
. Де.
Луки XII, 57 — 'ἀφ’ ἑαυτῶν' — 'aph heauton' - від самих себе
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним 'he' вказує на те, що отримані висновки мають бути більш об'єктивними. Також можна думати, що думати від самих себе
означає, що люди не знатимуть точно час і обставини кінця світу, але матимуть різні думки на тему. Господь заохочує думати, але не заохочує довіряти різним ідеям. Будьте готові!
, але не знаєте
.
Луки XII, 58 — 'ἐν τῇ ὁδῷ' — 'en te odo' - у дорозі
. 'ἀπ’ αὐτοῦ' - 'ap autou' - від нього
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує, що визволення від супротивника має бути повним, цілковитим. 'εἰς φυλακήν' - 'eis phylaken' - у в'язницю
. Куди. Підкреслює те, що вірні цього не бажатимуть, але можуть стати жертвами.
Загалом тут йдеться переважно про готовність до Божого суду, Божих відвідин, також про складності у стосунках з людьми через віру, коли потрібно буде її берегти всупереч оточенню, навіть найріднішим людям.
Йдеться також про незгоду та суперечки, конфлікти, про важливість примирення та миру як такого.
Не мир, але поділ
— означає надзвичайну дієвість Євангельських істин у їх прийнятті та втіленні в життя людьми — буквально вони настільки активні
(порівняйте з хімічно-активними реагентами), настільки вони мають багато енергії, дії, сили, що люди, єднаючись з Христом, не можуть не активізувати великої кількості процесів — явних і неявних навколо та навіть віддалік. Тому життя згідно Євангелія — не пасивне, але активне; не спокійне, але динамічне і рухливе; не повільне, але насичене і так далі. А найкраще цей стан може описати стихія вогню, звідки порівняння.
Але як у природі різні речовини бувають дуже зчеплені разом, і може виникати у людей потреба в їх розділенні, перетворенні та інше, так і стосовно Євангелія — його прояви дуже енергійні та діяльні, а інакше не можна спасти деяких людей.
Господь Ісус Христос каже також про те, що люди загалом мало уваги приділяють вірі, розумінню Божих істин, пізнанню істини, натомість зосереджуючись значно більше на земних застосуваннях своїх знань. А це неправильно.
І також навчає, що примирення має бути активним — ми маємо прагнути і дбати по мир, а не очікувати дій інших.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/06112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07112023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!