Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Літургія:
Безсрібників Косьми та Даміана Асійських:
Про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14072023.html
Про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/23062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/08072024.html
2 Коринтян III, 13 — 'εἰς τὸ τέλος' - 'eis to telos' - у кінець; у завершення
. Можна думати, що вдивлялися
, тобто Мойсей хотів, щоб старість його обличчя не відволікала від пізнання Бога. Водночас Бог хотів, щоб слава обличчя Мойсея також спонукала людей до богопізнання. Хоча формально Мойсей старався зробити протилежне
до Бога (ховав обличчя, яке Бог навпаки хотів прославити), але вони діяли спільно разом до однієї загальної мети — сприяти пізнанню та прославі Бога.
2 Коринтян III, 14 — 'ἐν Χριστῷ' - 'en CHristo' - у Христі
. Наголошує на житті у Христі. Тобто мало просто бути християнами за переконаннями, але потрібно і жити у Христі, щоб зняти те покривало
.
2 Коринтян III, 18 — 'ἀπὸ δόξης εἰς δόξαν' - 'apo doxes eis doxan' - від слави у славу; зі слави у славу
. Тут вживається прийменник 'apo' замість більш часто вживаного у таких випадках прийменника 'ek'. Цей перший підкреслює, що люди виходять і залишають
старе для нового. Подібна логіка у Євангеліях є у притчах про нові бурдюки та нову одежу. Дивіться більше за посиланнями:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13092024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25092024.html
'ἀπὸ κυρίου πνεύματος' — 'apo kyriou pneumatos' - від Господнього Духа
. Тут прийменник 'apo' вживається в іншому смислі — підкреслюючи, що це є даром Святого Духа.
Павло дуже образно і глибоко описує досвід Нового Завіту у порівнянні зі старозавітнім Мойсеєм та ізраїльтянами. Мойсей ховав славу, бо його тіло було старим (йому було 80-120 років, хоча він зберігав міцність тіла і цілковиту повну ясність розуму), а також для того, щоб ізраїльтяни не бачили у ньому божество. Павло раніше писав, що Старий Завіт має славу, але він минає, натомість Новий є таким, що триватиме. І тут він пояснює, як ця слава Нового Завіту, Божого відкуплення та спасіння, прослави та подібне через співдію Богові вірних у Христі, у Святому Дусі, як ця слава їх преображає — від слави у славу
— тобто не згасає, не зупиняється, але триває і зростає.
Покривалом
же образно названо потребу очікувати на Христа. Поки людина чекає на Христа як не така, яка уже є Христовою, чекає, наче чужа, доти і це покривало
на ній є. А як вона стає Христовою, стає своєю
Христу, то покривало
знімається, поступаючись відкритому обличчю
єднання з Христом і співпреображення з Ним у Святому Дусі.
Фактично усе разом означає, що Господь Ісус Христос, за образом Якого усі люди сотворені, прагне преобразити людей у спасінні так, щоб усунути це покривало, цю перешкоду
лише очікування
, а не самої дійсності, щоб ми пізнали Його обличчям до обличчя
, відкрито, вільно і сміливо.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16112024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28102023.html
Луки VI, 1 — 'ἐν σαββάτῳ' - 'en sabbato' - у суботу
. Коли.
Луки VI, 4 — 'εἰς τὸν οἶκον τοῦ θεοῦ' - 'eis ton oikon tou theou' - у дім Божий
. Тобто у храм. Куди.
Луки VI, 6 — 'ἐν ἑτέρῳ σαββάτῳ' - 'en hetero sabbato' - в іншу суботу; іншої суботи
. Коли. 'εἰς τὴν συναγωγὴν' - 'eis ten synagogen' - у синагогу
. Куди.
Луки VI, 7 — 'ἐν τῷ σαββάτῳ' - 'en to sabbato' - у суботу
. Тут з артиклем, який може вказувати на те, що це не просто день тижня, не лише Божа заповідь, а особлива заповідь і практика, важлива для самих книжників і фарисеїв, щось визначальне для них та їх побожності.
Луки VI, 8 — 'εἰς τὸ μέσον' - 'eis to meson' - усередину; посередині
. Сталий вислів. Куди.
Писав щодо паралельного місця від Матфея:
Ключ розуміння у цьому уривку — Матфея XII, 7 — цитата з пророка Осії VI, 6: Бо милості Я бажаю, а не жертви, і пізнання Бога більше, ніж всепалень
. Власне ці слова показують, що Господь хоче, щоб ми чинили у суботу (неділю, День Господній, у свята, Якщо більш загально).
Милість і пізнання Бога.
Священники невинні, бо вони чинять службу, а це і те, й інше; Давид не винний був, бо цим відкрилося Боже благовоління до нього; апостоли не винні, бо свідчать тим про те, що вони з Господом Ісусом Христом. Можна продовжити цей список і далі, зокрема стосовно самих же юдеїв та їх зібрань у синагогах у суботи.
Також ці слова мають і більш загальний сенс — для добра завжди час хороший. Тобто для справжнього добра час не є перешкодою.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12102024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14102023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!