Коментар на (Римлян XI, 25-36; Матфея XII, 1-8 )

Олександр Сергійович Жабенко 🇺🇦
Слава Ісусу Христу!
🌞

Оскільки у працях, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.

Літургія:
(Римлян XI, 25-36)
Римлян XI, 25 — 'παρ’ ἑαυτοῖς' - 'par heautois' - близько самих себе. Прийменник 'para' у своїй формі перед наступним 'he' тут з давальним відмінком (у деяких рукописах фігурує натомість 'en') і вказує на те, що йдеться про самооцінку, на основі власних критеріїв та міркувань, тобто суто субʼєктивну думку. 'ἀπὸ μέρους' - 'apo merous' - почасти. Сталий вислів.

Римлян XI, 26 — 'ἐκ Σιὼν' - 'ek Sion' - з Сіону; від Сіону. Звідки. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що Сіон символізує Прихід Христа. 'ἀπὸ Ἰακώβ' - 'apo Iakob' - від Якова. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що йдеться про повне визволення від безбожності, нечестя, гріха.

Римлян XI, 32 — 'εἰς ἀπείθειαν' - 'eis apeitheian' - у невіру; у непослух. Куди. Знову апостол Павло, слідуючи за Старозавітним розумінням не розрізняє Божої волі та Божого попущення — Бог насправді допустив людям непослух, невіру, але там, де немає цілковитої вірності та відповідальності людей, Він являє милість до всіх. Дивіться більше за посиланнями та цитованими там іншими:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/03072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02072025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/01072025.html

Римлянам XI, 36 — 'ἐξ αὐτοῦ καὶ δι’ αὐτοῦ καὶ εἰς αὐτὸν τὰ πάντα' - 'ex auton kai di autou kai eis ta panta' - буквально: з (від) Нього (як Джерела, Початку), через Нього (як Силою) і до (в) Нього (як пункт призначення руху, як кінцева Мета). На всіх етапах розвитку та вдосконалення Бог веде людей до добра, до блаженства, до Себе. 'εἰς τοὺς αἰῶνας· ἀμήν' - 'eis tous aionas amen' - навіки. Амінь. Сталий вислів.

Загалом це підсумок кількох читань щодо долі Ізраїлю та християн з колишніх язичників.

Павло збалансовує бачення і тих, і інших стосовно самих себе та навзаєм.

Ще додам, що Божі дари і покликання — йдеться про надприродні дари і Одкровення, а не про природні дари. Природні дари люди і народи можуть отримати, можуть і згодом втратити, вони можуть бути у певний проміжок часу вичерпані або замінені на нові, але надприродні дари — про них Павло каже, що вони невідкличні, тобто Бог, даруючи їх, дарує не для того, щоб потім забрати. Так, люди можуть відкинути ці дари, але Сам Господь не забере їх.

Як говорилося раніше, Старозавітні люди не розрізняли Божої волі та Божого попущення, Павло, цитуючи їх, також не розрізняє. Тому те, що Бог допустив, він описує у термінах замкнув.

Далі, нарешті, він показує, що потрібно розрізняти, — словами про глибини Божого розуму і премудрості, але ставлячи питання, не йде далі. Скоріше всього, він хоче цим залучити самих слухачів до активних роздумів і того, щоб вони дією Святого Духа прийшли до розрізнення поступово, в міру зростання у Христі.

Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26062025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27062025.html
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19072024.html

(Матфея XII, 1-8 )
Матфея XII, 1 — 'Ἐν ἐκείνῳ τῷ καιρῷ' - 'en ekeino to kairo' - у той час; того часу. Коли. Сталий вислів.

Матфея XII, 2 — 'ἐν σαββάτῳ' - 'en sabbato' - у суботу. Коли.

Матфея XII, 4 — 'εἰς τὸν οἶκον τοῦ θεοῦ' - 'eis ton oikon tou theou' - у дім Божий. Куди.

Матфея XII, 5 — 'ἐν τῷ νόμῳ' - 'en to nomo' - у Законі (Мойсея, Божому). Де. 'ἐν τῷ ἱερῷ' - 'en to hiero' - у храмі. Де.

Ключ розуміння у цьому уривку — Матфея XII, 7 — цитата з пророка Осії VI, 6: Бо милості Я бажаю, а не жертви, і пізнання Бога більше, ніж всепалень. Власне ці слова показують, що Господь хоче, щоб ми чинили у суботу (неділю, День Господній, у свята, Якщо більш загально).

Милість і пізнання Бога.

Священники невинні, бо вони чинять службу, а це і те, й інше; Давид не винний був, бо цим відкрилося Боже благовоління до нього; апостоли не винні, бо свідчать тим про те, що вони з Господом Ісусом Христом. Можна продовжити цей список і далі, зокрема стосовно самих же юдеїв та їх зібрань у синагогах у суботи.

Також ці слова мають і більш загальний сенс — для добра завжди час хороший. Тобто для справжнього добра час не є перешкодою.

Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/19072024.html
https://www.instagram.com/p/C5kr6Misfmu/

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!