Христос Воскрес!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Літургія:
Діяння III, 19 — 'καιροὶ ἀναψύξεως ἀπὸ προσώπου τοῦ κυρίου' — 'kairoi anapsyxeos apo prosopou tou kyriou' - часи освіження від лиця Господа
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що це освіження, ставання знову свіжими
, живими, духовна молодість є даром Божим.
Діяння III, 21 — 'διὰ στόματος τῶν ἁγίων ἀπ’ αἰῶνος αὐτοῦ προφητῶν' — 'dia stomatos ton hagion ap aionos autou propheton' - через уста святих від віку Свого пророків
. Прийменник 'apo' в його формі перед наступним голосним вказує тут на те, що йдеться про початок відліку часу, про те, що час пророків був від початку — звідси і патріархи можуть бути названі пророками Божими.
Діяння III, 22 — 'προφήτην ὑμῖν ἀναστήσει κύριος ὁ θεὸς ἡμῶν ἐκ τῶν ἀδελφῶν ὑμῶν ὡς ἐμέ' — 'propheten hymin anastesei kyrios ho theos hemon ek ton adalphon hymon hos eme' - пророка вам підійме (воскресить) Господь Бог наш з братів ваших подібно до мене (як мене)
. Прийменник 'ek' вказує тут на походження Христа за людською природою — з народу Ізраїльського. Подібно
— прислівник, що вказує на те, як це відбудеться, тобто зокрема що юдейська Пасха є прообразом істинної Пасхи, Світлого Воскресіння Христа, а вихід з єгипетського рабства — на спасіння від гріха та смерті, вхід у Землю Обітниці — на здійснення Божих обітниць у Христі, також на вічне Царство Боже.
Діяння III, 23 — 'ἐκείνου ἐξολεθρευθήσεται ἐκ τοῦ λαοῦ' — 'ekeinou exolethreuthesetai ek tou laou' - того буде цілком винищено з народу
. Прийменник 'ek' вказує тут на те, що загине лише та людина, але не народ. Причина, чому НЕ можна казати, що єврейський народ винен у розпʼятті Христа та подібне.
Діяння III, 24 — 'ἀπὸ Σαμουὴλ καὶ τῶν καθεξῆς' — 'apo Samouel kai ton kathexes' - від Самуїла та наступних
. Прийменник 'apo' вказує тут на початок відліку.
Діяння III, 25 — 'ἐν τῷ σπέρματί σου ἐνευλογηθήσονται πᾶσαι αἱ πατριαὶ τῆς γῆς' — 'en to spermati sou eneulogethesontai pasai ai patriai tes ges' - у Насінні твоєму благословляться усі племена землі; Насінням твоїм благословляться усі роди землі
. Тобто усі люди. Йдеться про Ісуса Христа. Більше про обітницю Авраму (Аврааму) дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/20032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27032026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/22032026.html
Діяння III, 26 — 'ὑμῖν πρῶτον ἀναστήσας ὁ θεὸς τὸν παῖδα αὐτοῦ ἀπέστειλεν αὐτὸν εὐλογοῦντα ὑμᾶς ἐν τῷ ἀποστρέφειν ἕκαστον ἀπὸ τῶν πονηριῶν ὑμῶν' — 'hymin proton anastesas ho theos ton paida autou apesteilen auton eulogounta hymas en to apostrephein ekaston apo ton ponerion hymon' - вам спочатку воскресив Бог Отрока Свого, послав Його благословити вас у відверненні кожного від злих ваших; вам спочатку воскресив Бог Отрока Свого, послав благословити вас відверненням кожного від злих ваших
. Прийменник 'apo' вказує тут на те, що відвернутися від зла, від гріхів, від лукавства не лише особисто кожної наверненої людини, але і від гріхів інших повністю, тобто зокрема також на перемогу над спокусами. Тут підкреслюється упокорення Сина Божого.
Продовження проповіді Петра з приводу зцілення кривого. Про початок дивіться у творі за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042026.html
Діяння III, 21 — часи відновлення
— час Другого Пришестя Христового у славі. Дехто розумів так, що відновлення
(αποκαταστασις) — це те, що усе розумне творіння навернеться до Бога і зрештою, навіть після мук, стане добрим і не буде більше мучитися. Варто відмітити, що тут видно, що йдеться про відновлення до Другого Пришестя Ісуса Христа у славі, тоді як часто вчення про апокатастасіс
має на увазі відновлення творіння уже після мук, що вказує на неузгодженість з цими словами. Отже, загалом Писання не підтверджує скінченність вічних мук для диявола та тих, хто з ним. Навпаки, висловлюється завжди, що вони не закінчаться. Тому така думка не є прийнятою Церквою.
Краще зрозуміти це питання можна після гарного твору за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/BesidaNaSlovaCHrystaStrakh.html
У силу здійснення свободи творіння стан його у вічності буде таким, що не змінюється на протилежний — радість буде радістю, що зростає, а муки будуть муками, які не перетворяться на радість.
Петро проповідує про Ісуса як про Обіцяного Богом Месію.
Більше про читання дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24042023.html
Іоана II, 1, 11 — 'ἐν Κανὰ τῆς Γαλιλαίας' — 'en Kana tes Galilaias' - у Кані Галілейській
. Де.
Іоана II, 2 — 'εἰς τὸν γάμον' — 'eis ton gamon' - на весілля
. Куди.
Іоана II, 11 — 'ἐπίστευσαν εἰς αὐτὸν οἱ μαθηταὶ αὐτοῦ' — 'episteusan eis auton hoi mathetai autou' - увірували у Нього учні Його
. Дивіться більше за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/16042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/18042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24042025.html
Розповідь про участь Ісуса, Божої Матері та апостолів у весіллі в Кані Галілейській, а також про перше чудо Ісуса — перетворення води на найкраще вино (майже неалкогольне, схоже на свіжий виноградний сік, про що писав раніше в інших творах, дивіться, наприклад, за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Вино швидко закінчилося — це означає, що люди вільно пили та їли в присутності Ісуса та Марії, апостолів, тобто Вони ніяк не були стримувачами
радісної події, святкування. Господь, Який сотворив людей для блаженної вічності з Ним, радів чудовій події одруження Своїх друзів.
Господь на прохання Матері відповідає не зовсім зрозуміло — але в загальному виконує прохання Марії. Дещо загадкові слова Ісуса стають зрозумілішими, якщо подивимося на них як на слова Бога-Творця, Який радіє з людьми природній радісній події — їх одруженню. Він уже обдарував їх одруженням, уже благословив Своєю присутністю, уже розділив і примножив їх радість у звичайний і навіть благодатний спосіб — а тут ще потрібне чудо… Це показує, що природної радості від стосунків, від спілкування, від радості особливої події та подібне цілком достатньо, і вона не потребує у такому випадку ще чогось надзвичайного і надприродного — чуда. Господь навчає цим нас цінувати життя.
Друга причина — містична — у Таїнстві Євхаристії Він перетворює вино на Свою Кров, а тут потрібно щось ще перетворити на вино. Причому на самому початку служіння, тоді як Євхаристія була при завершенні. Також з пробитого ребра Ісуса згодом витечуть кров і вода, що буде засвідчене, що також розуміють таємничо через сотворення людини в Раю та союз Христа і Його Нареченої — Церкви (з ребра першого Адама була сотворена Єва, а Церква утверджується через Таїнства Ісуса — через воду та кров — Хрещення та Причастя). У Кані вода має повністю стати вином, тоді як у Таїнстві Причастя Кров подається під виглядом вина. Це зовсім різні стани. Господь хоче зберегти унікальність Євхаристії.
Але обидві причини не є власне перешкодою для Божої любові та щедрості. Тому Господь виконує прохання Матері і творить перше чудо.
Ще однією деталлю є те, що Діва Марія каже слугам послухатися Ісуса, а вони слухають Її і Його. Але Вона не є господинею дому, не має слуг, отже, слуги роблять щось не з обовʼязків, а з іншої причини. Можливо, Марія та Ісус мали якісь глибші стосунки до наречених, чому до них прислухалися слуги наречених. Але тоді відсутність вина означала не лише нестачу у наречених, але і кидала б тінь
на Ісуса та Марію. З іншого боку уся ситуація, де Марія просить Сина, слухає Його і спонукає інших слухати Христа, є виявом Церкви.
Це також наука для нас, бо означає, що Господь, Який сотворив суботу для людини, а не людину для суботи
, діє для добробуту людей, діє з любові до людей. Також тут видно, що живі стосунки з людьми для Бога важливіші, ніж певні закони природи, які Він сотворив (бо Він перемінює воду на вино), за часи (безособовий, але значимий), за розуміння чи нерозуміння, зокрема оточуючих. Це перетворення є знаком і символом багатьох наслідків служіння Сина Божого людям.
Також колись Мойсей перетворив силою Божою воду на кров, а згодом гірку воду на солодку, Ілля силою Божою спалив воду вогнем з неба, а тепер чудо Христа являє повноту прообразів — Син Божий наповнює людей не просто радістю, але щастям, і не керує стихіями, а робить людей причасними Божому життю.
Дивіться також два твори за посиланнями:
https://www.instagram.com/p/DWeMiPGDdnm/?img_index=1
https://www.instagram.com/p/DWv-sIsjSH1/?img_index=1
Так Господь вчинив перше чудо, показав силу заступництва Божої Матері та Свою любов до людей.
Більше про читання дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/28042025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24042023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!