Слава Ісусу Христу!
🌞
Оскільки у праці, опублікованій за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
а ще раніше в інших, опублікованих за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/17082024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/12112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/27112024.html
написано, що вживання прийменників має важливе значення для правильного розуміння важливих і актуальних питань, зокрема питання влади, то пишу коментарі щодо вживання саме цих прийменників. Як порада щодо читання написаного — можна читати вірш у перекладі чи/та оригіналі (хто має таку змогу), а тоді відповідний коментар щодо прийменників тут. Далі потрібно зрозуміти, якої частини вірша стосується коментар, а також обдумати, що суттєве для розуміння він стверджує — чи рідше — заперечує. Таке вдумливе читання допомагає поглибити розуміння і береже від згаданих помилок.
Підготував покращений варіант мого дослідження, презентація якого доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/vystup-2025-hypo-genitive-Romans-XIII_1.pdf
Матеріал дослідження наразі готується до публікації. Маю надію, якщо дасть Бог, пізніше представити повніші результати після виходу публікації.
Сам список посилань щодо прийменників буду оновлювати за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/02082025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/Pryjmennyky.html
крайній — раз або двічі на місяць, щоб зберігати актуальною версію тексту і надалі.
Згадки Стронга (прим. за Стронгом) у перекладі оригінального тексту означають, що слово узято зі словника Стронга, а конкретне значення обране після перекладу та коментаря Google Gemini Fast 3.
Рання:
Про читання з Євангелія дивіться за посиланням:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/25052025.html
Лірургія:
Преподобного Іоана Ліствичника:
Ефесян V, 9 — 'ἐν πάσῃ ἀγαθωσύνῃ καὶ δικαιοσύνῃ καὶ ἀληθείᾳ' — 'en pase agathosyne kai dikaiosyne kai aletheia' - у всякій доброті, і праведності (справедливості), й істині
.
Ефесян V, 12 — 'τὰ γὰρ κρυφῇ γινόμενα ὑπ’ αὐτῶν' — 'ta gar kryphe ginomena hyp auton' - бо те, що таємно зʼявляється (чиниться, здійснюється) ними
. Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан дієприкметника, а також певною мірою, що ті люди виступають і самі наче знаряддя гріхів
.
Ефесян V, 13 — 'τὰ δὲ πάντα ἐλεγχόμενα ὑπὸ τοῦ φωτὸς φανεροῦται' — 'ta de panta elenkhomena hypo tou photos phaneroutai' - те все, бувши освітленим світлом, стає видимим (явним)
. Тут йдеться про явище відбивання світла, про що більше писав за посиланням:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Прийменник 'hypo' тут з родовим відмінком і вказує на те, що це пасивний стан дієприслівника/дієприкметника, також на те, що світло тут виступає знаряддям для того, щоб щось стало явним, видимим, очевидним, повчальним тощо.
Ефесян V, 14 — 'ἀνάστα ἐκ τῶν νεκρῶν' — 'anasta ek ton nekron' - воскресни з мертвих (як завершена дія)
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки відбувається перехід — від смерті до життя вічного.
Ефесян V, 18 — 'μὴ μεθύσκεσθε οἴνῳ, ἐν ᾧ ἐστιν ἀσωτία, ἀλλὰ πληροῦσθε ἐν πνεύματι' — 'me methyskesthe oino, en ho estin asotia, alla plerousthe en pneumati' - не ставайте пʼяними (не впивайтеся) вином, у чому є безглуздість (розпуста, надлишковість, марнотратство), але будьте наповненими у Дусі (Духом) (прим. за Стронгом)
. Багатозначні слова. Щодо наповненості мається на увазі найперше власне Сам Дух Святий, але також разом з тим і те, що Він дарує.
Образ світла потребує пояснення, оскільки може бути неправильно зрозумілий. Ефесян V, 13-14 (початок) перекладено українською як: Усе, що засуджено, виявляється світлом, оскільки все, що виявляється, стає світлом…
.
Натомість більш дослівний переклад виявляє деталі та дозволяє зрозуміти фрагмент. Але все що викривається (засуджується, стає явним з докором) світлом стає видимим, бо все, що стає видимим, є світлом
.
стає видимим, є світлом
— йдеться про явище відбивання світла предметами, які не випромінюють свого власного світла і видимі у відбитому світлі. Сюди відносяться більшість предметів та істот, які ми бачимо, зокрема і самі люди. Тобто мається на увазі, що якщо ви помістите під світло предмет, то усякий (не рахуючи абсолютно чорні тіла, яких у природі серед звичайних несамосвітних об'єктів дуже мало) почне відбивати та розсіювати частину світла, якої може бути достатньо, щоб освітити щось ще. Наприклад, так (там переважний механізм — розсіювання світла, але також з подібними наслідками) освітлюється небо на світанку чи у сутінках. Ця відбита частина світла також є світлом, тільки відбитим (у нього змінюється поляризація та інтенсивність, також спектр, але то окрема тема).
Отже, Павло має на увазі, що якщо хто викриває істиною та чеснотою гріх та неправду, то вони у світлі істини та чесноти стають видимими як гріхи та пороки, як обман та неправда, і ця видимість також потрібна, щоб бачити ясно усе. При цьому викритий гріх не є чеснотою і не стає нею, як і неправда не стає істиною. Але їх викриття служать тоді утвердженню істини та чесноти.
під світлом
— тобто якщо викриття та суд відбувається за благодаттю Божою, правильно, якщо гріх та неправда займають у цьому правильне місце низького.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/05062023.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/24062024.html
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/13022025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032023.html
Євреїв VI, 16 — 'εἰς βεβαίωσιν ὁ ὅρκος' — 'eis bebaiosin ho horkos' - для підтвердження клятва; у підтвердження клятва (прим. за Стронгом)
. Прийменник 'eis' вказує на мету.
Євреїв VI, 17 — 'ἐν ᾧ' — 'en ho' - у чому; чим; у якій
. Тобто під час суперечки, коли люди гріхами стали суперечити Богові, Бог клятвою показав, що є істинним. Глибший погляд показує, що клятва Бога Самим Собою є вказівкою на Боговтілення і смирення Сина Божого, водночас вказує на те, що Син Божий безумовно є Богом. 'ἐμεσίτευσεν' — 'emesiteusen' - опосередкував; (зробив те) за посередництвом
- від 'μεσιτεύω' - бути посередником; бути між двома різними позиціями, людьми тощо
, тобто Божа клятва є наче посередником
між Богом та людьми.
Євреїв VI, 18 — 'ἐν οἷς ἀδύνατον ψεύσασθαι τὸν θεόν' — 'en hois adynaton pseusasthai ton theon' - у яких неможливо сказати Богові неправди
. Тобто Бог так ще ясніше, по-людськи
показує істинність обітниці. Ще одна вказівка на Боговтілення.
Євреїв VI, 19 — 'εἰς τὸ ἐσώτερον τοῦ καταπετάσματος' — 'eis to esoteron tou katapetasmatos' - у внутрішнє завіси (прим. за Стронгом)
. Тобто всередину того, що відділяє завіса.
Євреїв VI, 20 — 'εἰς τὸν αἰῶνα' — 'eis ton aiona' - у віки
. Тобто навіки, назавжди. Сталий вислів.
Історію жертвоприношення Ісаака, дай, Боже, будемо невдовзі розбирати у будній день, а зараз зупинюся на самій клятві Самим Собою
. Тут, на мою думку, Сам Собою
— це таємничо означає, що Бог, Який клянеться, Сам принесе Жертву, подібно до прообразу Ісаака. Отець послав Сина, а також і Дух разом з Ними, Син приніс Себе у Жертву і прийняв її разом з Отцем і Святим Духом. Тобто це сказано приховано про те, що Христос є Богом, і що Він є Жертвою за наші гріхи задля нашого спасіння. А слова ці стосуються у Трійці Святій Єдиного Бога.
Павло про це не говорить, а говорить про те, що таким чином слово Боже вірне і неоманливе. Місце дуже близьке за смислом до іншого місця, яке стосується Божої вірності, і яке розглядали недавно:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/31012026.html
Наведу тут розлогий уривок-цитату.
Перші 3 вірші (2 Тимофія II, 11-13) містять дуже гарні і глибокі думки, прекрасне міркування і розкривають логіку, тому важливо зупинитися на них детальніше. Сьогодні, роздумуючи над прочитаним, побачив, що завершення 13 вірша виглядає певною мірою не так
, як інші два з половиною. Це і привело мене до наступного бачення. У 12 та 13 віршах йдеться про зречення, відцурання, відкинення і заперечення — водночас логіка побудови 13-го вірша інша, ніж 2-х попередніх. Замість подібного якщо ми невірні, то і Він буде невірним
звучить прямо протилежне — Він залишиться вірним
і пояснення — бо не може зректися Самого Себе
. Але ця інша логіка включена у цілісне міркування як його органічна частина. Отже, думка про Самого Себе Христа
тут ключова. Коли людина невірна, то це не те ж саме, що вона відрікається Христа (порівняйте протилежні висновки у віршах 12 та 13). Але у відповідь на невірність людини замість дзеркального і справедливого (як у попередніх частинах цих віршів загалом) слідує звʼязок з Самим Собою у Христа. Це також певне дзеркало
— але в іншому смислі. Ці слова вказують на те, що коли людина втрачає віру (яка у неї була) або діє невідповідно до неї, то насправді зрікається самої себе, цурається самої себе, відкидає саму себе. З цього приводу згадуються відомі слова про те, що коли людина впадає у розпач, у ремствування на Бога, то не Бог її залишає, але вона залишає Бога. Водночас такий стан і кінцівка вірша 13 показують, що Господь залишається Вірним. Духовна слабкість, яку так виявляє у цьому вірші людина, Христу невластива. І це сильна підтримка для кожної людини у часі, коли вона може відчувати немічність своєї віри у Христа — їй потрібно не зрікатися себе. Віра Христова справді розкриває людину. Потрібно ще сказати про відмінність з місцями, де український переклад (як подібно і багато інших) дає зректися себе, узяти свій хресті та йти за Христом
. Там вжито спільнокореневе, але інше слово в оригіналі. 'ἀπαρνησάσθω ἑαυτὸν' — 'ἀρνήσασθαι γὰρ ἑαυτὸν'. Префікс 'ap-' тут вказує на повне зречення, повне покидання і зміну попереднього на нове. Ступінь цілковитості
, який він підкреслює, вказує на те, що йдеться про кардинальне зречення, заперечення, покидання. І таке може мати добрий смисл лише щодо гріхів та пороків, гріховних пристрастей. Можна так сказати, що зректися Христа в смислі віршів 2 Тимофія II, 11-13 людина може навіть несвідомо, не відчуваючи цього, це не має бути обовʼязково свідома й остаточна позиція, також коли людина втрачає віру у смислі цих же віршів, це не означає, що вона чинить апостасію, відсупництво чи кидає рішучий і усвідомлений виклик Христу — але лише сам факт заперечення і відкинення того, що було її вірою. Водночас коли Христос заповідає зректися себе (з префіксом 'ap-'), то йдеться про рішучий вибір, протистояння, повне усвідомлене відкидання — і це йдеться не про те, ким людина є, а про її гріхи — відречення від гріхів, гріховного минулого, потягу до старих падінь і гріхів тощо. Коли Христос вживає це слово щодо майбутнього зречення апостола Петра, то Він підкреслює, що Петро при цьому зовсім втратить свою віру і самовладання (перейде у прямо протилежний стан). Тому ці 3 вірші — 2 Тимофія II, 11-13 — звучать водночас обнадійливо і як пересторога. Дивіться також вірш за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DT6fS8BAiZV/?img_index=1
Скажу ще трохи про терпіння і спільне царювання. Коли людина страждає невинно за Христа, що хоча ці страждання не мають викупної сили, але вони дають їй участь у Стражданнях Самого Христа. Писав про це питання у різних апостолів, зокрема за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/29012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07112025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/04012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/07012026.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/15072023.html
але на таку важливу думку не звернув у них належної їй уваги. Отже, тут це важливо написати.
А далі у сьогоднішньому читанні святий Павло говорить про надію. Надією у справжньому сенсі є Сам Христос.
Це місце можна вважати одним з найпромовистіших свідчень Старого Завіту про те, Ким є Ісус Христос (а також і Нового).
Євреїв VI, 18 — також знову вжито слово παρακλησιν — ισχυραν παρακλησιν — тобто міцну втіху, заохочення, підбадьорення
, англійською strong encouragement.
Більше про читання з Апостола дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/14042024.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032023.html
Марка IX, 17 — 'εἷς ἐκ τοῦ ὄχλου' — 'heis ek tou okhlou' - один з натовпу
. Прийменник 'ek' вказує на те, звідки озвався той чоловік, також вказує, що загалом він був схожий на тих людей, на натовп.
Марка IX, 21 — 'ἐκ παιδιόθεν' — 'ek paidiothen' - з дитинства
. Сталий вислів. Вживання прийменника 'ek' замість більш типового тут 'apo' може додатково вказувати на те, що щось у дитинстві юнака (можливо, під впливом батьків) могло сприяти одержимості.
Марка IX, 22 — 'εἰς πῦρ αὐτὸν ἔβαλεν καὶ εἰς ὕδατα' — 'eis pyr auton ebalen kai eis hydata' - у вогонь його кидав і у воду
. Тобто куди.
Марка IX, 25 — 'ἔξελθε ἐξ αὐτοῦ καὶ μηκέτι εἰσέλθῃς εἰς αὐτόν' — 'exelthe ex autou kai meketi eiselthes eis auton' - вийди з нього і більше не входь у нього
. Прийменник 'ek' у його формі перед наступним голосним вказує на те, що Христос наказує нечистому духові вийти з юнака, причому не підкреслюється, чи повністю або назавжди, але вийти, дійсно вийти. Продовження слів показує, що при цьому можливим було б повторне повернення нечистого духа за певних умов. Щоб цього не сталося, Христос додає продовження слів.
Марка IX, 28 — 'εἰς οἶκον' — 'eis oikon' - у дім
. Куди.
Марка IX, 29 — 'ἐν οὐδενὶ' — 'en oudeni' - ні у чому; нічим
. За смислом — другий варіант перекладу. 'ἐν προσευχῇ' - 'en proseukhe' - у високій одухотвореній молитві; високою одухотвореною молитвою
. Можливі обидва варіанти перекладу, причому перший вказує на те, що висока одухотворена молитва є сприятливим і потрібним станом для вигнання таких нечистих духів, а другий — що вона здатна їх виганяти.
Марка IX, 31 — 'εἰς χεῖρας ἀνθρώπων' — 'eis kheiras anthropon' - у руки людей
. Тут руки
у множині, що вказує на різноманітність позицій тих, хто розпинає Христа, тобто на різноманітність усіх гріхів людей.
Писав коротко про те раніше, у дописі за посиланням від 6 серпня 2022 р.:
https://www.facebook.com/Oleksandr.S.Zhabenko/posts/
Цитую щодо паралельного місця у Матфея. Батько не мав віри, але у відчаї звернуся до Ісуса. І таке звернення як щире та сердечне Господь не відкинув, але і докорив батькові. Часто в житті ми отримуємо від Бога добро, але разом отримуємо і докір. Не треба нехтувати обома, бо Бог премудро знає краще від нас. Зупинюся тут на самому докорі.
Невірним” називається, бо не вірив, (паралельне місце у Матфея додає ще розбещеним
— бо був у гріхах. Коли немає віри, то легко настає розбещення, люди легко піддаються тим чи іншим гріхам). І це для всіх пересторога, навіть для тих, хто має успіх у справі праці задля спасіння. Бо ми часто отримуємо милість Божу, хоча у вимогливості її не отримали б. Тому Христове милосердя усім дає надію, усіх кличе до навернення та покаяння.
Слова батька показують, що він має неміч у вірі, тобто суміш віри з невір'ям, але через звернення сердечне з любов'ю до сина до Ісуса, через смирення та інші чесноти — отримує те, що просить (фактично, Сам Ісус виявляє бажання дарувати йму віру через зцілення).
Тут також Господь відкриває особливе значення молитви (і деякі рукописи додають сюди і піст) — вона може бути духовною зброєю проти лукавого, краща, дієвіша, ніж якась інша. Це ще одне заохочення до молитви та посту.
Ще додам, що стан хлопця схожий за симптомами на епілепсію своїми приступами. Але потрібно розуміти, що одержимість злим духом та хвороба (навіть психічна) — не одне і те ж, має різне лікування. У першому випадку потрібно вигнати злого духа, а в другому — Боже зцілення (на жаль, сучасна медицина не вміє повністю успішно лікувати епілепсію, і не має справді дієвих засобів виганяти злих духів, та і не займається останнім).
Згодом Ісус відкриває, що Його чекає в Єрусалимі, але учні не розуміли, бо трималися власних уявлень про Месію-Царя Ізраїля.
Більше про читання з Євангелія дивіться за посиланнями:
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/30032025.html
https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/commentaries/26032023.html
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!